Ухвала суду № 31831231, 13.06.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1915/19969/2012Головуючий у 1-й інстанції Вийванко О.М. Провадження № 22-ц/789/692/13 Доповідач - Сташків Б.І.Категорія - 57

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Сташківа Б.І.

суддів - Костів О. З.,

при секретарі Ханенко Т.

з участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 09 квітня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2012 року ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" звернулось з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 В обгрунтування своїх позовних вимог товариство зазначило, що відповідач працюючи на посаді комірника подав на ім'я директора голови правління заяву на отримання в рахунок заробітної плати газових лічильників в кількості 350 шт. на загальну суму 80 440,84 грн. для використання останніх для власних потреб. Оскільки вказані лічильники були отримані відповідачем і ним за рахунок заробітної плати лише частково відшкодовано їх вартість, просить стягнути із ОСОБА_2 66 811,75 грн. боргу.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 09 квітня 2013 року позов ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" (код ЗКПО 21155959, МФО № 338501) борг в розмірі 66 811, 75 грн. (шістдесят шість тисяч вісімсот одинадцять гривень 12 копійок) та сплачений судовий збір у розмірі 668, 12 грн. (шістсот шістдесят вісім гривень 12 копійок).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права.

Зокрема, апелянт вказує на те, що при ухваленні рішення судом не було застосовано строк позовної давності визначений ст. 233 КЗпПУ, що є підставою для відмови у позові. Окрім цього, апелянт заперечує сам факт наявності у сторони позивача газового лічильника MG-4 код 10205003 в кількості 200 штук та вказує, що стороною позивача не доведено і сам строк настання обов'язку виконання зобов'язання, оскільки письмової вимоги про повернення коштів не було.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення адвоката, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем були передані відповідачу газові лічильники, а ОСОБА_2 повернув лиш часткову їх вартість, позовні вимоги підлягають до задоволення.

З таким висновком суду погоджується і судова колегія апеляційного суду, виходячи з наступного.

Судом установлено, що ОСОБА_2 з 10.05.2005 року переведений на посаду комірника ВАТ "Тернопільміськгаз".

01 лютого 2010 року ОСОБА_2 звернувся до голови правління ПАТ "Тернопільміськгаз" із заявою на отримання в рахунок заробітної плати газових лічильників в кількості 350 шт. для придбання квартири (а.с. 6).

Згідно накладної № 21 від 01 лютого 2010 року, виданої ВАТ "Тернопільміськгаз", ОСОБА_2 отримав лічильник газу ВК-G4 в кількості 36 штук на суму 7499,99 грн., лічильник газу ВК-G4 в кількості 114 штук на суму 24 700,04 грн., лічильник МG-4 в кількості 200 штук на суму 34 834 грн.

Факт отримання газових лічильників та наявність існуючого зобов'язання підтверджується підписом ОСОБА_2 у накладній та часткове погашення ним заборгованості.

Відповідно до довідки № 129 від 29 листопада 2012 року, вданої ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", станом на 29 листопада 2012 року ОСОБА_2 заборгував ПАТ "Тернопільміськгазу" кошти в сумі 6811,75 грн за лічильників, які отримані ним згідно накладної № 21 від 01 лютого 2010 року.

Вказана сума заборгованості апелянтом не оскаржується.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 610, 611 ЦК України вбачається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Таким чином, з врахуванням вищезазначених норм матеріального права та аналізу наявних в матеріалах справи доказів, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про підставність позовних вимог та існуючого боргу перед ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз".

Доводи апелянта про застосування строку позовної давності згідно ч. 3 ст. 233 КЗпП України, колегія суддів оцінює критично, оскільки із вимог позовної заяви вбачається, що вказаний спір має цивільно-правовий характер з посиланням на норми цивільного кодексу "Зобов'язальне право", а тому суд першої інстанції вірно застосував норми ч. 1 ст. 257 ЦК України, якою визначено загальну позовну давність у три роки.

Заперечення апелянта стосовно відсутності доказів перебування у товариства газового лічильника MG -4 в кількості 200 шт, колегія суддів також оцінює критично, оскільки підпис ОСОБА_2 у накладній та погашення ним частини боргу стверджує добросовісну передачу та отримання ним лічильників. Крім цього, з часу виникнення зобов'язання відповідачем жодного разу не заперечувалась вказана передача, або ж відсутність частини газових лічильників.

Таким чином, суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, вірно застосував норми матеріального права, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, тому рішення суду є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 09 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом вірно.

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області Б.І. Сташків