Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 116/1592/13-ц
Провадження № 2/116/1052/13
03.06.2013 рокум. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючої судді Пакули М.Р.
при секретарі Єрмакової Г.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Сімферопольського районного нотаріального округу Автономної Республіки Крим про визнання договорів купівлі-продажу недійсними,
В С Т А Н О В И В
ОСОБА_1 звернулася до Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Сімферопольського районного нотаріального округу Автономної Республіки Крим про визнання договорів купівлі-продажу недійсними. В уточненій позовній заяви свої вимоги мотивує тим, що на підставі державного акту серія ЯД № 328119 від 10 грудня 2007 року їй належала земельна ділянка № 5 у лоті № 69 площею 1, 6500 га кадастровий номер 0124755600:05:001:0025, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим. 30 червня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були укладені договори купівлі-продажу ділянок площею 0, 0659 га, 0, 0581 га, 0, 0581 га, 0, 0659 га, 0, 0581 га, 0, 0581 га, 0 0637 га від загальної площі земельної ділянки № 5 у лоті № 69 кадастровий номер 0124755600:05:001:0025, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим. Зазначені договори вважає недійсними, оскільки ОСОБА_2 вийшов за межі повноважень, визначених виданою на його імя довіреністю від 26 червня 2008 року, у якій йому було доручено здійснити продаж належної їй земельної ділянки № 5 у лоті № 69, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, а не на продаж часток зазначеної ділянки. В порушення ст. 1006 Цивільного кодексу України ОСОБА_2 грошові кошти від продажу земельних ділянок їй не повернув і не повідомив про те, що угоди укладені відносно часток зазначеної земельної ділянки, про це вона дізналася лише у грудні 2012 року після того, як звернулася до ОСОБА_2 з вимогою повернути правовстановлюючі документи. Окрім цього вона вважає, що встановлена договорами купівлі-продажу ціна значно занижена. На підставі викладеного просить визнати недійсними договори купівлі-продажу ділянок площею 0, 0659 га, 0, 0581 га, 0, 0581 га, 0, 0659 га, 0, 0581 га, 0, 0581 га, 0 0637 га від загальної площі земельної ділянки № 5 у лоті № 69 кадастровий номер 0124755600:05:001:0025, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, укладені 30 червня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 103-106).
У судовому засіданні представник позивачки заявлені позовні вимоги підтримала у повному обємі.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнав у повному обємі, зазначивши, що підписуючи договори купівлі-продажу, він вважав, що їх умови повністю узгоджені між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які є родичками між собою, також ОСОБА_3 запевнила його, що грошові кошти передані ОСОБА_1
Представники відповідачки ОСОБА_3 позов не визнали, зазначивши, що про укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу позивачці ОСОБА_1 було відомо ще у 2008 році і вона отримала грошові кошти, у звязку з чим строк звернення до суду із даним позовом позивачка пропустила. ОСОБА_1 довірила продажу належної їй земельної ділянки відповідачу ОСОБА_2, якому також довірила і отримання грошових коштів. До підписання договорів купівлі - продажу земельних ділянок ОСОБА_3 передала ОСОБА_2 грошові кошти за сім земельних ділянок, що ОСОБА_2 підтвердив нотаріусу і розписався у договорах купівлі-продажу, які були укладені з дотриманням норм цивільного законодавства. При цьому ОСОБА_2 діяв відповідно до наданих йому повноважень. Просять стягнути з позивачки витрати на правову допомогу у розмірі 700 гривень.
Вислухавши доводи учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають в силу наступних підстав.
Так, судом встановлено, що на підставі розпорядження Сімферопольської районної державної адміністрації від 27 листопада 2007 року № 3324-р ОСОБА_1П 10 грудня 2007 року був виданий державний акт серія ЯД № 628119 на право власності на земельну ділянку площею 1, 6500 га кадастровий номер 01 247 556 00:05:001:0025, розташовану на території Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим та призначену для ведення садівництва (а.с. 86).
26 червня 2008 року ОСОБА_1 на імя ОСОБА_2 була видана довіреність серія ВКО № 981470, посвідчена приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_5 і зареєстровано в реєстрі за № 1097. Відповідно до за зазначеної довіреності ОСОБА_1 надала ОСОБА_2 право бути її представником в усіх компетентних органах, в тому числі, Виконавчому комітеті Сімферопольської районної ради, Управління земельних ресурсів Сімферопольського району, Державному земельному кадастрі Сімферопольського району, інших компетентних органах, установах та організаціях Сімферопольського району з питання оформлення всіх документів, рішень, актів та отримання дозволів, а також отримання довідки про нормативну (грошову) оцінку земельної ділянки та експертної оцінки земельної ділянки, довідки про сервітути, для оформлення договору купівлі-продажу належної їй на праві приватної власності земельної ділянки, розташованої за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, на території Молодіжненської селищної ради, ділянка № 5 лот. № 69, продати належну їй на праві приватної власності земельну ділянку, яка розташована за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, на території Молодіжненської селищної ради, ділянка № 5 лот. № 69, для чого надала йому право подавати від її імені заяви, у тому числі про належність їй вищевказаної земельної ділянки на праві особистої приватної власності або про її сімейний стан, збирати необхідні документи, отримати довідки, рішення, акти, дозволи та виписки, сплачувати необхідні платежі, включаючи державне мито, бути її представником в нотаріальній контори, визначати умови договору на свій розсуд, підписати договір купівлі-продажу вищевказаної земельної ділянки та отримати належні їй гроші за продану земельну ділянки, розписуватись за неї та виконати всі дії повязані з цією довіреністю (а.с. 84).
30 липня 2008 року ОСОБА_2, діючи від імені ОСОБА_1 за довіреністю, посвідченою 26 червня 2008 року за № 1097 приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5, уклав з ОСОБА_3 договори купівлі-продажу серія ВКР № 249899 ділянки площею 0, 0659 га, серія ВКР № 249900 - ділянки площею 0, 0581 га, серія ВКР № 249901 - ділянки площею 0, 0581 га, серія ВКР № 249901 - ділянки площею 0, 0659 га, серія ВКР № 249905 - ділянки площею 0, 0581 га, серія ВКР № 249906 - ділянки площею 0, 0581 га, серія ВКР № 249907 - ділянки площею 0, 0637 га від земельної ділянки загальної площі 1, 6500 га під кадастровим номером 0124755600:05:001:0025, розташованої на території Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, призначеної для ведення садівництва. Зазначені договори були підписані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у присутності приватного нотаріуса Сімферопольського районного нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_6, посвідчені та зареєстровані нею у реєстрі відповідно за № № 5573, 5576, 5579, 5588, 5591, 5594, 5597. При цьому як вбачається зі змісту цих договорів продаж часток земельної ділянки здійснювався за ціною, визначеною у звіті та висновку державного підприємства «Кримський науково-дослідний та проектний Інститут землеустрою», які покупець ОСОБА_3 передала представнику продавця - ОСОБА_2 до підписання договору. Підписуючи ці договори ОСОБА_2 як представник продавця підтвердив факт повного розрахунку за продані частки земельної ділянки та відсутність щодо покупця - ОСОБА_3 будь-яких претензій фінансового характеру, а також те, що сума вказана у них є дійсною сумою договору (а.с. 91-102).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Підставою недійсності правочину згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, в редакції чинної на момент укладення договорів, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5-6 ст. 203 цього Кодексу, а саме вимог стосовно того, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Частинами 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу України визначеного, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
За ст. 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Згідно зі ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 244 Цивільного кодексу України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
В силу ст. 1004 Цивільного кодексу України повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.
Згідно зі ст. 1006 Цивільного кодексу України повірений зобов'язаний: повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
В силу ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. У ст. ст. 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, беручи до уваги встановлені факти та відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, позовні вимоги ОСОБА_1 суд находить безпідставними та необґрунтованими. Укладаючи 30 липня 2008 року з ОСОБА_3 договори купівлі-продажу земельних ділянок ОСОБА_2 діяв у межах наданих йому ОСОБА_1 повноважень, згідно із довіреності від 26 червня 2008 року серія ВКО № 981470, якою йому надано право визначати умови договору купівлі-продажу земельної ділянки на свій розсуд та отримати належні ОСОБА_1 гроші за продану земельну ділянки, факт отримання ОСОБА_2 грошових коштів підтверджується безпосередньо підписаними ним договорами купівлі-продажу від 30 липня 2008 року серія ВКР № 249900, серія ВКР № 249901, серія ВКР № 249901, серія ВКР № 249905, серія ВКР № 249906, серія ВКР № 249907.
Посилання позивачки ОСОБА_1 на те що ціна земельних ділянок, визначена договорами купівлі-продажу, є значно заниженою, суд не приймає до уваги, оскільки на підтвердження цих доводів нею ненадані належні та допустимі докази.
На підставі ч. 1 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
До судових витрат відповідно до ст. 79 Цивільного процесуального кодексу України відносяться, зокрема, витрати, пов'язаних з розглядом судової справи, а саме витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які згідно зі ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
За ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
На підставі викладеного, враховуючи, що мінімальна заробітна плата на час винесення рішення по справі складає 1 147 гривень, а час участі у судовому засіданні адвоката ОСОБА_7, яка надавала правову допомогу відповідачці ОСОБА_3 , відповідно до журналів судового засіданні дорівнює 1 год. 14 хв., з позивачки ОСОБА_1 на користь відповідачки ОСОБА_3 підлягають стягненню витрати, повязані з оплатою правової допомоги, у розмірі 566 гривень 04 копійки.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 84, 88, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Сімферопольського районного нотаріального округу Автономної Республіки Крим про визнання договорів купівлі-продажу недійсними повністю відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати, повязані з оплатою правової допомоги, у розмірі 566 гривень 04 копійки (пятсот шістдесят шість гривень чотири копійки).
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, у відсутності якої воно була постановлено, - протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 10 червня 2013 року.
Суддя М.Р. Пакула
Судове рішення № 31829897, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 03.06.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 116/1592/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: