Ухвала суду № 31829791, 12.06.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"12" червня 2013 р. Справа № 19/16

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Трускавецького В.П.

при секретарі судового засідання Шандалюк О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Відкритого акціонерного товариства "Сарненський комбінат хлібопродуктів" про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 23.10.2009 року за нововиявленими обставинами

у справі № 19/16

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сарненський комбінат

хлібопродуктів" м.Сарни Рівненської області

до відповідача 1 Підприємства споживчої кооперації "Торговий дім "Рікос", м. Рівне

до відповідача 2 Рівненської обласної спілки споживчих товариств, м. Рівне

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілка), м. Київ

про стягнення 604 372 грн. 46 коп. упущеної вигоди

представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача 1 - Никонець Д.А. - представник;

від відповідача 2 - Никонець Д.А. - представник;

від третьої особи: - Корецька А.В. - представник;

Статті 20, 22 ГПК України роз'яснені.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів» звернувся до господарського суду із позовом про стягнення солідарно з відповідачів - ПСК «Торговий дім «Рікос», ПСК «Рікос» та Рівненської обласної спілки споживчих товариств 604 372 грн. 46 коп. суми неотриманих доходів (упущеної вигод) за період незаконного користування відповідачами приміщенням універмагу за адресою: м. Костопіль, вул. Грушевського, 29, з 24.11.2007 року по 18.03.2008 рік.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 23.10.2009 року у справі № 19/16 в частині вимог до відповідача - підприємства споживчої кооперації «Рікос» - провадження у справі припинено, в решті вимог - в задоволенні позову відмовлено.

26.09.2011 року позивачем подано до суду заяву № 030/1 від 20.09.2011 р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 23.10.2009 року у справі № 19/16.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 28.09.2011 року заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 23.10.2009 року у справі № 19/16 прийнято до розгляду.

28.10.2011 року рішенням господарського суду Рівненської області заяву ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 23.10.2009 року у справі № 19/16 задоволено частково, рішення господарського суду Рівненської області від 23.10.2009 року по справі № 19/16 скасовано частково та прийнято нове рішення, яким позов ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів» задоволено частково. Стягнуто солідарно з Рівненської обласної спілки споживчих товариств (вул. Чорновола, 13, м. Рівне, 33028, іден. код 01764128) та Підприємства споживчої кооперації "Торговий дім "Рікос" (вул. В. Чорновола, 13, м. Рівне, 33028, іден. код 33538784) на користь відкритого акціонерного товариства «Сарненський комбінат хлібопродуктів» (вул. Заводська, 2, м. Сарни, Рівненська область, 34500, іден. код 00955704) 604 372 грн. 46 коп. збитків (упущеної вигоди), 6 043 грн. 72 коп. витрат по сплаті держмита та 118 грн. 00 коп. витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За результатами перегляду вказаного судового рішення в апеляційному та касаційному порядку, постановами Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2012 року, Вищого господарського суду України від 29.03.2012 року останнє залишено без змін, а апеляційна та касаційна скарги - без задоволення.

2 квітня 2013 року Центральна спілка споживчих товариств України звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в порядку ст. 107 Господарського процесуального кодексу України, в якій просила скасувати прийняті у справі рішення господарського суду Рівненської області від 28.10.2011 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2012 року у справі 19/16 і направити справу на новий розгляд.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2013 року касаційну скаргу Центральної спілки споживчих товариств України задоволено, скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2012 року та рішення господарського суду Рівненської області від 28.10.2011 року у справі № 19/16 в частині задоволення позову. Заяву Відкритого акціонерного товариства "Сарненський комбінат хлібопродуктів" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами передано на новий розгляд до господарського суду Рівненської області в іншому складі суду. В частині вимог до Підприємства споживчої кооперації "Рікос" постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2012р. та рішення господарського суду Рівненської області від 28.10.2011р. у справі №19/16 залишено без змін.

17 травня 2013 року ухвалою господарського суду Рівненської області прийнято до розгляду заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та призначено до слухання в судовому засіданні на 04 червня 2013 року.

04 червня 2013 року представник позивача та відповідача 1 не з'явився в судове засідання хоча належним чином був повідомлений про дату, місце та час судового засідання.

Ухвалою суду від 04 червня 2013 року розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відкладено на 12.06.2013 року о 15 год. 00 хв.

12.06.2013р. позивач, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав клопотання, в якому, в зв'язку із зверненням з заявою до голови Вищого господарського суду України з проханням забезпечити виконання постанови Вищого господарського суду України по справі № 19/16 від 29.03.2012р. та скликати Пленум вищого спеціалізованого суду для на дання роз'яснень щодо прийнятих суперечливих постанов касаційної інстанції у одній і тій же справі № 19/16, просить зупинити провадження по справі № 19/16 до отримання роз'яснень касаційної інстанції.

Відповідно до статті 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення господарським судом судової експертизи;

2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

3) заміни однієї з сторін її правонаступником.

З аналізу положень вищевказаної статті ГПК вбачається, що законодавством передбачено виключний перелік підстав для зупинення провадження по справі і підстава визначена позивачем для зупинення провадження по справі в цей перелік не входить, а відтак суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження про справі № 19/16.

В судовому засіданні 12.06.2013р. представник Центральної спілки споживчих товариств України подав клопотання, в якому просить залучити до участі у справі Центральну спілку споживчих товариств України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Судом встановлено, що Вищий господарський суд України в постанові від 23.04.2013р. по справі № 19/16 зазначив, що враховуючи положення Закону України "Про споживчу кооперацію", статуту скаржника (Укоопспілки) та договору, укладеного між ними та Рівненською обласною спілкою споживчих товариств, суд касаційної інстанції вважає наявність порушених прав скаржника оскаржуваними судовими актами (постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2012р. та рішення господарського суду Рівненської області від 28.10.2011р. по справі № 19/16), якого не залучено до участі у справі.

Згідно ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до статті 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

На підставі вищевикладеного суд залучає до участі у справі Центральну спілку споживчих товариств України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2.

В судове засіданні 12 червня 2013 року представник позивача не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, місце та час розгляду заяви, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

За змістом ч. 4 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України неявка заявника або інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

Відповідно до п. 8.9 постанови Пленуму Вищого господарського суд України «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» від 26.12.2011 року № 17 неявка заявника або інших учасників судового процесу в судове засідання не перешкоджає розглядові заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

На підставі вищевикладеного та враховуючи закінчення місячного строку розгляду даної заяви (частини 3 статті 114 ГПК України) суд вважає за можливе розглянути заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами без участі представника позивача.

Розглянувши матеріали поданої заяви, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши та оцінивши обставини заяви в їх сукупності, господарський суд, встановив.

26 вересня 2011 року позивачем подано до суду заяву № 030/1 від 20.09.2011 р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 23.10.2009 року у справі № 19/16 /т.3, а.с.55-60/.

В обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами позивач ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" зазначає, що нововиявленою обставиною є постанова Вищого господарського суду України від 25.08.2011р. у справі № 10/270, якою задоволено заяву заступника прокурора Рівненської області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 15.04.2010р. у справі № 10/270 та скасовано постанову Вищого господарського суду України від 15.04.2010р. у справі № 10/270. Касаційну скаргу Рівненської обласної спілки споживчих товариств залишено без задоволення, а рішення господарського суду Рівненської області від 16.12.2009р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2010р. у справі № 10/270 залишено без змін.

28.10.2011 року рішенням господарського суду Рівненської області заяву ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 23.10.2009 року у справі № 19/16 задоволено частково, рішення господарського суду Рівненської області від 23.10.2009 року по справі № 19/16 скасовано частково та прийнято нове рішення, яким позов ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів» задоволено частково. Стягнуто солідарно з Рівненської обласної спілки споживчих товариств та підприємства споживчої кооперації "Торговий дім "Рікос" на користь Відкритого акціонерного товариства «Сарненський комбінат хлібопродуктів» 604 372 грн. 46 коп. збитків (упущеної вигоди), 6 043 грн. 72 коп. витрат по сплаті держмита та 118 грн. 00 коп. витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині вимог до відповідача-2 Підприємства споживчої кооперації «Рікос» рішення господарського суду Рівненської області від 23 жовтня 2009 р. по справі № 19/16 залишено без змін.

При цьому суд зауважив, що Господарський суд Рівненської області при винесенні рішення від 23.10.2009р. у справі № 19/16 виходив з того, що право власності на будівлю універмагу за Рівненською обласною спілкою споживчих товариств визнано рішенням Господарського суду Рівненської області від 22.07.2004р. по справі № 10/270. Дане рішення залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2007р., а ухвалою Верховного Суду України від 13.12.2007р. відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 23.10.2007р. у справі № 10/270, а тому Рівненська обласна спілка споживчих товариств правомірно володіє, користується та розпоряджається зазначеною будівлею /т.2, а.с.96-102/.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 16.12.2009р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2010р. у справі № 10/270, задоволено подання заступника прокурора Рівненської області в інтересах Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Костопільському районі про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 22 липня 2004 року у справі № 10/270 за нововиявленими обставинами, задоволено заяву ТзОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 22 липня 2004 року у справі № 10/270 за нововиявленими обставинами та скасовано рішення господарського суду Рівненської області від 22 липня 2004 року у справі № 10/ 270, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено /т.3, а.с.61-66, 67-71/.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2010р. у справі № 10/270 рішенням господарського суду Рівненської області від 16.12.2009р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2010р. у справі № 10/270 скасовано, рішення господарського суду Рівненської області від 22.07.2004 р. у справі № 10/270 залишено без змін /т.3, а.с.72-74/.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.08.2011р. у справі № 10/270 постанову Вищого господарського суду України від 15.04.2010р. у справі № 10/270 скасовано, рішення господарського суду Рівненської області від 16.12.2009р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2010р. у справі № 10/270 залишено без змін /т.3, а.с.75-80/.

Таким чином, рішення господарського суду Рівненської області від 22.07.2004р. по справі № 10/270, яке було підставою для прийняття господарським судом Рівненської області рішення від 23.10.2009р. у справі № 19/16, скасовано постановою Вищого господарського суду України від 25.08.2011р. у справі № 10/270.

За наведеного вище, встановлення факту відсутності у Рівненської обласної спілки споживчих товариств права власності на будівлю універмагу, який знаходиться в м. Костопіль по вул. Грушевського, 29, є нововиявленою обставиною, яка впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Відповідно до приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на момент звернення із заявою) господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Водночас, Вищий господарський суд України у постанові від 23 квітня 2013 року у цій справі зазначив, що судами попередніх інстанцій не враховано, що відповідно до ст. 114 ГПК України, у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Наслідком скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами є розгляд справи заново на загальних підставах. У зв'язку з чим судом повинні бути досліджені, з наданням відповідної правової оцінки, усі обставини, що стосуються заявлених позовних вимог на момент повторного розгляду справи.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Скасувавши раніш прийняте у даній справі рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, не врахували, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини з урахуванням встановлення заходів, вжитих позивачем для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Крім того, пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.

Всебічно і повно з'ясувавши і перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають правове значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановивши наявність обставин та визначених законом умов щодо заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив, що заява ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 23 жовтня 2009 року у справі № 19/16 задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом даної правової норми, підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини заподіювача шкоди.

З врахуванням наведеної правової норми та приймаючи до уваги п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Як вбачається з хронології прийняття судових рішень по справі № 10/270 з боку відповідачів, фактично не було допущено дій, які дають підстави для покладення відповідальності за спричинення збитків, тобто відсутній один з елементів цивільно-правової відповідальності, а саме вина.

Право власності на будівлю універмагу за Рівненською обласною спілкою споживчих товариств було визнано рішенням господарського суду Рівненської області від 22.07.2004 року по справі № 10/270. Дане рішення залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2007 року. Ухвалою Верховного Суду України від 13.12.2007 року відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 23.10.2007 року у справі № 10/270. В ухвалі зазначалось, що вона є остаточною і оскарженню не підлягає.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 16 грудня 2009 року задоволено заяву ТОВ «ОРТФ «Едланд» та подання заступника прокурора Рівненської області в інтересах відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Костопільському районі про перегляд рішення господарського суду Рівненської області за нововиявленими обставинами; скасовано рішення господарського суду Рівненської області від 22 липня 2004 року у справі № 10/270 та прийнято нове рішення, яким Рівненській облспоживспілці відмовлено в задоволені позову.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03 лютого 2010 року апеляційну скаргу Рівненської обласної спілки споживчих товариств залишено без задоволення, рішення господарського суду Рівненської області від 16 грудня 2009 року у справі № 10/270 - без змін.

Однак, Постановою Вищого господарського суду України від 15 квітня 2010 року скасовано рішення господарського суду Рівненської області від 16 грудня 2009 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03 лютого 2010 року у справі № 10/270 в частині задоволення заяви ТОВ «ОРТФ «Едланд» та подання заступника прокурора Рівненської області в інтересах Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Костопільському районі про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 22 липня 2004 року за нововиявленими обставинами. Відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «ОРТФ «Едланд» про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 22 липня 2004 року за нововиявленими обставинами. Відмовлено в задоволенні подання заступника прокурора Рівненської області в інтересах Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Костопільському районі про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 22 липня 2004 року за нововиявленими обставинами. Залишено без змін рішення господарського суду Рівненської області від 22 липня 2004 року у справі № 10/270. В решті рішення господарського суду Рівненської області від 16 грудня 2009 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 3 лютого 2010 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 01.07.2010р. відмовлено ТОВ «ОРТФ «Едланд» в порушенні провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 15.04.2010 року по справі № 10/270.

Зі змісту зазначених судових рішення вбачається, що Рівненська обласна спілка споживчих товариств мала достатні підстави вважати себе законним володільцем будівлі універмагу і не могла знати, що використання її у власній господарській діяльності може бути визнано неправомірним, оскільки до прийняття постанови Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року по справі № 10/270 право власності Рівненської облспоживспілки на будівлю універмагу в м. Костопіль було підтверджено судовими рішення вищих судових інстанцій.

Вважаючи себе законним користувачем будівлі універмагу, що знаходиться в м. Костопіль по вул. Грушевського, 29 Підприємство споживчої кооперації «Торговий дім «Рікос» уклало ряд договорів з надання послуг по її обслуговуванню з КП «Костопільводоканал», ДК «Укртрансгаз», ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго», тобто підприємство фактично використовувало дану будівлею без будь-яких перешкод та інформації, що таке використання є неправомірним.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 623 ЦК України визначено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

За вимогами ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Тобто збитки не є санкцією заздалегідь визначеного розміру, а їх стягнення (відшкодування) передбачено на випадок будь-якого господарського правопорушення, якщо інше не передбачене законом. Для цього необхідно виконати певні розрахунки і підкріпити їх відповідними доказами, які беззастережно підтверджували б їх реальний розмір на визначену дату.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, серед іншого включається неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язань другою стороною.

Відповідно до приписів ст. 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Таким чином, неодержаний прибуток (неотриманий доход, упущена вигода) - це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

Відповідно до п. 4 ст. 623 ЦК України при визначені неодержаних доходів (втраченої вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, що ці доходи (вигода) не являються абстрактними, а дійсно були б отримані у випадку належного виконання боржником своїх зобов'язань.

З вказаних норм випливає, що особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди повинна довести, що вона гарантовано отримала б відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою, тобто у разі належного виконання зобов'язання іншою особою.

В якості доказів обґрунтування розміру упущеної вигоди Позивачем наведено договори, що були укладені між ПСК «Торговий дім «Рікос» та третіми особами.

Однак, з огляду на положення Господарського кодексу України, саме Позивач був зобов'язаний надати договори, які безпосередньо він уклав чи намагався укласти з орендарями в період з 24.11.2007 року по 18.03.2008 року, відповідно до яких він мав отримати певну вигоду.

Під час розрахунку упущеної вигоди ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів» були використані договори про передання ПСК «Торговий дім «Рікос» в найм третім особам приміщень загальною площею 129,2 кв.м., в той час, як загальна площа всього нежитлового приміщення складає 3270,7 кв.м. Таким чином, вартість оренди за 1 кв.м., яка була використана Позивачем під час проведення розрахунку упущеної вигоди, не є доведеною.

Крім того, оскільки ціна договору є предметом домовленості між сторонами, то у разі укладення відповідних договорів між Позивачем та Орендарями вона могла бути зменшена або збільшена.

Водночас у матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності у ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів» наміру та фактичних спроб здати в оренду приміщення універмагу, що знаходиться в м. Костопіль по вул. Грушевського, 29.

Приймаючи дане рішення суд також бере до уваги звіт про фактичні результати аудиторської перевірки господарської діяльності Рівненської облспоживспілки та підвідомчих їй організацій за період з 01.10.2007 року по 31.03.2008 року, в частині використання у власній господарській діяльності будівлі універмагу, що знаходиться у м. Костопіль Рівненської області по вул. Грушевського, 29 ініційованої та проведеної на замовлення Центральної спілки споживчих товариств України з метою перевірки правомірності виникнення відповідних грошових зобов'язань перед Позивачем та правильності визначення їх розміру.

З наданого звіту про фактичні результати стосовно перевірки формування доходів і витрат по експлуатації приміщення за адресою: м. Костопіль, вул. Грушевського, буд. 29 Підприємством споживчої кооперації «Торговий дім «Рікос» за період з 01.10.2007 року по 31.03.2008 року, а також витрат щодо приміщення універмагу за адресою: м. Костопіль, вул. Грушевського, буд. 29, що понесені Рівненською обласною спілкою споживчих товариств за період з 01.10.2007 року по 31.03.2008 року вбачається, що обсяг понесених відповідачами витрат в грудні 2007 року та протягом січня-березня 2008 року становить:

- ПСК «Торговий дім «Рікос» було здійснено витрат безпосередньо пов'язаних із утриманням та використанням будівлі універмагу на загальну суму 307 362,71 грн.

- Рівненською облспоживспілкою було здійснено витрат безпосередньо пов'язаних із утриманням та використанням будівлі універмагу на загальну суму 284 891,00 грн.

Таким чином, загальна сума витрат становить 592253,71 грн.

Аудиторською перевіркою встановлено також, що ПСК «Торговий дім «Рікос» в грудні 2007 року та протягом січня-березня 2008 року всього від здачі в оренду було отримано доходів на загальну суму 206 869,00 грн., що є значно менше ніж сума упущеної вигоди, яка була визначена та заявлена до стягнення Позивачем.

Як вже зазначалось, неодержаний прибуток - це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

З наведеного вище вбачається, що в даному випадку ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів» звернулось з позовом про стягнення не прибутку, а можливого, на думку позивача, валового доходу ПСК «Торговий дім «Рікос» водночас жодним чином не були враховані понесені витрати пов'язані з утриманням будівлі універмагу.

Визначаючи суму збитків у розмірі неотриманої (ймовірної) орендної плати від потенційних орендарів, Позивачем було здійснено лише теоретичне (умовне) обґрунтування можливості отримання прибутку, що не може бути підставою для його стягнення у зазначеному розмірі.

Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії відповідача, розумних витрат на отримання доходів, які кредитор поніс би, якби не відбулося порушення права. Обґрунтування і доказування розміру збитків здійснюється кредитором. Така вимога обумовлена основною спрямованістю інститутів цивільно-правової відповідальності саме на відшкодування збитків. Нездатність кредитора обґрунтувати вимоги про відшкодування упущеної вигоди являється підставою для відмови в задоволенні таких вимог.

Таким чином, факти встановлені рішенням господарського суду Рівненської області від 16.12.2009 р. по справі № 10/270, що залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2010 р. та постановою Вищого господарського суду України від 25.08.2011р. у справі № 10/270 не є достатніми підставами для задоволення позову ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів».

Отже, з вищевикладеного вбачається, що ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів» не довело існування сукупності підстав для виникнення цивільно-правової відповідальності, якими є наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до статтей 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За наведених обставин, у господарського суду відсутні підстави для зміни або скасування рішення господарського суду Рівненської області від 23.10.2009 року у справі № 19/16 в частині відмови в задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Сарненський комбінат хлібопродуктів» про стягнення солідарно з відповідачів - ПСК «Торговий дім «Рікос» та Рівненської обласної спілки споживчих товариств 604 372 грн. 46 коп. суми неотриманих доходів (упущеної вигод) за період незаконного користування відповідачами приміщенням універмагу за адресою: м. Костопіль, вул. Грушевського, 29, з 24.11.2007 року по 18.03.2008 рік.

Керуючись ст.ст. 27. 33, 34, 36, 43, 82-84, 112, 114, Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні заяви про перегляд рішення від 23 жовтня 2009 року у справі № 19/16 за нововиявленими обставинами відмовити.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 23 жовтня 2009 року у справі № 19/16 залишити без змін.

Суддя Трускавецький В.П.