Рішення № 31827277, 17.05.2013, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа №2/237/78/13

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 травня 2013 року

Мар"їнський районний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Ступіна І.М. при секретарі Готовщиковій Т.О. за участю представника позивача Литвиненко Ю.П., представника відповідачів ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Мар"їнка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банка «Фінанси та Кредит» в особі філії «Донецьке регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа з самостійними вимогами Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансервіс» про виконання зобов'язання та стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач Публічне акціонерне товариство Банку «Фінанси та Кредит» в особі філії «Донецьке регіональне управління» Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до суду із уточненою під час розгляду справи позовною заявою про виконання зобов'язання та стягнення заборгованості, у якому зазначив, що 19 грудня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транссервіс» був укладений договір про не відновлювальну кредитну лінію № 37/2008, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитом і несплаченими відсотками, а також виникли підстави для нарахування пені.

На підтвердження вказаних доказів позивач надав договір про не поновлювальну кредитну лінію № 37/2008 року від 19 грудня 2008 року з додатком № 1 від 19 грудня 2008 року, копію договору № 1 від 27 березня 2009 року про внесення змін до договору про не поновлювальну кредитну лінію № 37/2008 року від 19 грудня 2008 року та Додатку № 2 до нього, копію договору поруки № 47П/1208 від 19.12.2008 року та договору про зміну умов № 1 до Договору поруки № 47П/1208 від 19.12.2008 року; копію договору поруки № 46П/1208 від 19.12.2008 року та договору про зміну умов № 1 до Договору поруки № 46П/1208 від 19.12.2008 року; розрахунки заборгованості за кредитним договором; виписки по особовому рахунку, копії вимог до боржників.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посилання на статті 526, 530, 536, 554, 555, 625, 651, 1048, 1054 Цивільного Кодексу України.

Представник позивача свої позовні вимоги за уточненою позовною заявою підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні. Суду надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідачів на підставі ордеру №№ ДН № 13/009, ДН 13/008 ОСОБА_2, відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 із позовом не погодилися, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог,оскільки у матеріалах міститься рішення Господарського суду Донецької області від 17 грудня 2009 року позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транссервіс» про стягнення заборгованості за договором було задоволено у повному обсязі. Тому відсутні підстави для стягнення з них суми боргу.

Представник третьої особи з самостійними вимогами ТОВ «Транссервіс» ОСОБА_2 діючий на підставі складеної довіреності 26.02.2013 року із позовом не погодився, оскільки у матеріалах міститься рішення Господарського суду Донецької області від 17 грудня 2009 року позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транссервіс» про стягнення заборгованості за договором було задоволено у повному обсязі, а оскільки відповідачі працюють на цьому підприємстві, тому відсутні підстави для стягнення з них суми боргу.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін по справі вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

19 грудня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транссервіс» був укладений договір про не відновлювальну кредитну лінію № 37/2008.

Відповідно до умов кредитного договору Банк відкрив позивальнику не відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 1 191 348 гривен 00 копійок зі сплатою 20,0 відсотків (а за користування кредитними ресурсами з моменту, вказаного в підпункті 3.1 Кредитного договору, сплатити проценти у підвищеному розмірі - 30 відсотків).

Відповідно договору № 1 від 27.03.2009 року про внесення змін до договору про не відновлювальну кредитну лінію № 37/2008 від 19.12.2008 року загальна сума не відновлювальної кредитної лінії складає 1 491 348,00 гривен, а процентна ставка за користування кредитними ресурсами встановлена в розмірі: 20 % - за період з дня видачі кредитних коштів по 26.03.2009 року; 22 % річних - за період з 27.03.2009 року по 19.12.2011 року.

Забезпеченням виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором є порука фізичної особи ОСОБА_3, оформлена договором поруки № 47П/1208 від 19.12.2008 року та Договором про зміну умов № 1 до Договору поруки, № 47П/1208 від 19.12.2008 року й ОСОБА_4, оформлена Договором поруки № 46П/1208 від 19.12.2008 року та Договором про зміну умов № 1 до Договору поруки № 46П/1208 від 19.12.2008 року.

Згідно п.п. 1.1, 2.2 Договору поруки № 1 та Договору № 2 поручителі зобов'язалися перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором та відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що й Позичальник, у тому числі по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків. Пунктом 3.1 договору поруки № 1 та договору № 2 передбачено, що у випадку невиконання позичальником зобов'язань у встановлені кредитним договором строки, поручитель повинен не пізніше 2-х банківських днів сплатити грошову суму, яку вимагає кредитор.

Відповідно до п.2.1 Договору поруки № 1 та Договору поруки № 2 у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, позичальник та поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Між сторонами було досягнуто домовленості відносно того, що договір поруки № 1 та договір поруки № 2 вступають в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Відповідно до п.2.4 Кредитного договору позичальник зобов'язався повернути грошові кошти в строк по 19 грудня 2011 року.

Відповідно до п. 3.4 кредитного договору позичальник зобов'язався сплачувати відсотки щомісячно в строк до 26 числа кожного місяця, не пізніше останнього робочого дня.

Згідно із п.6.1 договору Банк має право вимагати повернення наданих кредитних коштів і сплати відсотків за весь час користування кредитом до настання строку, зазначеного у п.2.4 цього договору, а позичальник зобов'язаний повернути отримані кредитні кошти і сплатити відсотки протягом одного дня з моменту отримання вимоги Банку у випадку передбачених п.п.а-р п.6.1 договору. Підставою для повернення вимоги про повернення кредиту та сплати відсотків до спливу строку дії кредитного договору, зокрема є несплата відсотків користування кредитом, прострочення уплати відсотків за користування кредитом і т.і.

Пунктом 7.1 договору за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати відсотків позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочки.

Відповідно до договору № 1 від 27 березня 2009 року про внесення змін до договору про не поновлювальну кредитну лінію № 37/2008 від 19.12.2008 року щодо нарахування та сплати відсотків. Відповідно до них, Позичальник сплачує Банку відсотки за користування та сплати в валюті кредиту за відсотковими ставками: 20,0 % річних за період від дня видачі кредитних коштів до 26 березня 2009 року; 22 % річних з періоду 27.03.2009 року до строку погашення повернення кредитних коштів, зазначеного в п.2.24 цього договору; у разі порушення позичальником строків погашення відповідно графіку (додаток № 2 до Договору) - 33 % від суми невиконаного вчасно зобов'язання за кредитом за період: з моменту несплати суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичної сплати цієї заборгованості але не більше кінцевого терміну погашення кредиту; 33,0 % річних за період з 20.12.2011 року до дня фактичного погашення заборгованості.

Як вбачається із меморіального ордеру № 3864/56646 від 25 лютого 2009 року позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 1 491 321 гривен 14 копійок.

Листом № 09/656-2 від 09 лютого 2012 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про дострокове повернення наданих кредитних коштів та сплати відсотків.

Зі змісту цього документу вбачається, що підставою для таких дій Банку стали порушення умов кредитного договору, а саме п. 2.2, 3.4 позичальником.

Ці вимоги відповідачі залишили без задоволення.

Згідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного Кодексу передбачено, що зобов'язання підлягають виконанню у вказаний в договорі строк, а якщо строк визначений моментом вимоги, то протягом семи днів з моменту отримання вимоги кредитора.

Статтею 536 Цивільного Кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як встановлено в судовому засіданні, на підставі рішення Господарського суду Донецької області від 17 грудня 2009 року позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транссервіс» про стягнення заборгованості за договором було задоволено у повному обсязі. Рішення оскаржено не було на набуло законної сили.

Відповідачі у свою чергу посилаючись на вищевказане рішення, вважають, що підстав для стягнення з них боргу не має, оскільки заборгованість вже стягнута с позичальника

Суд акцентує увагу на наступне.

Відповідно до вимог статті 553 Цивільного Кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Боржники залишаються зобов'язані доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі відповідно до статті 543 ч.ч.1,2 ЦК України.

Відповідно до статті 559 ч.4 Цивільного Кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Тому наявність рішення Господарського суду Донецької області від 17 грудня 2009 року позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транссервіс» про стягнення заборгованості за договором не виключає можливості задоволення вимог кредитора до інших боржників.

Оскільки на день звернення кредитора до суду зобов'язання повністю не виконане, а опис заставленого майна не свідчить про повне виконання заборгованості перед банком, позивач має право вимагати сплати заборгованості за кредитним договором від поручителів як боржників.

Позивачем під час розгляду справи декілька разів вносилися в порядку статті 27,31 Цивільного Кодексу України уточнення до позовної заяви з приводу уточнення суми заборгованості, оскільки відповідачі частково погашався кредит та відсотки за користування кредитом.

З огляду на наведене, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості загальною сумою 899 500,00 гривень.

Оскільки наведені факти свідчать про невиконання відповідачами зобов'язання щодо своєчасного та повного повернення кредиту та оплати відсотків за користування ним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 37/2008 від 19 грудня 2008 року.

За порушення строків повернення кредиту та відсотків за кредит відповідачі зобов'язані сплатити Банку додатково до встановленої відсоткової ставки за кредит пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми простроченого боргу за кожен день прострочення платежу.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості на загальну суму 899 500,00 гривень є правомірними, такими, що не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За викладених обставин, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ч. 4 ст. 215 ЦПК України резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 88 ЦПК України оскільки позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Банка «Фінанси та Кредит» в особі філії «Донецьке регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задоволені у повному обсязі, то суд вважає за доцільне стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ст.526, 530, 554, 555, 559, 625, 651 ЦК України, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства Банка «Фінанси та Кредит» в особі філії «Донецьке регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа з самостійними вимогами Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансервіс» про виконання зобов'язання та стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на користь АТ Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії»Донецьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (код банку 335816, ЄДРПОУ 25795288, р/р 290910350980) заборгованість у сумі 899 500,00 гривен, з яких: заборгованість за кредитом - 899 500 (вісімсот дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот) гривен згідно договору поруки № 47П/1208 від 19 грудня 2008 року та договором про зміну умов № 1 до договору поруки № 47П/1208 від 19 грудня 2008 року.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2 на користь АТ Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії»Донецьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (код банку 335816, ЄДРПОУ 25795288, р/р 290910350980) заборгованість у сумі 899 500,00 гривен, з яких: заборгованість за кредитом - 899 500 (вісімсот дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот) гривен згідно договору поруки № 47П/1208 від 19 грудня 2008 року та договором про зміну умов № 1 до договору поруки № 47П/1208 від 19 грудня 2008 року.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 в солідарному порядку на користь АТ Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії»Донецьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (код банку 335816, ЄДРПОУ 25795288, р/р 290910350980) судовий збір у розмірі 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривен 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

17.05.2013