Постанова № 31826960, 14.06.2013, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/2885/13-а Провадження № 2-а/591/216/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2013 року. Місто Суми.

Зарічний районний суд м. Суми у складі : головуючого - судді Шершак М.І.,

при секретарі - Кузьмичовій Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання дій протиправними, спонукання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В :

позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому зазначає, що з 01.11.2006 року вона отримує пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу". Вказує, що при призначенні пенсії відповідачем не була врахована до середньомісячного розміру заробітної плати матеріальна допомога за останні 24 календарні місяці роботи, тобто за період з 01.11.2004 р. по 31.10.2006 р. Після звернення позивача з приводу усунення порушень, в березні 2013 року, відповідач відмовився добровільно задовольнити його вимоги. За таких обставин, позивач просить ухвалити рішення, яким визнати неправомірними дії відповідача щодо не включення до складу заробітної плати для призначення пенсії сум матеріальної допомоги і відмови у перерахунку пенсії, зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії, виходячи із заробітної плати за період з 01.11.2004 р. по 31.10.2006 р. з урахуванням сум виплаченої матеріальної допомоги та здійснити відповідні виплати за період з 01.11.2006 р. по 31.03.2013 р.; зобов'язати відповідача, починаючи з 01.04.2013 р. виплачувати пенсію, виходячи із заробітної плати за період з 01.11.2004 р. по 31.10.2006 р. з урахуванням сум виплаченої матеріальної допомоги. Ухвалою суду від 22.04.2012 р. адміністративний позовом ОСОБА_1 було залишено без розгляду періодом по 02.10.2012 р.

В судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала. Представник відповідача позов не визнає, оскільки позиція позивача суперечить приписам статті 33 Закону України "Про державну службу" та постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 р. №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії". Вважає дії відповідача правильними, тому просить в задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка з 01.11.2006 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сумах та отримує пенсію державного службовця, призначену згідно Закону України " Про державну службу ".

Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України " Про державну службу " від 16 грудня 1993 року №3723-XII ( далі - Закон №3723-XII ), заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

04 лютого 2003 року набув чинності Закон України " Про внесення змін до Закону України " Про державну службу " від 16 січня 2003 року №432-IV, яким внесено зміни до зазначеного закону та доповнено його статтею 37-1, якою визначено порядок і умови перерахунку пенсії державним службовцям. Зокрема, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до статті 3 Прикінцевих положень Закону України " Про внесення змін до Закону України " Про державну службу " - на Кабінет Міністрів України було покладено обов'язок у тримісячний термін привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 ( в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин ), у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України ( для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління ), після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV " Про внесення змін до Закону України " Про державну службу " заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України " Про державну службу ", визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому :

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії;

надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання "заслужений", за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;

премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

За змістом статті 37 Закону №3723-XII ( у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин ), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95 ВР " Про оплату праці " ( далі - Закон №108/95-ВР ) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього ж Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII " Про пенсійне забезпечення " ( далі - Закон №1788-XII ) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього ж Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці ( виплат, доходу ), на які відповідно до Закону України " Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу ( граничної суми заробітної плати ( доходу ), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " (далі - Закон №1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані ( обчислені ) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток ( дохід ) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, твердження позивача про те, що матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування включається до складу заробітної плати державного службовця, враховується при обчисленні розміру його пенсії, є правильним, оскільки перевага має надаватись не положенням законів №3723-XII та №108/95-ВР, які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати ( доходи ) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону №1058-IV та стаття 66 Закону №1788-XII.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладену в постанові від 20 лютого 2012 року у справі №21-430а11.

Частиною першою статті 244-2 КАС України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом ( судами ) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З урахуванням викладеного, позов підлягає частковому задоволенню, а саме підлягають визнанню протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо не включення до складу заробітної плати сум матеріальної допомоги для призначення пенсії ОСОБА_1 і відмови у перерахунку пенсії, необхідно зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, виходячи із заробітної плати за період з 01.11.2004 року по 31.10.2006 року з урахуванням сум виплаченої їй матеріальної допомоги відповідно до довідки Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Сумській області від 15.03.2013 року за № 01-20/08/353/3, та здійснити відповідні виплати за період з 02.10.2012 року по день набрання постановою суду законної сили.

Вимоги позивачки щодо зобов'язання відповідача виплачувати пенсію у відповідному розмірі в майбутньому не підлягають задоволенню, оскільки діючим законодавством не передбачено в такий спосіб задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1-2 Закону України " Про оплату праці ", ст.ст. 33, 37 Закону України " Про державну службу ", ст. 66 Закону України " Про пенсійне забезпечення ", ст.ст. 41, 45 Закону України " Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування ", ст.ст. 11, 71, 160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо не включення до складу заробітної плати сум матеріальної допомоги для призначення пенсії ОСОБА_1 і відмови у перерахунку пенсії.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, виходячи із заробітної плати за період з 01.11.2004 року по 31.10.2006 року з урахуванням сум виплаченої їй матеріальної допомоги відповідно до довідки Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Сумській області від 15.03.2013 року за № 01-20/08/353/3, та здійснити відповідні виплати за період з 02.10.2012 року по день набрання постановою суду законної сили.

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня отримання повного тексту копії постанови.

Для суб'єкта владних повноважень десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя М.І. Шершак