Рішення № 31826519, 06.06.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2013 р.Справа № 922/1634/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгової групи "Інтерпап" (м. Київ) до Головного управління Держземагентства у Харківської області (м. Харків) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області (м. Харків) про стягнення 102211,23 грн. за участю представників сторін:

позивача - Небога О.П. (довіреність №16 від 03.01.13 р.)

відповідача - не з"явився

3-ї особи - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Торгової групи "Інтерпап", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Головного управління Держземагентства у Харківської області на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу №187/Х від 20.12.2012р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 102211,23 грн., з яких 101327,04 грн. - сума основного боргу, 102,33 грн. - індекс інфляції та 782,86 грн. 3% річних від простроченої суми. Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2044,23 грн. просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.13 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.05.13 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.05.13 р. припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 15446,00 грн., залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області та відкладено розгляд справи на 06.06.13 р.

06.06.13 р. за вх. №20639 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання, в якому просить припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 101327,04 грн., стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в розмірі 782,86 грн., втрат від інфляції в розмірі 102,33 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2044,23 грн.

Також 06.06.13 р. за вх. №20641 до канцелярії суду від відповідача надійшло заперечення (додаткові), в яких просить припинити провадження у справі, у зв"язку з відсутністю предмету спору.

Представник позивача в судовому засіданні 06.06.13 р. підтримав позов з урахуванням клопотання (вх. №20639 від 06.06.13 р.), в частині стягнення з Головного управління Держземагентства у Харківської області основного боргу у розмірі 101327,04 грн. просив припинити провадження у справі в цій частині у зв"язку з відсутністю предмету спору.

Представник відповідача в судове засідання 06.06.13 р. не з"явився, про причину неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про дату, час та місце наступного засідання суду від 21.05.13 р., яке долучено судом до матеріалів справи.

Представник 3-ї особи в судове засідання 06.06.13 р. не з"явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №009877, яке долучено судом до матеріалів справи.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20.12.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговою групою "Інтерпап" (продавець) та Головним управлінням Держкомзему у Харківській області (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №187/Х.

Відповідно до п. 1.1 договору, продавець зобов"язується у 2012 році поставити покупцю папір (далі "товар", код згідно з ДК 016-97-21.23.1), вартістю за одиницю: найменування товару - папір А4, одиниця виміру - пачка, кількість - 3728 шт., ціна за одиницю з ПДВ, з урахуванням всіх накладних витрат - 27,18 грн., загальна вартість з ПДВ, з урахуванням всіх накладних витрат - 101327,04 грн., а покупець прийняти та оплатити товар, на умовах цього договору.

Відповідно до п. 3.1 договору, ціна цього договору становить 101327,04 грн., у тому числі ПДВ 16887,84 грн.

Відповідно до п. 4.2 договору, продавець надає накладну на товар відповідно до виписаного рахунку.

Відповідно до п. 4.3 договору, оплата за кожну партію товару має бути перерахована продавцю протягом 10 банківських днів з моменту отримання покупцем товару разом з накладною на його отримання, при умові надходження покупцю з державного бюджету коштів на оплату цих послуг.

14.03.13 р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу №187/Х, в якій було замінено за текстом договору та у всіх додатках, які є його невід"ємною частиною слова "Головне управління Держкомзему у Харківській області" на слова "Головне управління Держземагентства у Харківській області", у зв"язку з реорганізацією Головного управління Держкомзему у Харківській області.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченою копією видаткової накладної на суму 101327,04 грн., який підписаний представниками сторін та скріплений печаткою позивача. Також в матеріалах справи наявна рахунок-фактура №4928/6 від 24.12.12 р. до цієї видаткової накладної та довіреність на отримання від ТОВ ТГ "Інтерпап" цінностей.

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору купівлі-продажу №187/Х від 20.12.2012 р., не оплатив за отриманий товар вчасно, в зв"язку з тим позивачем було подано позов до суду.

В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивачем на адресу відповідача було направлено претензії №188-юр від 20.03.13 р. та №216-юр від 05.04.13 р. про сплату заборгованості за договором купівлі-продажу №187/Х від 20.12.2012 р. на яку відповідач надіслав позивачу відповідь на претензію в порядку ст. 7 ГПК України №13-14-34/1621/0/9-13 від 27.03.13 р., в якому вказав, що сума фінансових зобов"язань (кредиторська заборгованість) по договору купівлі-продажу №187/Х від 20.12.2012 р. на суму 101327,04 грн. буде сплачена у 2013 році по мірі надходження коштів з Державного бюджету України розпоряднику бюджетних коштів для оплати заборгованості.

В матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.12 р. - 13.05.13 р., який підписаний представниками сторін та скріплений печатками товариств, що підтверджує часткову сплату відповідачем заборгованості за договором на суму 85881,04 грн.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору купівлі-продажу №187/Х від 20.12.2012р., оплату отриманої від позивача продукції вчасно не здійснив, у зв'язку з чим, у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за поставлений за договором товар.

Матеріалами справи підтверджено, що після відкриття провадження у справі відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти у розмірі 101327,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням №U753415 від 22.04.13 р. на суму 15446,00 грн. та платіжним дорученням №U950921 від 18.05.13 р. на суму 85881,04 грн.

У зв'язку зі сплатою відповідачем боргу у сумі 85881,04 грн., а також в зв"язку з тим, що ухвалою суду від 21.05.13 р. припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 15446,00 грн., суд вважає за необхідне провадження у справі припинити в цій частині на підставі п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 782,86 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

Позивачем зроблений розрахунок інфляційних втрат в розмірі 102,33 грн., оскільки надані розрахунки не відповідають вимогам чинного законодавства, тому нарахована сума інфляційних втрат підлягає стягненню з відповідача частково в розмірі 101,12 грн. В іншій частині стягнення інфляційних втрат слід відмовити.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2044,23 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33-34, 38, 43, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, 82-85, Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Держземагентства у Харківської області (61003, м. Харків, Київський р-н., вул. Короленка, буд. 16; код ЄДРПОУ 38385479) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгової групи "Інтерпап" (03028, м. Київ, Голосіївський р-н., вул. Саперно-слобідська, буд. 8, Літ. А, офіс 291; код ЄДРПОУ 35137937; п/р 260040131899 у АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627) 3% річних в розмірі 782,86 грн., інфляційні в розмірі 101,12 грн. та судовий збір в сумі 2044,23 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 85881,04 грн. провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 11.06.2013 р.

Суддя Сальнікова Г.І.