Постанова № 31826319, 14.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

14 червня 2013 року № 826/7553/13-а

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Фаворит»

до

Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва Державної податкової служби

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2013 року № 00032201

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Фаворит» (далі – позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва (у зв’язку з реорганізацією – Державна податкова інспекція у Солом’янському районі м.Києва Державної податкової служби, далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2013 року № 00032201.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.

В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі міста Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Лізингова компанія «Фаворит»» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Фірма»Хотей» (далі - Контрагент). За наслідком перевірки було складено акт від 11.01.2013 № 70/22-417/34349201 (далі – Акт перевірки). Актом перевірки зафіксовано висновок перевіряючих про відсутність у ТОВ «Лізингова компанія «Фаворит»» об’єкту оподаткування податком на додану вартість при здійснені операцій з контрагентом.

На підставі Акту перевірки було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.01.2013 року № 00032201, яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 144 837 грн.

Позивач не погоджується з вказаними обставинами і рішеннями, оскільки стверджує про реальний (товарний) характер операцій з ТОВ «Фірма»Хотей», а й, відповідно, наявності об’єкту оподаткування ПДВ.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно абзацу 2 пункту 3 розділу І "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" (№984 від 22.12.2010; далі - Порядок), акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У відповідності до абзацу 3 пп.5.2. п.5. розділу ІІ Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Як вбачається з акту перевірки останній не містить конкретних доказів які свідчили б про безтоварність операцій позивача з Контрагентом. Натомість останній має посилання на відомості акту зустрічної звірки від 26.10.12 року № 181/244/33338542 (далі – Акт зустрічної звірки).

Як вбачається зі змісту пункту 3 Акту зустрічної звірки незнаходження суб’єкта господарювання за юридичною адресою унеможливлює отримання первинних документів для проведення зустрічної звірки. У зв’язку з цим для звірки було використано лише бази даних ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

У відповідності до положень п.73.5 ст. 73 Податкового кодексу України (№ 2755-VI від 02.12.2010, далі – ПКУ), з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

З огляду на вказане та зміст Акту зустрічної звірки судом вбачається, що податковою службою не було досліджено наявність чи відсутність у суб’єкта господарювання відповідних первинних бухгалтерських та інших документів. Висновки базуються виключно на підставі відомостей електронних баз податкової служби. Факту відсутності первинних документів в натурі не встановлено і не могло бути встановлено, оскільки такі обставини, по-перше, встановлюється документальними перевірками, а по-друге, фактична відсутність за юридичною адресою унеможливлює фактичне проведення перевірки і встановлення таких обставин, і по-третє, ненадання документів ТОВ «Фірма»Хотей» на перевірку може свідчити лише про відсутність таких у вказаного суб’єкта господарювання, що має правові наслідки виключно для останнього. Жодних доказів на підставі яких податкова служба дійшла висновку про відсутність об’єкту оподаткування в Акті зустрічної звірки не зазначено.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В підтвердження реальності операції з Контрагентом позивачем суду було надано наступні документи: договір купівлі-продажу № 30/08/12-01 від 30 серпня 2012 року, видаткову накладну на товар від 5 вересня 2012 року № 905002, податкову накладну від 05.09.2012 року № 905002, договір фінансового лізингу ФЛО № 4 та ФЛО № 5 від 28 серпня 2012р, акти приймання-передачі обладнання від 5 жовтня 2012 року, видаткові накладна № 543 та 542 від 5 жовтня 2012 року, виписку з рахунків про оплату товару і отримання кредиту на ці цілі, кредитний договір № 40-2063/12 від 28 вересня 2012 року, договір застави основних засобів від 28 вересня 2012р., та звіт про незалежну оцінку поліграфічного обладнання, яке було придбано ТОВ «Лізингова компанія «Фаворит»» у ТОВ «Фірма»Хотей».

Вказані документи у своїй сукупності спростовують доводи податкової служби про відсутність об’єкту оподаткування ПДВ у ТОВ «Лізингова компанія «Фаворит»» і свідчать про зворотнє.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, заперечуючи позов в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростував покликання позивача і не довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва ДПС № 00032201 від 25.01.2013р.

Судові витрати в сумі 1448,37 (одна тисяча чотириста сорок вісім гривень тридцять сім копійок) присудити на користь ТОВ «Лізингова компанія «Фаворит»» (код ЄДРПОУ34349201) за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк