Постанова № 31826022, 11.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2013 р. Справа №805/7351/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Куденков К.О.

при секретарі: Афоніній Г.Р.

за участю:

представників позивача: Іванов В.І.

Прядка І.М.

представників відповідача: Гадалова Ю.І.

Лукашева Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інкор і Ко» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інкор і Ко» (надалі - позивач, ТОВ «НВО «Інкор і Ко») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у Калінінському районі м. Донецька) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 13.05.2013р. №0004391502.

Позов мотивовано незгодою позивача із висновками акта перевірки, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, щодо завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2013р. на суму 10 057,69 грн. Позивач зазначає, що правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за податковою накладною №18 від 29.12.2012р. у декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року №9007819918 від 19.02.2013р., оскільки вона була подана до податкового органу разом зі скаргою на постачальника та копіями первинних документів на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій.

У судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали та просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов, за змістом яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказує на те, що позивачу потрібно було включити суму податку до складу податкового кредиту у попередній звітний період відповідно до того, коли виписана податкова накладна, у зв'язку з чим відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення є законним та відповідає нормам діючого законодавства.

Представники відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнали та просили відмовити у задоволені позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інкор і Ко» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 31297266, місцезнаходження: 83003, Донецька область, м. Донецьк, пр.Ілліча, буд.93-А, що підтверджується копією відповідного свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 №304933 та копією довідкою АА №470139 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України.

Позивач зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом №200030000, та перебуває на обліку у відповідача, про що зазначено у довідці про взяття на облік платника податків від 25.06.2007р. №601/10/29-014-2.

ДПІ у Калінінському районі м. Донецька проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість наданої за січень 2013 року ТОВ «НВО «Інкор і Ко», за наслідками якої складений відповідний акт перевірки від 26.03.2013р. №1294/7/15-312.

Згідно вказаного акта, перевіркою встановлено, що підприємством ТОВ «НВО «Інкор і Ко» подано до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька 19.02.2013р. в електронному вигляді додаток №8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» №9007827142 від 19.02.2013 року зі скаргою на контрагента МЧСП «Артемовсклифт» (ІПН 220345305028), а саме: не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкова накладна №18 від 29.12.2012р. на суму податку на додану вартість 10 057,69 грн. За результатами перевірки встановлено порушення п.201.10 ст.201 розділу V Податкового кодексу України, щодо включення податкової накладної до звітного періоду до додатку №8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)».

В акті зроблено висновок про те, що данні камеральної перевірки свідчать про завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 10 057,69 грн.

З урахуванням наданих представником відповідача пояснень, вбачається, що на думку відповідача позивач мав право включити до податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковою накладною №18 від 29.12.2012р. при включені цієї податкової накладної до заяви про порушення постачальниками порядку заповнення податкових накладних за грудень 2012р.

За наслідками розгляду ДПІ у Калінінському районі м. Донецька та ДПС у Донецькій області заперечень та скарги позивача на вказаний акт перевірки висновки акта залишені без змін.

На підставі акта перевірки від 26.03.2013р. №1294/7/15-312 відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 13.05.2013р. №0004391502, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 10 054,69 за звітний період січень 2013р. за декларацією №907819918 від 19.02.2013р.

Позивачем надана до суду податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2013р. з додатками, у тому числі додатком 8 - Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), до якої, зокрема, включена податкова накладна від 29.12.2012р. №18 на суму податку на додану вартість 10 057,69 грн. від постачальника МЧСП «Артемовсклифт» (ІПН 220345305028) із описом порушення - не зареєстрована в ЄРПН.

Вказана декларація з додатками подані до відповідача засобами електронного зв'язку, що підтверджується відповідними квитанціями.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту до декларації з податку на додану вартість за січень 2013р. додані відповідні копії первинних документів, згідно листа позивача від 20.02.2013р. №396-13д.

Недоліків первинних документів в акті перевірки від 26.03.2013р. №1294/7/15-312 не встановлено.

Позивачем наданий до суду реєстр виданих та отриманих податкових накладних за січень 2013р., із якого вбачається, що податкова накладна від 29.12.2012р. №18 була отримана позивачем 31.01.2013р.

Згідно пояснень представників сторін, податкова накладна від 29.12.2012р. №18 не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підтвердження чого відповідачем наданий відповідний витяг.

За приписами п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Пунктами 201.4 та 201.6 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

У відповідності до п.201.6. та п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За приписами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Суд звертає увагу на те, що вказаним приписом не конкретизується звітний податковий період в якому покупець має право додати до податкової декларації скаргу на постачальників. Тобто, не визначено що це звітний податковий період в якому у платника податків виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту або що це звітний податковий період в якому платник податків включає відповідні суми до податкового кредиту, тощо.

Відповідно до п.11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Таким чином, податкова накладна податкова накладна від 29.12.2012р. №18 на суму податку на додану вартість 10 057,69 грн. від постачальника МЧСП «Артемовсклифт» (ІПН 220345305028) повинна бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п.202.1 ст.201 Податкового кодексу України, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Пунктом 21 розділу ІІІ «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за N 1490/20228, встановлено, що у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) та копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.

Платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, подають копії таких документів окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.

Пунктом 15 розділу ІІІ зазначеного Порядку встановлено, що додатки 1, 6, 7, 8 подаються до декларацій 0110/0121 - 123/0130/0140 за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.

Наказом Державної Податкової служби України № 127 від 16.02.2012 року затверджена узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, в якій зазначене наступне:

«Податкова накладна, яка була виписана в звітному періоді, у цьому ж звітному періоді повинна бути отримана платником податку та у цьому ж звітному періоді повинна бути включена ним до реєстру отриманих податкових накладних, та, відповідно, повинна бути в цьому ж звітному періоді відображена в податковій звітності платника податку.

Якщо така податкова накладна згідно з даними податкового обліку платника була включена до реєстру отриманих податкових накладних цього звітного періоду, але з будь-яких причин не була відображена в податковій звітності за цей період, вона може бути відображена в податковій звітності платника податку в наступних звітних періодах, в тому числі і в складі податкового кредиту (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту), шляхом подання уточнюючого розрахунку за той звітний період, в якому вона була включена до реєстру отриманих податкових накладних та помилково не включена до податкової звітності.

Податкова накладна, яка отримана у періодах, наступних за періодом, в якому її виписано, включається до реєстру отриманих податкових накладних та до податкової декларації в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання податкової накладної. В цьому випадку уточнюючий розрахунок не складається».

Як було встановлено, податкова накладна від 29.12.2012р. №18 отримана позивачем 31.01.2013р. У зв'язку із чим, позивач мав би можливість включити відповідну суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту за січень 2013р. на підставі цих податкових накладних, але позивачем встановлено недолік податкової накладної (відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), що потягло необхідність включити вказану податкову накладну до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) та подати відповідну скаргу до відповідача.

Відповідна заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8), до якої включені вказані податкові накладні, додана до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період січень 2013р., тобто, за звітний податковий період в якому позивач отримав ці податкову накладну та в якому встановив недоліки.

Відповідні суми податку на додану вартість у загальному розмірі 10 057,69 грн. включені до податкового кредиту за звітний податковий період січень 2013р.

За приписами п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

На підставі наведеного, суд вбачає відсутність порушення позивачем п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при включенні суми податку на додану вартість у загальному розмірі 10 057,69 грн. до податкового кредиту за січень 2013р., оскільки позивач включив цю суму до складу податкового кредиту на підставі належних документів, у встановленому порядку та у межах відповідного строку.

Спірне рішення прийнято без урахування усіх обставин, які мали значення для його прийняття та є протиправним.

Вимоги про визнання рішення суб'єкта владних повноважень недійсним або неправомірним є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, направленого на визнання рішення протиправним.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пп.10.2 п.10 Постанови від 20.05.2013р. №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» роз'яснив, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Оскільки суд дійшов до висновку про протиправність спірного рішення, враховуючи положення п.1 ч.2 чт.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом скасування спірного рішення.

Згідно платіжного доручення №3388 від 21.05.2013р. позивачем сплачено 114,70 грн. судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інкор і Ко» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 13 травня 2013 року №0004391502.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інкор і Ко» 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 (сімдесят) копійок судових витрат.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 11 червня 2013 року, складання постанови у повному обсязі - 14 червня 2013 року.

4. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Куденков К.О.