Постанова № 318258, 12.12.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.06 р. Справа № 31/285а

Суддя господарського суду Донецької області Ушенко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні при секретарі судового засідання Москалик В.В., справу

за позовом розглянувши позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „Сілур” м.Харцизьк

до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку

про скасування податкового повідомлення-рішення №000055234/2 від 07.09.06р. у частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 52 890,99 грн. та штрафних санкцій на суму 23 049,01 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Каліна П.Г.– довіреність

від відповідача: Беспалова О.В.– довіреність, Дуднік О.М.– довіреність

Відкрите акціонерне товариство „Сілур” м.Харцизьк звернулось із позовом до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про скасування податкового повідомлення-рішення №000055234/2 від 07.09.06р. у частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 52 890,99 грн. та штрафних санкцій на суму 23 049,01 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що ДПІ у м. Харцизьку у акті перевірки № 576-23/3-00191046 від 05.04.06р. безпідставно зробила висновок про порушення ним вимог п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, стосовно необхідності зменшенням валових витрат при списанні кредиторської заборгованості із минулим строком позовної давності у розмірі 258,4 тис. грн. та зважав на те, що норми Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не містять обов’язку щодо коригування валових витрат у випадку списання кредиторської заборгованості, у зв’язку із перебігом строку позовної давності.

31.10.06р. позивач надав уточнення до позовної заяви (вх.№02-41/41682), яким просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000552342/2 від 07.09.06р. у частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 52 890,99 грн. та штрафних санкцій на суму 23 049,01 грн.

Відповідач вважає спірне податкове повідомлення-рішення правомірним і заперечує проти позову з тих підстав, що за результатами планової документальної перевірки ВАТ „Сілур”, встановлено порушення п.5.1., п.5.10 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки, позивач не зменшив валові витрати при списанні кредиторської заборгованості за отримані товари, які не оплатив, тобто не проводив здійснення компенсації вартості товарів, які отримав фактично безоплатно, тому повинен був відшкодувати (зменшити) суму валових витрат сформованих при отриманні товарів.

Судовий розгляд справи здійснено за правилами КАС України відповідно до п. 6, 7 розділу “Прикінцеві та Перехідні положення” КАС України.

Провадження у справі зупинялось відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 156 КАС України ухвалою суду від 12.10.06р..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в судовому засіданні докази, надані сторонами, господарський суд встановив наступне.

Відповідач здійснив документальну планову перевірку у позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.05р. по 31.09.05р. , про що склав акт перевірки №576-23/3-0019046 від 05.04.06р.

За результатами перевірки були встановлені порушення п.4.1.6 ст.4, п.7.3.3. ст..7, п.5.1., п.5.3.2, п.5.3.9, п.5.10 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” і позивачу ( з урахування результатів адміністративного оскарження) визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 102 950 грн. та штрафні санкції у сумі 42 262,50 грн. шляхом направлення податкового повідомлення-рішення від 07.09.06р. №0000552342/2, яке оспорюється позивачем в частині донарахування податку на прибуток сумі 52 890,99 грн. та штрафної санкції у сумі 23 049,01 грн. (в редакції уточнень до позовних вимог).

Розбіжності у сторін виникли щодо правильності відображення валових витрат у 1-2 кв. 2005р. при списанні кредиторської заборгованості з простроченим строком позовної давності у цих податкових періодах.

Як зазначено в акті перевірки, позивач у періоді, що перевірявся здійснив списання кредиторської заборгованості з простроченим строком позовної давності у сумі 258,4 тис. грн., однак, в порушення п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, не зменшив валові витрати на суму списаної заборгованості.

Перелік кредиторської заборгованості визначений в додатку до акту перевірки і її сума та підстави списання сторонами не заперечуються і підтверджуються наказами по ВАТ „Сілур” №491/12 від 30.06.05р. та №49/12 від 28.03.05р.

Згідно цих наказів у 1 кв 2005р. списано кредиторської заборгованості, по якій збіг строк позовної давності у сумі 197294,39 грн. та за 2 кв. 2005р. у сумі 28753 грн. Згідно пояснень, наданих позивачем 31.10.06р. (вих..№285а/14), позивачем оспорюється донарахування податку на прибуток у сумі 47 229,13 грн. пов’язаного із списанням кредиторської заборгованості у 1 кв. 2005р. на суму 188916,50 грн., та у сумі 5661,86 грн. податку, пов’язаного із списанням кредиторської заборгованості у 2 кв. 2005р. на суму 52 674,45 грн.

Зазначені суми кредиторської заборгованості відповідно до п.1.22 та п.4.1.6 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” включені до складу валового доходу як безповоротна фінансова допомога у відповідних податкових періодах.

ДПІ вважає, що позивач повинен був здійснити коригування (зменшення) валових витрат, сформованих при отриманні товарів (перша подія), щодо яких виникла заборгованість, оскільки, підприємство фактично оплату за отримані товари не здійснило, в подальшому кредиторську заборгованість списало, включивши цю суму до складу валових доходів відповідно до п.4.1.6 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, отже отримані безкоштовно, що не передбачає компенсації їх вартості, а отже не відповідає поняттям валових витрат, визначених в п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. При цьому необхідність такого зменшення ДПІ обґрунтовує також посиланням на п.5.10 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Господарський суд вважає, що даний висновок ДПІ не відповідає вимогам законодавства і правові підстави для зменшення валових витрат у спірних періодах на суму списаної кредиторської заборгованості відсутні.

Позивач, виходячи із приписів п.4.1.6 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” правомірно сформував валові доходи (суми безповоротної фінансової допомоги, під поняттям якої слід розуміти також суму заборгованості платника податку перед іншою юридичною особою, що залишилась не стягненою після закінчення строку позовної давності).

Разом з тим, зазначений закон не передбачає при цьому одночасного зменшення (коригування) валових витрат позивача, які були сформовані раніше з урахування витрат, нарахованих у відповідних податкових періодах при придбанні товарі в за першою подією відповідно до п.11.2 ст.11 Закону, якіне були в подальшому компенсовані і вартість цих товарів списана як кредиторська заборгованість з простроченим строком позовної давності з віднесенням до валових доходів підприємства як фінансова допомога. Судом не приймається посилання відповідача на положення п.5.10 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, яким передбачена необхідність здійснення перерахунку валових доходів або валових витрат у звітному періоді, в якому сталася будь-яка зміна суми компенсації вартості товарів після їх продажу.

У спірних правовідносинах зазначені обставини відсутні, оскільки, вартість поставлених (придбаних) товарів не зменшувалася (товар не повертався, не переоцінювався тощо).

Неналежне виконання зобов’язань по договору в частині оплати придбаного товару не свідчить про зміну компенсації вартості товару, а подальше списання суми заборгованості за поставлені товари, в зв’язку із збігом строку позовної давності спричиняє формування у покупця валових доходів на цю суму як фінансову допомогу.

Таким чином , дане нарахування податку на прибуток за 1 кв. 2005р. у сумі 47 229,13 грн. та 2 кв. 2005р. у сумі 5661,86 грн. є неправомірним.

Згідно розрахунку штрафної санкції сума штрафної санкції на спірні донарахування складає в загальній сумі 25 879,31 грн., однак, позивачем оспорюється розмір штрафної санкції у сумі 23 049,01 грн., тому вимоги позивача щодо суми штрафної санкції підлягають задоволенню у сумі 23 049,01 грн.

Судові витрати у справі – судовий збір у сумі з грн.. 40 коп. підлягає відшкодуванню позивачу з коштів Державного бюджету України.

Керуючись ст..5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, ст.ст. 2, 17, 86, 94, 158-163, 185, 186, 254, п. 6, 7 розділу „Прикінцеві та Перехідні положення” КАС України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Сілур” м.Харцизьк до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про скасування податкового повідомлення-рішення №000055234/2 від 07.09.06р. у частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 52 890,99 грн. та штрафних санкцій на суму 23 049,01 грн. задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Харцизьку №0000552342/2 від 07.09.06р. в частині визначення податку на прибуток у сумі 52 890,99 грн. та штрафних санкцій на суму 23 049,01 грн.

Присудити Відкритому акціонерному товариству “Сілур” (86700, м. Харцизьк, вул. Філатова, 9, ЄДРПОУ 00191046, інші данні відсутні) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 3,40 грн.

Вступну та резолютивну частини постанови долучити до матеріалів справи.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови шляхом подачі через господарський суд Донецької області заяви про апеляційне оскарження і наступної подачі апеляційного скарги протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційного скарги протягом строку, встановленого для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 18.12.06р.

Суддя Ушенко Л.В.