Рішення № 31824609, 14.06.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1005/9381/12 Головуючий у І інстанції Левченко А.В. Провадження № 22-ц/780/2407/13 Доповідач у 2 інстанції Антоненко В.І.Категорія 46 14.06.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - судді Антоненко В.І.,

суддів: Касьяненко Л.І., Гуля В.В.,

при секретарі: Бевзюк М.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів та додаткових витрат на дитину.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів та додаткових витрат на дитину, посилаючись на те, що на її утриманні знаходиться малолітній син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки з батьком дитини - відповідачем ОСОБА_2 вона 14 серпня 2007 року розірвала шлюб. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 09 березня 2011 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину задоволено та стягнуто з відповідача на її користь аліменти в розмірі ? частини всіх видів його заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. Оскільки відповідач рішення суду не виконує, ніякої допомоги на утримання сина не надає, то позивач просить з урахуванням уточнень стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення сплати аліментів за період з 16 лютого 2011 року по 01 січня 2013 року у розмірі 36 261 грн. 27 коп., додаткові витрати на утримання дитину у розмірі 2 202 грн. 50 коп. та понесені нею судові витрати по справі.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 20 лютого 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 16 лютого 2011 року по 01 січня 2013 року у розмірі 36 261 грн. 27 коп., додаткові витрати на дитину у розмірі 2 202 грн. 50 коп. Вирішено питання щодо судового збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з його пеню в розмірі 369 грн. 40 коп. за період з 17 лютого 2013 року по 20 лютого 2013 року та додаткові витрати на дитину у розмірі 2 202 грн. 50 коп., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

По справі встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі до 14 серпня 2007 року (а. с. 8). Від шлюбу мають малолітнього сина: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, який в даний час проживає з позивачкою (а. с. 7). Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 09 березня 2011 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задоволено та стягнуто з відповідача на її користь аліменти в розмірі ? частини всіх видів його заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно починаючи з 16 лютого 2011 року і до досягнення дитиною повноліття (а. с. 9). Відповідно до довідки, наданої відділом ДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції, відповідач за період з 16 лютого 2011 року по 01 жовтня 2012 року має заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 9234-62 грн. (а. с. 74).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог на отримання пені за несвоєчасну сплату відповідачем аліментів у розмірі, вказаному позивачем.

З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він суперечить вимогам закону та обставинам справи, оскільки суд не перевірив правильність розрахунку пені, на який посилалася позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Враховуючи майновий стан відповідача (низький рівень оплати праці, відсутність постійної належним чином оплачуваної роботи), що від сплати аліментів він не ухилявся, періодично сплачував аліменти у добровільному порядку, що розмір нарахованої неустойки у кілька разів перевищує розмір заборгованості по аліментах, колегія суддів вважає за можливе відповідно до положень ч.2 ст. 196 СК України зменшити розмір неустойки за прострочення сплати аліментів до 5000 грн.

Керуючись ст. ст. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2013 року в частині стягнення пені за прострочення сплати аліментів змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 16 лютого 2011 року по 01 січня 2013 року у розмірі 5 000 грн.

У решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді