Вирок № 31823994, 30.04.2013, Чернівецький районний суд Вінницької області

"30" квітня 2013 р.

Справа №150/149/13-к

Провадження по справі №1-кп/150/13/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої: судді Цимбалюк Л.П.,

при секретарі Діденко А.В.,

з участю прокурора Андріїв І.М.,

з участю захисника - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12012010340000103 від 28.12.2012 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пилипи Могилів - Подільського району Вінницької області та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого 24.02.2011 року Чернівецьким районним судом Вінницької області за ч.1 ст.186 КК України до 100 годин громадських робіт, судимість знята та погашена у встановленому законом порядку

про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 186, ч.1 ст.309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 в липні 2012 року, знаходячись на пасовищі в межах с. Гонтівка Чернівецького району Вінницької області, виявив дикорослу рослину коноплі, з якої зірвав листя та верхів*я, після чого фрагменти рослини коноплі переніс до домоволодіння свого родича ОСОБА_3, розташованого в АДРЕСА_1, де ОСОБА_2 тимчасово проживає, висушив їх, незаконно виготовивши та придбавши таким чином наркотичний засіб - канабіс. Вказаний наркотичний засіб ОСОБА_2 в подальшому тривалий час незаконно зберігав за місцем свого тимчасового проживання для власних потреб без мети збуту до дня виявлення та вилучення працівниками міліції - 22.01.2013 року.

Крім того, 24.12.2012 року близько 17 години ОСОБА_2, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном, зайшов на подвір*я домоволодіння ОСОБА_4, розташоване по АДРЕСА_2, де шляхом вільного доступу через залишені відчиненими господаркою двері, проник до веранди житлового будинку останньої, де дочекавшись поки ОСОБА_4 повернеться до будинку, вчинив напад на неї, поєднаний з насильством, яке виразилось в тому, що ОСОБА_2 схопив останню ззаду, зафіксувавши тіло та руки. При цьому ОСОБА_2 вчиняв психічне насильство відносно ОСОБА_4, яке виразилось в тому, що ОСОБА_2, утримуючи останню, закривав своєю рукою рот потерпілої й висловлював погрози фізичною розправою, вимагаючи в останньої передати йому грошові кошти. ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_4 всупереч волі останньої відкрито заволодів належними їй грошовими коштами в сумі 1100 гривень, які потерпіла передала ОСОБА_2, після чого ОСОБА_2 з місця події зник, чим заподіяв матеріального збитку ОСОБА_4 на загальну суму 1100 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав повністю, суду показав, що в липні 2012 року, знаходячись на пасовищі в межах с. Гонтівка Чернівецького району Вінницької області, зірвав листя та верхів*я коноплі, які переніс до домоволодіння свого родича ОСОБА_3, розташованого в АДРЕСА_1, де ОСОБА_2 тимчасово проживає. Коноплю зірвав для власних потреб, щоб покурити, мети збуту не мав. У грудні 2012 року ОСОБА_2 зайшов на подвір*я домоволодіння ОСОБА_4, розташоване по АДРЕСА_2, де через відчинені двері, проник до веранди житлового будинку останньої. ОСОБА_2 дочекався поки ОСОБА_4 повернеться до будинку, напав на неї, схопивши останню ззаду, зафіксував тіло та руки. При цьому ОСОБА_2, утримуючи останню, закривав своєю рукою рот ОСОБА_4 й погрожував фізичною розправою, вимагаючи у неї передати йому грошові кошти, в результаті чого ОСОБА_2 всупереч волі ОСОБА_4 та в її присутності заволодів належними їй грошовими коштами в сумі 1100 гривень.

В скоєному розкаюється, обіцяє в подальшому не вчиняти кримінальних правопорушень.

Потерпіла ОСОБА_4 суду показала, що у грудні 2012 року ОСОБА_2 проник до веранди її житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2, де напав на неї, схопивши її ззаду, зафіксував тіло та руки. При цьому ОСОБА_2, утримуючи ОСОБА_4, закривав своєю рукою рот ОСОБА_4 й погрожував фізичною розправою, вимагаючи у неї передати йому грошові кошти, в результаті чого ОСОБА_2 всупереч волі ОСОБА_4 та в її присутності заволодів належними їй грошовими коштами в сумі 1100 гривень. Просить обвинуваченого ОСОБА_2 суворо карати. Заявлений нею цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальних збитків в розмірі 1100 гривень та моральних збитків в розмірі 5000 гривень, завданих протиправними діями ОСОБА_2, підтримує в повному обсязі, просить їх задоволити. Зазначила, що в добровільному порядку ОСОБА_2 не повернув їй кошти, якими заволодів, крім цього, внаслідок злочинних дій ОСОБА_2 ОСОБА_4 зазнала психічних страждань, нервового потрясіння, через те, що сталося не живе у власному будинку, перебуває у постійному страху та нервовій напрузі.

Оскільки обставини справи ніким не оспорюються, а обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позицій немає, то суд відповідно до ст. 349 КПК України за відсутності заперечень з боку учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а обмежився допитом обвинуваченого, обов*язковість якого встановлено частиною 4 статті 349 КПК України та допитом потерпілої.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені: ст.186 ч.3 КК України - грабіж, поєднаний з проникненням в житло; ст.309 ч.1 КК України - незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу винного - посередньо характеризується по місцю проживання, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, за наявності у відповідності до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання - вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, в стані наркотичного сп*яніння та відносно особи похилого віку.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, заснованих на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, передбачені ст.66 КК України обставини, що пом*якшують покарання та передбачені ст.67 КК України обставини, що обтяжують покарання, і з урахуванням особи винного, приходить до висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень буде покарання у вигляді позбавлення волі з ізоляцією його від суспільства.

Цивільний позов про відшкодування моральних збитків, завданих кримінальним правопорушенням, заявлений потерпілою ОСОБА_4, підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого

спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд враховує тяжкість і суспільну небезпеку кримінального правопорушення, характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнала ОСОБА_4, зокрема, те, що остання зазнала психічних страждань, нервового потрясіння; тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках - ОСОБА_4 через те, що сталося, не живе у власному будинку, перебуває у постійному страху та нервовій напрузі.

Потерпілою ОСОБА_4 заявлено цивільний позов і встановлено кількісну ознаку (грошовий еквівалент) матеріальної шкоди, заподіяної їй, в розмірі 1100 гривень та моральної шкоди в розмірі 5000 гривень.

Частиною 1 статті 94 КПК України встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв*язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд у процесі розгляду кримінального провадження та дослідження наявних доказів, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, дійшов висновку про задоволення вимог потерпілої, оскільки, заявлений нею цивільний позов із встановленим грошовим еквівалентом, належним чином доведено, надано достатніх підтверджень його розміру.

Відповідно до положень статті 118 КПК витрати, пов*язані із залученням експертів являються процесуальними витратами.

Частиною 2 статті 124 КПК України встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Процесуальні витрати по справі, пов*язані із проведенням хімічної експертизи в розмірі 245 гривень 20 копійок та із проведенням дактилоскопічної експертизи в розмірі 392 гривень підлягають стягненню із обвинуваченого на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області відповідно до ст. 118, 124 КПК України, оскільки їх розмір та підстава підтверджуються матеріалами кримінального провадження /а.с. 22-28; 104-109/.

Керуючись ст. 373, 374 КК України, суд, -

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186, ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання:

- за ст.186 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 /чотири/ роки;

- за ст.309 ч.1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 /два/ роки.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначити у вигляді позбавлення волі строком на 4 /чотири/ роки.

Термін відбування покарання рахувати з моменту вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_4, задоволити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 матеріальні збитки, завдані кримінальним правопорушенням в розмірі 1100 /однієї тисячі ста/ гривень та моральні збитки в розмірі 5000 /п*яти тисяч/ гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області, ЗКПО 24525055, рахунок 31250272210172, Банк - ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО - 802015 судові витрати по справі за проведення дактилоскопічної експертизи в розмірі 392 гривень та за проведення хімічної експертизи в розмірі 245 грн. 20 коп., всього на загальну суму - 637 гривень 20 копійок.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення в суді, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Суддя: Цимбалюк Л.П.