Постанова № 31823853, 13.06.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2013 р. Справа № 922/479/13-г

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Барбашова С.В. , суддя Гончар Т. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників:

позивача - Мартіної Л.Г. за довіреністю №1154 від 20.12.2012р.,

відповідача - Баран А.О. за довіреністю № 01-53/626 від 30.01.13р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1430Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 25 березня 2013 року у справі № 922/479/13-г

за позовом Приватного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Приватного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Харків

до Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків

про стягнення 52051,28 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 р. позивач - Приватне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії Приватного акціонерного товариства "Укртелеком", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - Харківської обласної державної адміністрації, заборгованості у розмірі 52051,28 грн., у тому числі: 51347,76 грн. - основного боргу, 545,66 грн. - 3% річних, 157,87 грн. - збитків від інфляції. Крім того, позивач просив судові витрати у розмірі 1720,50 грн. покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. ст. 612, 624, 625 ЦК України; Законом України «Про телекомунікації»; Правилами надання та отримання телекомунікаційними послугами; ст. ст. 193, 220, 225, 229, 231, 232 ГК України та мотивовані несплатою відповідачем наданих телекомунікаційних послуг. Позивач стверджує, що обов'язок по сплаті відповідачем отриманих послуг витікає з умов усного договору про надання телекомунікаційних послуг, рахунків-актів на підставі замовлення відповідача про надання послуг "Груповий міжміський телефонний зв'язок (конференц - зв'язок) (далі - послуга ГМТЗ).

Рішенням господарського суду Харківської області від 25 березня 2013 року у справі № 922/479/13-г ( колегія суддів у складі: головуючий суддя Сальнікова Г.І., суддя Денисюк Т.С., суддя Шарко Л.В.) позов задоволено.

З відповідача на користь позивача стягнуто 51347,76 грн. основної заборгованості, 545,66 грн. - 3% річних, 157,87 грн. - інфляційних та 1720,50 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 25 березня 2013 року у справі № 922/479/13-г скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Судові витрати просить покласти на позивача.

Оскаржуване рішення вважає таким, що винесено з неповним з'ясуванням обставин справи, неправильною оцінкою наданих доказів і встановлених юридичних фактів, а також з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права. Суд неповно та не всебічно з'ясував обставини справи, та застосував не всі норми правових актів, які необхідно було застосувати. Свою позицію у справі відповідач, зокрема обґрунтовує тим, що докази надання послуг відповідачу не надані, заборгованість в обліку Харківської обласної державної адміністрації не значиться, розрахунок суми заборгованості не містить розшифровки сум. До того ж, норми статей Бюджетного кодексу України, які діють на сьогоднішній день та норми, які діяли на момент виникнення спірних відносин не визнають бюджетними зобов'язаннями, будь-які зобов'язання взяті юридичними особами за кошти державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом та Законом України «Про державний бюджет України», і відповідно витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань, не можуть здійснюватися. Однак, як стверджує заявник, господарський суд Харківської області маючи можливість, не визначив, всіх обставин, які мали місце по даній справі, тому вважає, що висновок суду першої інстанції є помилковим, такими, що не ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах та суперечать наявним матеріалам справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню, зазначає, що підстави, які викладені в апеляційній скарзі і на підставі яких порушено питання про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 25 березня 2013 року, не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи та не відповідають дійсним обставинам справи. Відповідачем не надані відповідні докази, які б підтвердили ті обставини, на які він посилається в скарзі. Вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, повністю встановлені обставини справи.

У призначене судове засідання 05.06.2013р. прибули уповноважені представники позивача та відповідача та надали пояснення по справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засідання пояснення повноважних представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в межах ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

На виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства" та рішення Загальних зборів акціонерів ВАТ "Укртелеком" від 14.06.2011 року (протокол №8 від 14.06.2011р.) Товариство перейменовано на публічне акціонерне товариство "Укртелеком". ПАТ "Укртелеком" є правонаступником усіх прав та обов'язків ВАТ "Укртелеком".

Як свідчать матеріали справи, вірно встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного провадження, Позивач є оператором телекомунікацій, діяльність якого врегульована певними нормативними актами в галузі зв'язку, які встановлюють для операторів телекомунікацій особливості надання послуг зв'язку, обов'язкових для виконання, зокрема, Законом України „Про телекомунікації", Правилами про надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09.08.2005р., Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012р. (нова редакція).

Статтею 1 Закону України "Про телекомунікації" встановлено, що споживач телекомунікаційних послуг - це юридична або фізична особа, яка потребує, замовляє та/або отримує телекомунікаційні послуги для власних потреб; - телекомунікаційна послуга (послуга) як продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій.

ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" на підставі замовлення відповідача - Харківської обласної державної адміністрації були надані послуги "Груповий міжміський телефонний зв'язок (конференц - зв'язок), тобто, між сторонами виникли правовідносини з надання телекомунікаційних послуг. Послуга надавалась відповідачу в студії позивача за адресою: 61002, м. Харків, вул. Іванова, 7/9, у період з січня 2012 року по грудень 2012 року включно. Відповідачем проведено 55 нарад, загальна вартість послуг складає 51347,76 грн.

Судом першої інстанції вірно встановлено, ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (виконавцем) та відповідачем (замовником) вчинені фактичні дії, щодо надання послуг "Груповий міжміський телефонний зв'язок (конференц - зв'язок) (далі - ГМТЗ).

Вартість послуги ГМТЗ розраховувалась на підставі тарифів, які затверджені наказом ВАТ "Укртелеком" від 22.09.2010 №376 "Про затвердження тарифів на послугу "Груповий міжміський телефонний зв'язок (конференц-зв'язок)". Наказ виданий позивачем на підставі ст.ст. 38, 66 Закону України "Про телекомунікації", пункту ІІ і розділу ІІІ Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 09.08.2005р. №720. Детальний розрахунок обсягу фактично наданої послуги у 2012 році був наданий позивачем суду та відповідачу для ознайомлення. Зауважень по детальному розрахунку з боку відповідача до позивача не надходило.

Позивач здійснював організацію послуги через свої структурні підрозділи, про що свідчать наявні в матеріалах справи схеми позивача про організацію послуги, відповідач підтвердив виконання та прийняття робіт, тому у останнього виник обов'язок з оплати за надані фактично послуги ГМТЗ.

Факт отримання та прийняття послуг відповідачем підтверджується рахунками-актами, які за своєю правовою природою є одночасно актом передавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за розрахунковий період.

Крім того, у листі від 11.09.2012р. №01-83/7142 відповідач визнає отримання послуг від позивача і повідомляє про прийняття ряду заходів з метою погашення кредиторської заборгованості перед ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком".

Разом з цим, судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що мотивована відмова відповідача (замовника послуг) від прийняття послуг до позивача (виконавця послуг) не надходила.

Тому, дійсною заборгованістю відповідача на час прийняття судового рішення є 51347,76грн.

Згідно з ч.І ст. 181 ГУ України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного договору.

Згідно з п. 171 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005р. №720, оператор відкриває в системі розрахунків кожному абоненту особовий рахунок з певним ідентифікаційним кодом, на якому проводяться розрахунки за всі надані абоненту послуги.

Відповідачу був відкритий особовий рахунок №62239.

Позивач на виконання умов договору надавав відповідачу телекомунікаційні послуги, забезпечував працездатність каналу зв'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 63 Закону України "Про телекомунікації" врегульовано порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг. Положеннями цієї статті визначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства.

У відповідності до ст. 68 Закону України "Про телекомунікації" розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" унормовано, що споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до п. 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005р. №720, своєчасно оплачувати отримані послуги.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 173 та п. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з випискою з особового рахунку відповідача №62239, у зв'язку із невчасною та частковою оплатою наданих телекомунікаційних послуг, станом на 01 січня 2013 року, у відповідача перед позивачем існує заборгованість в розмірі 51347,76грн., яка утворилась за період з січня 2012р. по грудень 2012р. включно.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач у встановленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 52051,28 грн.

Колегією суддів апеляційного суду, як і судом першої інстанції не приймаються до уваги твердження відповідача відносно того, що відсутні кошти у кошторисі видатків на утримання апарату державної обласної адміністрації на оплату зазначених послуг ГМТЗ за відсутності бюджетних коштів на рахунку відповідача, оскільки на підставі ч. 2 ст. 617 ЦК, ч. 2 ст. 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 р. - відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на 2012 рік не виправдовує бездіяльність Харківської обласної державної адміністрації і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Наведені законодавчі приписи та встановлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань зі сплати наданих позивачем телекомунікаційних послуг у розмірі та у строк, встановлений законом, дають підстави для висновку суду про те, що відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, а тому позовні вимоги в частині стягнення збитків від інфляції у розмірі 157,87 грн. та 3% річних у розмірі 545,66 грн. є обґрунтованими та також правомірно задоволені місцевим господарським судом.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з підстав, зазначених вище. А оскаржуване рішення місцевого господарського суду Харківської області від Харківської області від 25.03.2013 р. у справі № 922/479/13-г має бути залишене без змін.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.03.2013 р. у справі № 922/479/13-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови підписано 10.06.2013 р.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Гончар Т. В.