Постанова № 31823245, 05.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2013 року Справа № 812/4581/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Агевич К.В., розглянувши у скороченому провадженні матеріали за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби до Державного підприємства «Ровенькиантрацит» про стягнення податкового боргу у розмірі 750079,97 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, -

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2013 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Державної податкової служби звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Ровенькиантрацит» про стягнення податкового боргу у розмірі 750079,97 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державне підприємство «Ровенькиантрацит» зареєстровано виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради від 17.04.2003 за реєстраційним № 1 389 120 0000 000007. До Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач внесений 17.04.2003 з присвоєнням ідентифікаційного коду 32320704. Станом на 30.03.2013 у ДП «Ровенькиантрацит» лічиться податковий борг з авансових внесків з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 750079,97 грн., що виник з нарахованих, але несплачених податкових зобов'язань згідно з абз. 4 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, відповідно до якого платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Узгодженою сумою грошового зобов'язання та/або пені, відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, вважається сума, яку платник податків самостійно обчислює та зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Позивач зазначив, що при подачі декларації з податку на прибуток за 2012 рік від 08.02.2013 № 9086961606 ДП «Ровенькиантрацит» самостійно узгодило суму авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 750079,97 грн.

З метою погашення податкового боргу з ПДВ, у відповідності до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, ДПІ у м. Ровеньки на адресу ДП «Ровенькиантрацит» було надіслано: першу податкову вимогу від 05.06.2003 № 1/107 та другу податкову вимогу від 07.07.2003 № 2/119. Враховуючи наявність податкового боргу, рухоме майно і майнові права ДП «Ровенькиантрацит» були передані у податкову заставу, що підтверджується витягом № 31178669 від 22.04.2011 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

На підставі викладеного, позивач просив стягнути кошти з державного підприємства «Ровенькиантрацит» з рахунків у банках, обслуговуючих платника в рахунок сплати податкового боргу по авансовим внескам з податку на прибуток підприємств в розмірі 750079,97 грн.

Ухвалою від 20 травня 2013 року справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.

27 травня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду повернувся корінець поштового відправлення із відміткою про вручення адресату 23 травня 2013 року (а.с.28).

У визначений судом строк відповідач до суду не надіслав ні заперечення на позов, ні заяву про визнання позовних вимог.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Ровенькиантрацит» зареєстровано Виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради Луганської області 17 квітня 2003 року за реєстраційним номером 1 389 120 0000 000007, що підтверджується свідоцтвом Серії А00 № 336807 про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.7). Підприємство перебуває на податковому обліку в якості платника податків в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби з 21.05.2003 за № 40, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 21.02.2013 №1328051400006 (а.с.9)

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Статтею 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Абзацом 4 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців) та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до органів державної податкової служби за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до органу державної податкової служби в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк подачі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік.

Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою податку на прибуток.

Згідно з п.152.1 ст.152 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Пунктом 2 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Узагальнюючою податковою консультацією щодо особливостей подання декларації з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затвердженої наказом Державної податкової служби України від 21 грудня 2012 року №1171, передбачено, що для розрахунку 1/9 податку на прибуток для сплати авансового внеску у січні - лютому 2013 року для підприємств нараховується сумарне значення рядків 14 та 20 декларації за 9 місяців 2012 року. Нарахування авансових внесків за січень та лютий 2013 року в картах особових рахунків платника податків здійснюється в автоматизованому режимі.

Також зазначеною узагальнюючою податковою консультацією встановлено, що авансовий внесок у січні та лютому 2013 року сплачується протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У подальшому, починаючи з березня 2013 року, авансові внески сплачуються не пізніше 30 числа звітного місяця.

Судом під час розгляду справи встановлено, що 08 лютого 2013 року ДП «Ровенькиантрацит» подано до ДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за II-IV квартали 2012 року, яка зареєстрована в ДПІ за № 9086961606, в якій у рядку 34 Декларації «Авансовий внесок (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний податковий рік), що підлягає сплаті щомісяця у березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року» ДП «Ровенькиантрацит» самостійно визначено суму авансового внеску, яка підлягає сплаті до бюджету щомісячно у розмірі 750080,00 грн.

Під час розгляду справи на підставі поданих ДПІ доказів, у визначений законом строк відповідачем податкове зобов'язання зі сплати авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств не було сплачено, що відображено на зворотному боці облікової картки відповідача (а.с. 26).

Відповідно до статті 6 Закону України № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та з метою погашення податкового боргу податковим органом приймались заходи, передбачені Законом № 2181, а саме, 05 червня 2003 року позивачем винесено першу податкову вимогу № 1/107, яку отримано відповідачем 09.06.2003 (арк. справи 18). 07 липня 2003 року позивачем винесено другу податкову вимогу № 2/119, яку отримано відповідачем 08.07.2003 (арк. справи 19).

Відповідно до статті 89 Податкового кодексу України майно відповідача зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна згідно акту опису від 18.04.2011 №14/24-036 (арк. справи 20).

Однак, зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача.

Між позивачем та відповідачем 30.03.2013 складено акт звірки розрахунків, відповідно до якого визначена заборгованість відповідача за період з 01.01.2013 по 29.03.2013 в сумі 750079,97 грн. Зазначений акт був підписаний уповноваженими особами підприємства та податкової інспекції (арк. справи 24). Таким чином, заявлена сума до відшкодування підтверджена актом звірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Тому суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби до Державного підприємства «Ровенькиантрацит» про стягнення податкового боргу у розмірі 750079,97 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 17, 94 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби до Державного підприємства «Ровенькиантрацит» про стягнення податкового боргу у розмірі 750079,97 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Ровенькиантрацит» на користь Державного бюджету України суму податкового боргу по авансовим внескам з податку на прибуток у розмірі 750079,97 грн. (сімсот п'ятдесят тисяч сімдесят дев'ять гривень 97 коп.) за рахунок коштів платника, які перебувають у його власності, з рахунків у банках, що його обслуговують.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя К.В. Агевич