Постанова № 31820248, 13.06.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.06.2013 р. справа №905/2031/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБойченка К.І. Діброви Г.І., Шевкової Т.А.при секретарі судового засідання за участю представників: Демурі О.А.від позивача:Задоєнко О.В. - довіреність від 08.04.2013 року б/нвід відповідача:Адамян Г.Ю. - довіреність від 9.01.2013 року б/нрозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Данком», м.Донецькна рішення господарського суду Донецької області від18.04.2013 року у справі№ 905/2031/13 (Суддя: Стукаленко К.І.)за позовною заявою Комунального підприємства «Донецькфлора», м. ДонецькдоТовариства з обмеженою відповідальністю «Данком», м.Донецькпростягнення заборгованості за виконані роботи за договором субпідряду від 01.11.2011 року № 88 в загальному розмірі 17720грн. 61 коп., в тому числі: основного боргу в сумі 10984грн. 04коп., неустойки в сумі 6601 грн. 57 коп., інфляційних нарахувань в сумі 135 грн. 00 коп.В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькфлора» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Данком» заборгованості за виконані роботи за договором субпідряду від 01.11.2011 року № 88 в загальному розмірі 17720 грн. 61 коп., в тому числі, основного боргу в сумі 10984 грн. 04коп., неустойки в сумі 6601 грн. 57 коп., інфляційних нарахувань в сумі 135 грн. 00 коп.

18.04.2013 року позивач надав до матеріалів справи заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив зменшити суму позовних вимог та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Данком» заборгованість за договором субпідряду в загальному розмірі 12016грн. 61 коп., в тому числі, основного боргу в сумі 10984 грн. 04 коп., неустойки в сумі 841грн. 81 коп., інфляційних нарахувань в сумі 21 грн. 94 коп., 3% річних в сумі 168 грн. 82 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.04.2013 року по справі №905/2031/13 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Данком» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькфлора» суму основного боргу в розмірі 10984 грн. 04 коп., пеню в сумі 792 грн. 29 коп., інфляційні нарахування в розмірі 21 грн. 94 коп., 3 річних в розмірі 168 грн. 57 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1713 грн. 37 коп. В решті позовних вимог - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, частковою обґрунтованістю позовних вимог.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду по даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю «Данком» подало до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить згадане рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що суд першої інстанції не повністю з'ясував обставини, які мають значення по справі та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до невірного прийняття рішення по справі.

Зазначає, що оскільки Замовником - КП «Міжнародний аеропорт Донецьк» не перерахована на користь відповідача остаточна сума оплати за виконані роботи, законні підстави для сплати такої суми у відповідача відсутні.

Представник заявника апеляційної скарги в судовому засіданні 12.06.2013 року підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній сказі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні 12.06.2013 року заперечував проти доводів апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 101 Господарського процессуального Кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково доданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обргунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правомірність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Данком» (Генпідрядник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькфлора» (Субпідрядник) уклали договір субпідряду № 88 (далі - договір) (а.с. 12-13).

Згідно відповідного договору Генпідрядник доручає, а Субпідрядник забезпечує у відповідності з проектною документацією та умовами Договору виконання робіт із складу газону на об'єкті: Аеродромно-диспетчерська вежа з комплексом будівель та споруд на території КП «Міжнародний аеропорт «Донецьк».

Згідно п.1.2.договору субпідряду від 01.11.2011 року № 88 та склад та обсяги робіт визначаються проектно-кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.1. договору визначено, що договірна ціна робіт визначається на основі приблизного кошторису, який є невід'ємною частиною договору (Доаток 32), є динамічною та складає 25984 грн. 04 коп.

Відповідно до 2.4. договору Генпідрядник має право призупинити дію цього договору з причин:

відсутності коштів для фінансування зі сторони Замовника;

при наявності порушень з боку Субпідрядника відхилення виконаних робіт від проектних рішень.

За умовами п. 2.5. договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2в), довідок КБ-3 та інших рахунків Субпідрядника шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Субпідрядника.

На виконання умов договору сторонами підписаний та скріплений печатками товариств акт виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року, та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року на загальну суму 25984 грн. 04 коп.( а.с. 16-18,19).

В якості передоплати 24.04.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Данком» здійснило перерахування грошових коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькфлора» в розмірі 15000 грн. 00 коп. Умовами договору субпідряду від 14.10.2008 року №207 не передбачено звільнення Субпідрядника від сплати вартості виконаних робіт, у зв'язку з не надходженням коштів на банківський рахунок Генпідрядника.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у встановлені договором строки та в повному обсязі вартість робіт за договором субпідряду від 01.11.2011 року №88 не сплатив, тому 29.08.2012 року позивач направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Данком» претензію №263/01 з вимогою сплатити борг в розмірі 10984 грн. 04 коп., яка отримана останнім 04.09.2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 21-22)

На час розгляду справи, докази сплати в повному обсязі всієї вартості виконаних будівельних робіт за договором субпідряду від 01.11.2011 року №88 матеріали справи не містять та додатково суду не надані.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського Кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача щодо залежності виконання Генпідрядником зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт від наявності надходження коштів від КП «Міжнародний аеропорт «Донецьк», як Замовника. Умови договору, на підставі якого заявлений позов, суперечать приписам ст. 617 Цивільного Кодексу України, виходячи зі змісту яких випадкові обставини недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника (в данному випадку - Товариства з обмеженою відповідальністю «Данком») чи відсутність у боржника необхідних коштів не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 838 Цивільного Кодексу України Генеральний підрядник відповідає перед Субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед Замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і Субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладеним кожним з них з Генеральним Підрядником, якщо інше не встановлено договором або Законом.

КП «Міжнародний аеропорт «Донецьк» не є учасником договору, на підставі якого заявлений позов, та не має заборгованості по остаточній оплаті за фактично виконані роботи перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькфлора».

Згідно із ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Заявлений до стягнення борг в сумі 10984 грн. 04 коп. підтверджений матеріалами справи, а тому, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача такої суми заборгованості є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Як зазначалось раніше, крім заборгованості в сумі 10984 грн. 04 коп. за позовними вимогами позивач просив стягнути з відповідача на його користь також 3% річних в сумі 168 грн. 82 коп. та інфляційні нарахування в сумі 21 грн. 94 коп.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

Оскільки відповідач в семиденний строк, з дня отримання претензії, тобто до 11.09.2012 року не сплатив борг, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо дати виникнення прострочення виконання зобов'язання по сплаті боргу саме з 17.09.2012 року, та вважає обґрунтованою суму 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача в розмірі 168грн. 57коп., розрахованої за період з 17.09.2012 року по 22.03.2013 року та правомірною відмову в частині стягнення 3% річних в сумі 0 грн. 25 коп., враховуючи те, що 2012 рік є високосним та містить 366 днів, інфляційні нарахування підлягають до стягнення в повному обсязі, а саме, в розмірі 21грн. 94 коп., розрахованих за той же період прострочення виконання зобов'язання.

Згідно п. 4.2 договору сторони узгодили, що Генпідрядник несе відповідальність за порушення грошових зобов'язань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, перерахування авансів, інших платежів) сплачує неустойку в розмірі 0,1 процента від несплаченої суми за кожний день прострочення.

За приписами ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського процесуального Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи наявність боргу в сумі 10984 грн. 04 коп., суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 792грн. 29 коп., розрахованої за період з 17.09.2012 року по 11.03.2012 року (6 місяців), та правомірною відмову у стягненні сум пені в розмірі 49 грн. 52 коп. за необґрунтованістю періоду нарахування.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції відповідає нормам чинного законодавства та обставинам справи, а тому підлягає залишенню в силі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1)Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Данком» на рішення господарського суду Донецької області від 18.04.2013 року у справі №905/2031/13- залишити без задоволення.

2)Рішення господарського суду Донецької області від 18.04.2013 року у справі №905/2031/13- залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя К.І. Бойченко

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова