Рішення № 31820155, 11.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.06.2013р. Справа № 905/1342/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Куньчик Е.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Луганськ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Новотех-Плюс», м.Горлівка, Донецька область

про: стягнення 170 114,09грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Луганськ (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новотех-Плюс», м.Горлівка, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення 170 114,09грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №29 від 03.08.2012р., щодо поставки товару.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №29 від 03.08.2012р., специфікації №1/2012 від 03.08.2012р. до договору, платіжних доручень з доказами здійснення Позивачем передплати, виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем повернення передплати, видаткових накладних, акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печатками з боку обох Сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість станом на 21.01.2013р. складає 170 114,09грн., вимоги, доказів направлення вимоги на адресу Відповідача, листів.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

18.04.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано письмові пояснення, в яких зазначає, що після порушення провадження по справі, Відповідач додатково повернув суму попередньої оплати у розмірі 13 000,00грн. Також Позивачем надано належним чином засвідчені копії виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткової оплати.

07.05.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 07.05.2013р. справу передано на розгляд судді Нестеренко Ю.С.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 13.05.2013р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Представник Позивача у судове засідання 11.06.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою: 84614, м.Горлівка, вул.Стожка, 129/9

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2012 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новотех-Плюс» (Постачальник) було укладено договір поставки №29, відповідно п.1.2 якого у відповідності з умовами даного Договору Постачальник зобов'язується продати та поставити металопродукцію, у строки, в асортименті, кількості та за цінами, у відповідності до специфікацій які є невід'ємною частиною даного договору, а Покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар.

Згідно п.2.1 договору кількість, асортимент продукції, дата постави продукції, зазначаються у додатках до даного договору (у подальшому Специфікації). Кожна Специфікація з моменту підписання, є невід'ємною частиною даного договору.

У пункті 3.1 договору встановлено, що Постачальник поставляє Товар на умовах, зазначених у специфікації.

У розділі 4 договору Сторони дійшли згоди щодо ціни товару та умов платежу:

- оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений у даному Договорі. Умова платежу: 70% передплата, 30% по факту поставки партії товару, узгодженій у специфікації. Умови платежу можуть змінюватись за домовленістю Сторін, що узгоджується у змінах до Договору, підписаних уповноваженими представниками сторін, або у Специфікаціях (п.4.3 Договору);

Пунктом 6.2 договору визначено, що Покупець має право відмовитись від поставки товару у випадку прострочення його поставки Постачальником, та вимагати повернення передплати за непоставлений товар та відшкодування непрямих збитків.

Відповідно п.9.3 договору даний договір вступає в дію після його підписання Сторонами та діє до 31.12.2012 року з можливою пролонгацією.

03 серпня 2012 року між Сторонами підписано Специфікацію №1/2012 до договору, де визначили асортимент, розмір, кількість ціну, загальну вартість яка склала - 376 682,30грн., умови поставки - до 25 робочих днів з моменту передплати, умови платежу - 70% передплата, 30% по факту поставки партії товару, зазначеній у специфікації.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено передплату на суму 264 364,35грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1368 від 03.08.2012р. на суму 190 588,25грн., №1434 від 03.08.2012р. на суму 73 776,10грн.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем було здійснено поставку товару на суму 89 250,26грн., що підтверджується видатковими накладними №118 від 05.10.2012р. на суму 73 837,58грн., №126 від 02.11.2012 року на суму 15 412,68грн. Вказані накладні підписані та звірені печатками з боку обох Сторін без зауважень.

Позивач 01.11.2012р. звернувся до Відповідача з вимогою здійснити повернення передплати у розмірі 190 526,77грн.

Відповідачем було здійснено часткове повернення передплати у сумі 5 000,00грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку від 23.11.2012р.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань щодо поставки товару та повернення передплати Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено судом сторонами 03.08.2012р. було укладено договір поставки №29, відповідно до якого Відповідач взяв на себе зобов'язання поставити товар, умови поставки було визначено сторонами у специфікації №1/2012 від 03.08.2012р.

Документи, які б свідчили про незгоду Відповідача, із умовами поставки за договором поставки №29 від 03.08.2012р.- суду не надавались.

За умовами специфікації №1/2012 від 03.08.2012р. Покупець перераховує вартість товару шляхом передоплати у розмірі 70%, 30% по факту поставки партії товару, зазначеній у специфікації.

Позивачем були виконані умови договору та була перерахована сума попередньої оплати у розмірі 264 364,35грн.

Сторонами у Специфікації №1/2012 визначили умови поставки - до 25 робочих днів з моменту передплати.

Відповідачем було здійснено часткову поставку у сумі 89 250,26грн.

Відповідно до ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, суд прийшов до висновку про наявність у Позивача права на повернення попередньої оплати.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таки чином, суд вважає за необхідне в даному випадку застосувати положення ст. 530 Цивільного кодексу України, на підставі якої зобов'язання щодо повернення попередньої оплати у Відповідача виникає з моменту пред'явлення Позивачем грошової вимоги.

Позивачем було направлено вимогу про повернення попередньої оплати, здійсненої за договором поставки №29 та специфікацією №1/2012 від 03.08.2012р. Факт надсилання вказаної вимоги підтверджено описом поштового вкладення та квитанцією від 01.11.2012 року.

Відповідачем здійснено часткове повернення передплати у сумі 5 000,00грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку від 23.11.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем було сплачено частину боргу у розмірі 3 000,00грн., припинивши у такий спосіб існування предмету спору у вказаній частині позовних вимог. Вказана сплата підтверджена документально: виписка з банківського рахунку від 28.03.2013р. на суму 3 000,00грн.

Оскільки погашення у розмірі 3 000,00грн. відбулося після звернення із розглядуваним позовом до суду, таке усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 3 000,00грн. відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18.

При цьому, враховуючи, що на момент звернення Позивача із розглядуваним позовом (згідно відмітки канцелярії суду позов надійшов 22.02.13 року) заборгованість у розмірі 3 000,00грн. не була погашена, судові витрати в цій частині, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача.

Судом не приймаються твердження Позивача, що Відповідачем після порушення провадження по справі, Відповідач додатково повернув суму попередньої оплати у розмірі 10 000,00грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку від 08.02.2013р., оскільки згідно відмітки канцелярії суду позов надійшов 22.02.13 року, та відповідно поштового штемпеля на конверті, позов був направлений на адресу господарського суду 19.02.2013р., отже повернення передплати у сумі 10 000,00грн., відбулось до звернення Позивача із позовними вимогами до суду.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині 10 000,00грн. не підлягають задоволенню.

Як вже зазначалося, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

На день винесення рішення сума боргу складає 157 114,09грн. і підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новотех-Плюс», м.Горлівка, Донецька область про стягнення 170 114,09грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новотех-Плюс» (ЄДРПОУ 36685844, 84614, м.Горлівка, вул.Стожка, 129/9, р/р 26004139718980, відкритий у філіалі Донецького РУ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 335816) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (91034, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, ІНН НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 157 114,09грн., судовий збір у сумі 3 202,28грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новотех-Плюс», м.Горлівка, Донецька область про стягнення 3 000,00грн. припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

4. У задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новотех-Плюс», м.Горлівка, Донецька область про стягнення 10 000,00грн. відмовити.

У судовому засіданні 11.06.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Т.М. Риженко

Повний текст рішення складено та підписано 13.06.13р.