Ухвала суду № 31819904, 10.06.2013, Апеляційний суд міста Севастополя

10.06.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц/797/768/2013 Головуючий в першій

Категорія 27 інстанції Лемешко А.С.

Доповідач в апеляційній

інстанції Андрейченко А.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Андрейченко А.А.,

суддів - Зотова В.С., Водяхіної Л.М.,

за участю:

секретаря - Мазнєва Ю.М.,

представника відповідача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Нахімовського районного суду міста Севастополя від 24 січня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

у грудні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в сумі 7956,67 грн.

Вимоги мотивовані тим, що 27.05.2008р. між ПАТ „Дельта Банк" та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №001-11982-270508, згідно якому позивач відкрив ОСОБА_4 картковий рахунок НОМЕР_1 в національній валюті та надав кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії, ліміт якої на день укладення договору склав 3000 грн. Відповідач зобов'язався щомісяця в строки, визначені договором, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, а також здійснювати погашення за овердрафтом, сплачувати суму пені, у разі порушення строків сплати заборгованості, комісію та 29,9% річних за користування грошовими коштами. Однак, ОСОБА_4 порушив умови договору і має прострочену заборгованість, яку до теперішнього часу не погашає.

Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 24 січня 2013 року позов задоволений.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального права, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апелянт вказує, що Банк пропустив встановлений ст. 257 ЦК України строк позовної давності, оскільки заборгованість по кредиту виникла в період з 01.10.2009р. по 30.10.2009р., а з вимогою про захист свого права позивач звернувся лише в грудні 2012р., тобто після спливу позовної давності. Крім того, зазначає, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік, яка також сплила 30.01.2011р. В зв'язку з чим, позовні вимоги Банка про стягнення основного боргу по кредитному договору, процентів та пені задоволенню не підлягають.

Також відповідач зазначає, що суд безпідставно стягнув з відповідача комісію в сумі 3363,28 грн., оскільки позивач не представив обґрунтованого розрахунку періоду нарахування комісії.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із доведеності факту порушення відповідачем умов договору та неможливості застосування позовної давності до цих правовідносин з тих підстав, що сторонами у договорі передбачено дію останнього до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

З висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які застосовані правильно, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що 27 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Дельта» (далі ТОВ «КБ «Дельта»), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі ПАТ «Дельта Банк»), і ОСОБА_4 (Держатель) був укладений Договір №001-11982-270508. Згідно п. 1.2 Договору позивач зобов'язався відкрити відповідачу картковий рахунок НОМЕР_1 в національній валюті, оформити та надати в користування Держателю картку платіжної системи Visa International та/або Дельта, далі - Картка, а також пін-код до Картки, здійснювати обслуговування Держателя на умовах, викладених в Тарифному пакеті Visa Класичний Промо, що міститься у Додатку №1 до цього Договору та згідно з умовами цього Договору, умовами надання Картки і Правил.

Згідно п. 1.3 Договору Банк надає Держателю Кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30 000грн. та на день укладання цього Договору встановлює ліміт Кредитної лінії на Рахунку в сумі 3000грн.

Відповідач відповідно до розділу 2 Договору зобов'язався щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за Кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяц; здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяц; сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом за попередній звітній місяц, та всю суму пені, що нарахована за попередній звітній місяц у разі порушення строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом (а.с. 5- 6).

Згідно з Тарифами на обслуговування платіжних карток Visa Classic тарифний пакет Visa Класичний процентні ставки складають: за користування кредитною лінією 29,9% річних; на позитивні залишки 1,00% річних; на недозволений овердрафт 90,0% річних; за обслуговування кредитного залишку 2,99% від суми використаних кредитних коштів, і за обслуговування кредитного ліміту 2,99% в місяц у разі наявності заборгованості за Рахунком (а.с. 7).

З матеріалів справи вбачається, що свої зобов'язання за договором ОСОБА_4 виконував неналежно, повернення грошових коштів здійснював з порушенням умов договору, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 07.07.2012р. борг ОСОБА_4 перед Банком складає 8181,67грн., в тому числі:

- тіло кредиту - 2479,18грн.;

- заборгованість за процентами - 2114,21грн.;

- заборгованість за комісіями - 3363,28грн.;

- пеня - 225грн. (а.с. 14).

Між тим, позивач, посилаючись на цей розрахунок, просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 7956,67грн. (без врахування суми пені у розмірі 225грн) (а.с. 3-4).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

В зв'язку з викладеним, висновок суду про задоволення позову Банка в межах заявлених вимог відповідає нормам процесуального закону.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 3.8 договору передбачено, що при надходженні на рахунок коштів при наявності непогашеної кредитної заборгованості по рахунку, вони направляються на погашення заборгованості в наступній черговості:

1) погашення овердрафту;

2) погашення плати за прострочену заборгованість (пені);

3)сплата прострочених процентів, які нараховуються за користування кредитною лінією та/або овердрафтом;

4)погашення простроченої заборгованості за кредитною лінією;

5)сплата поточних процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або овердрафтом;

6)погашення поточної заборгованості за кредитною лінією;

7)сплата платежів за розрахунково-касове обслуговування, яке здійснюється банком за рахунком відповідно до умов, що передбачені тарифами;

8)решта коштів зараховується на рахунок.

При цьому, в першу чергу погашається прострочена заборгованість, а потім поточна.

Відповідно до вищезазначеного розрахунку загальна сума сплачена відповідачем, яка була зарахована відповідно до умов договору (п.3.8), склала 4638,01 грн., з них: на погашення тіла кредиту - 1721,39 грн., на погашення процентів - 927,38 грн., на погашення комісій - 1473,24 грн. та пеня - 525 грн.(а.с.14).

Згідно умов п.п. 3.4, 3.4.2 договору Держатель доручає Банку здійснювати з рахунку договірне списання грошових коштів, які складають плату за надані Банком послуги з розрахунково-касового обслуговування наданих банком в розмірі та строки, передбачені тарифами, що складають 2,99% (п.1.2, 1.3 Тарифів).

Суд належно оцінив викладене та ті факти, що:

- сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості(ст.627 ЦК України);

- неналежне виконання ОСОБА_4 своїх кредитних зобов'язань за договором призвело до утворення заборгованість останнього перед банком;

- нарахування комісій передбачено п. 3.4 договору, а тому в силу положень останнього Банком обґрунтовано нарахована заборгованість за комісіями в сумі 3363,28грн.,

та обґрунтовано задовольнив позов Банку, стягнувши з ОСОБА_4 заборгованість в сумі 7956 грн. 60 коп.

Доводи апеляційної скарги про те, що Банк пропустив встановлений ст. 257 ЦК України строк позовної давності, оскільки заборгованість по кредиту виникла в період з 01.10.2009р. по 30.10.2009р., а з вимогою про захист свого права позивач звернувся лише в грудні 2012р., тобто після спливу позовної давності, а тому позовні вимоги Банка про стягнення основного боргу по кредитному договору, процентів та пені задоволенню не підлягають, - не можуть бути прийняті до уваги колегією, оскільки не засновані на умовах договору.

Так, згідно п.5.2 договору, - договір набуває чинності з дати його укладання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

Оскільки у договорі передбачено дію останнього до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, при цьому вимоги договору відповідачем не виконані, то правила ст.257 ЦК України щодо позовної давності до цих правовідносин застосуванню не підлягають.

Підстав для скасування, зміни рішення суду колегія суддів не вбачає. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Нахімовського районного суду міста Севастополя від 24 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючий А.А.Андрейченко

Судді В.С.Зотов

Л.М.Водяхіна