Ухвала суду № 31819004, 04.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 р.Справа № 2а-2000/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Яковлєва О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління №617» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Будівельно-монтажне управління №617» (далі ТОВ !БМУ №617!) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення від 11 січня 2012 року №0000282301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 190 911 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 47 728 грн.

Свої вимоги позивач мотивував безпідставністю висновків ДПІ у м. Херсоні Херсонської області стосовно нікчемності правочинів, укладених з ФОП ОСОБА_2, порушення вимог Податкового Кодексу України.

Представник відповідача в в судовому засіданні позов не визнала, вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення законним, а вимоги позивача безпідставними.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БМУ №617" задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції 07 листопада 2012 року ДПІ у м. Херсоні Херсонської області подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

ДПІ Херсоні Херсонської області посилалась на те, що товариством було завищено суму податкового кредиту по господарським операціям з ФОП ОСОБА_2 Апелянт зазначає, у вказаного контрагента позивача відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності а тому , операції не мали реального характеру, мало місце лише документування господарських операцій.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року та ухвалення нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «БМУ №617»

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

За правилами ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини справи, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом першої інстанції було встановлено, що на підставі акту від 22 грудня 2011 року № 4442/23-2/05473105, складеного за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_2 за серпень 2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 січня 2012 року №0000282301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 190 911 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 47 728 грн.

В акті перевірки ДПІ у м. Херсоні зазначено, що в ході проведеної перевірки встановлено, що підприємством в порушення вимог Податкового Кодексу України неправомірно віднесено до складу податкового кредиту серпня 2011 року податок на додану вартість за господарськими операціями з ФОП ОСОБА_2, оскільки у останньої відсутні умови для ведення господарської діяльності - офісні та складські приміщення, транспортні засоби.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 січня 2012 року №0000282301з огляду на наступне.

Відповідно до п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки позивач у перевіряємому періоді здійснював господарські операції з отримання послуг (будівельних та автотранспортних) від ФОП ОСОБА_2

За рахунок здійснення вказаних операцій ТОВ "БМУ №617" сформувало податковий кредит.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає помилковим висновок ДПІ у м. Херсоні щодо завищення позивачем податкового кредиту по операціям з вказаним контрагентом, зважаючи на наступне.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

За відсутністю факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарської діяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містяться вимоги до первинних документів, зокрема вони повинні бути складені під час здійснення господарських, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати таки обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, між позивачем та ДП «Херсонський облавтодор» укладено договір №2р від 13 липня 2011 року про надання послуг субпідрядника на будівництві (реконструкції) автодороги (розробка та перевезення ґрунту). Крім того позивачем укладено договір із ТОВ «Гарант-Сервіс» №10 від 07 липня 2011 року про надання послуг автосамоскидів.

На виконання своїх зобов'язань, передбачених вказаними угодами ТОВ «БМУ-617» додатково залучило ФОП ОСОБА_2

З цією метою між позивачем та ФОП ОСОБА_2 укладено:

- договір від 20 липня 2011 року №1-р на виконання земляних робіт з реконструкції на автодорозі М-14 Одеса - Мелітополь - Новоазовськ (на Таганрог);

- договір від 20 липня 2011 року №2-р на виконання земляних робіт з реконструкції на автотодорозі М-14 Одеса - Мелітополь - Новоазовськ (на Таганрог);

- договір від 07 серпня 2011 року №10 про надання автотранспортних послуг.

Предметом договорів №№1-р та 2-р є виконання ФОП ОСОБА_2 (виконавець) за замовленням ТОВ «БМУ-617» (замовник) земляних робіт з розробки та перевезення ґрунту, а також з перевезення піску. Договір №10 передбачає надання позивачеві послуг автосамоскидів.

На підтвердження надання послуг з розробки та перевезення ґрунту ФОП ОСОБА_2 позивачем було надано відповідачеві товарно-транспортні накладні, реєстри, податкові накладні, рахунки, акти виконаних робіт.

На підтвердження надання послуг з перевезення вантажів (послуг автосамоскидів) ФОП ОСОБА_2 позивачем було надано відповідачеві товарно-транспортні накладні (перелічені в Акті перевірки) та подорожні листи вантажного автомобіля, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), оплата за надання цих послуг проведена у безготівковому порядку.

Контрагентом позивача - ФОП ОСОБА_2 виписані належним чином оформлені податкові накладні.

Дослідивши подані товариством документи, колегія суддів приходить до висновку, що первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

Дійшовши у акті перевірки висновку про те, що господарські операції між ТОВ «БМУ-617» та ФОП ОСОБА_2 є такими, що не створюють реального настання правових наслідків, податковий орган посилався при цьому на те, що ФОП ОСОБА_2 як особа, що надавала послуги, до ТТН не внесена, а надані для перевірки товарно-транспортні накладні, містять в собі відомості про вантажовідправника та вантажоодержувача ТОВ «Гарант-Сервіс», автопідприємство ТОВ «БМУ-617». Крім того податковий орган прийняв до уваги відсутність у ФОП ОСОБА_2 найманих працівників та транспортних засобів для надання послуг.

Колегія суддів не погоджується із вказаною позицією податкового органу, з огляду на наступне.

Так між ТОВ «Гарант-Сервіс» та ТОВ «БМУ-617» було укладено договір №10 від 07 серпня 2011 року (замовник - ТОВ «Гарант-Сервіс», виконавець - позивач) про надання транспортних послуг. Характер послуг - перевезення автомобілями ґрунту з кар'єру до автомобільної дороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на Таганрог), ремонт якої виконувало підприємство ТОВ «Гарант-Сервіс» по замовленню ДП «Херсонський облавтодор». Згідно додаткової угоди від 07 серпня 2011 року до вказаного договору №10 позивач для виконання умов договору має право залучати третіх осіб. На підставі цього між ТОВ «БМУ-617» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір №10 від 07 серпня 2011 року про надання транспортних послуг. Згідно п.11.5. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом повинен виписувати замовник. Згідно п.1 вказаних вище Правил замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів. Замовником у даному випадку було підприємство ТОВ «Гарант-Сервіс» для якого ТОВ «БМУ-617» було автопідприємством.

Правилами №363 не передбачено оформлення двох комплектів товарно-транспортних накладних на один і той же вантаж.

Таким чином, ТОВ «Гарант-Сервіс» згідно Правил №363 виписало товарно-транспортну накладну на авто перевізника ТОВ «БМУ-617». При цьому зазначивши дані водія та автомобіля яким здійснювалося перевезення, а саме - водії та автомобілі ФОП ОСОБА_2

В свою чергу виконання послуг ФОП ОСОБА_2 для ТОВ «БМУ-617» оформлено відповідними актами виконаних робіт.

Доводи податкового органу про відсутність у ФОП ОСОБА_2 транспортних засобів та найманих працівників, необхідних для виконання обумовлених договорами послуг спростовуються довідками ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 16 грудня 2011 року №3622 та від 03 жовтня 2012 року №881 «Про результати зустрічної звірки СГД ОСОБА_2 за червень-жовтень 2011 року з питань правових відносин із ТОВ «БМУ 617», з яких вбачається, що ФОП ОСОБА_2 у перевірений період використовувала у господарській діяльності 14 вантажних автомобілів самоскидів Mersedes-Benz Acros - 4140К за договорами фінансового лізингу а також 11 одиниць важкої техніки (екскаватор, бульдозер, трактор, навантажувач) на правах власності. Крім того ФОП ОСОБА_2 використовувала працю восьми найманих працівників без укладання із ними трудових договорів. ФОП ОСОБА_2 у повному обсязі відобразила податкові зобов'язання за угодами із ТОВ «БМУ 617», а також оформила акти виконаних робіт, податкові накладні, оплата проведена у безготівковому порядку.

Колегія суддів приймає до уваги те, що державні номери та марка самоскидів, зазначені у довідці ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 03 жовтня 2012 року №881 як такі, що використовувались ФОП ОСОБА_2, повністю співпадають із державними номерами і марками автомобілів, відображених у акті перевірки позивача від 22 грудня 2011 року №4442 як такі, що внесені до ТТН про перевезення ґрунту, надані до перевірки позивачем.

ТОВ «Гарант-Сервіс» на виконання ухвали суду першої інстанції підтвердило виконання ТОВ «БМУ-617» зазначених транспортних послуг перевезення автомобілями ґрунту з кар'єру до автомобільної дороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на Таганрог), ремонт якої виконувало підприємство ТОВ «Гарант-Сервіс» по замовленню ДП «Херсонський облавтодор» - договорами, актами виконаних робіт, товарно-транспортними накладними про перевезення ґрунту автомобілями Mersedes-Benz, що належать ФОП ОСОБА_2 за договорами фінансового лізингу.

Крім того ТОВ «Гарант-Сервіс» надало реєстри змін із зазначенням марок та державних номерів автомобілів та прізвищ водіїв, які здійснювали перевезення ґрунту, що є тотожними внесеним до акту перевірки позивача від 22 грудня 2011 року №4442.

Слід також зазначити, що порушення податкового законодавства контрагентом позивача щодо використання праці найманих працівників без укладення із ними трудових угод не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит,оскільки ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку і кожний платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку.

Отже, враховуючи все вищезазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що ТОВ "БМУ №617" не було допущено порушень вимог Податкового Кодексу України в частині формування податкового кредиту за господарським операціями з ФОП ОСОБА_2 за серпень 2011 року, оскільки реальність здійснюваних господарських операцій підтверджена належними первинними документами, які свідчать про надання послуг, отримання їх позивачем та використання у власній господарській діяльності, у зв'язку з чим у позивача на законних підставах виникло право на податковий кредит.

Таким чином, повідомлення-рішення від 11 січня 2012 року №0000282301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 190 911 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 47 728 грн. прийнято необґрунтовано, є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі (після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції).

Головуючий: підпис Т.М. Танасогло

Суддя: підпис А.В. Бойко

Суддя: підпис О.В. Яковлєв