Постанова № 31818703, 12.06.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 червня 2013 року 810/2230/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбуд»

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Рокитнянська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби (надалі – позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбуд» (надалі – відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 17 082,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявний податковий борг зі сплати узгодженої суми орендної плати за земельну ділянку державної та комунальної власності та пені у розмірі 17 082, 07 грн. Проте, оскільки вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення даної заборгованості наявні підстави для стягнення даного боргу у судовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 було відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 27.05.2013.

27 травня 2013 на підставі пункту 1 та 2 частини першої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи було відкладено на 12.06.2013.

В судове засідання 12 червня 2013 року сторони, повідомлені належним чином про розгляд справи, не з’явились.

Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачу ухвала суду та повістки направлялась за адресою вказаною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 09511, Київська область, Таращанський район, село Чернин та за адресою вказаною у позовній заяві, а саме: 09511, Київська область, Таращанський район, село Чернин, вул. Лісова, 17, однак до суду повернулись конверти з довідкою пошти ф. 20 – «за зазначеною адресою не проживає».

Згідно з частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на те, що сторони були належним чином повідомлені (відповідач був повідомлений у розумінні частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України) про час, дату та місце судового засідання, позивач подав суду заяву про розгляд справи без його участі, а також відсутність перешкод для розгляду справи, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбуд» зареєстроване 06.06.2001 Таращанською районною державною адміністрацією Київської області як юридична особа. Як платник податків відповідач взятий на облік Рокитнянською МДПІ Київської області з 11.06.2001 за № 473.

У відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та пені, з таких підстав.

Відповідачем було подано до податкового органу податкові декларації з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за листопад – грудень 2012 року (від 02.02.2012) та за січень – лютий 2013 року (від 19.02.2013).

У зв’язку з виникненням у відповідача заборгованості податковим органом надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 06.09.2012 № 13 на суму 2355,77 грн. Вказана податкова вимога була вручена у повноваженій особі відповідача 06.09.2012, про що свідчить підпис уповноваженої особи на копії корінця податкової вимоги, яка наявна в матеріалах справи.

За даними податкового органу, у відповідача наявна узгоджена заборгованість, згідно поданих декларацій, за листопад – грудень 2012 року у розмірі 8 313, 60 грн. та за січень – лютий 2013 року у розмірі 8 313, 60 грн. У зв’язку із наявною заборгованістю позивачем відповідачу було нараховану пеню у розмірі 454, 87 грн.

Оскільки, відповідачем у самостійному порядку сума заборгованості у розмірі 17 082,07 грн. не була сплачена, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи нормативно-правову оцінку відносинам, що склала дають предмет позову, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 269. 1 статті 269 Податкового кодексу України, платники податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (стаття 270 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 285.1 статті 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до пункту 286. 2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України). Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2 статті 288 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 54.2 статті 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 59.1 статі 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно з пунктом 20.1.18 статті 20 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини;

З огляду на викладене, суд вважає вимоги податкового органу правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони — суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 35, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбуд» (код ЄДРПОУ – 31543258) на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 17 082 (сімнадцять тисяч вісімдесят дві) грн. 07 коп.

3.Копію постанови надіслати сторонам.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.