Постанова № 31818693, 12.06.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 червня 2013 р. № 820/3923/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

при секретарі судового засідання Гайворонському В.С.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Орач О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 07.05.2013 року №0000451702.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладене в акті перевірки відповідача, а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладає на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечувала, надала до суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною в судовому засіданні, де зазначила, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Податкового кодексу України, за що позивачу було визначене відповідне податкове зобов'язання.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Як юридична особа, Позивач зареєстрований Виконавчим комітетом Харківської міської ради 11.04.2003 року, згідно свідоцтва серії В02 №982676 (а.с. 37).

Фахівцем Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (номер картки платника податків НОМЕР_1) з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ "Ривс" (податковий номер 34914473) за період листопад 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом від 22.04.2013 року №387/17.2-2/04/НОМЕР_1, яким зафіксовано порушення ст. 185, 188, 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI ФОП ОСОБА_3 завищено податковий кредит за листопад 2011 року в сумі 15144 грн. (а.с. 47-72).

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 07.05.2013 року №0000451702, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 18930,00 грн., з яких: основний платіж +15144, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 3786 грн. (а.с. 14).

Судовим розглядом встановлено, що в перевіряємому періоді контрагентом позивача було ТОВ "Ривс" (податковий номер 34914473).

За результатами перевірки зазначеного контрагента позивача, ДПІ у якому товариство перебуває на податковому обліку було складено акт перевірки від 21.12.2012 року №7211/224/34914473, яким зафіксовано відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товрано-матеріальних цінностей, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

У зв'язку з викладеним, ДПІ вважає, що вказані порушення призвели до безпідставного віднесення сум до складу податкового кредиту ПДВ.

Дослідивши зібрані докази по справі, суд зазначає наступне:

Судовим розглядом встановлено, що між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (Покупець) та ТОВ "Ривс" (Постачальник) було укладено договір поставки від 25.10.2011 року №25/10 (а.с. 22-23).

За умовами даного договору Постачальник зобов'язується передати у власність продукцію, а Покупець прийняти та сплатити за поставлений товар.

Факт виконання умов вказаного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: рахунком - фактури №1101/02 від 01.11.2011 року (а.с.19), видатковою накладною №ВН-1261 від 01.11.2011 року (а.с. 20), податковою накладною: №446 від 01.11.2011 року на загальну суму 90856,80 грн., в т. ч. ПДВ - 15142,80 грн. (а.с. 21).

Оплата за надані послуги здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, шляхом списання коштів з рахунків Позивача, що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 85).

Отриманий товар від ТОВ "Ривс" ФОП ОСОБА_3 зберігав на орендованому складі, згідно договору оренди від 30.10.2010 року (а.с. 39-40).

В подальшому виготовивши, з куплених у ТОВ "Ривс" складових "ґрунтовку бітумну" ФОП ОСОБА_3 продав її ТОВ "Едельвейс" відповідно до договору №б/н від 25.10.2011 року (а.с.17-18), що підтверджується рахунком-фактурою №3 від 17.11.2011 року (а.с.24), податковою накладною №3 від 17.11.2011 року (а.с.25)

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено придбання у свого контрагента товару та використання його в своїй господарській діяльності, оскільки ними виконані умови укладеного договору, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані з додержанням вимог п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995року за №168/704), п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI та п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненою господарською операцією документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем і відповідачем та його контрагентом при укладенні, виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цим договором поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач суду не подав.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам справи.

Крім того, суд також зауважує, що вказані податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Порядок формування податкового кредиту передбачений ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст. 201 вищевказаного кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань і реєстр виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 ст. 201 вищевказаного кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Беручи до уваги вище викладене, суд робить висновок, що Позивачем правомірно віднесено суми до складу податкового кредиту по операціям з ТОВ "Ривс", оскільки сировина придбана у постачальника була використана ФОП ОСОБА_3 на виготовлення власної продукції. а саме - ґрунтовки бітумної, яка була відвантажена ТОВ "Едельвейс", що підтверджується наступними документами: договір від 25.10.2011 року (а.с. 17-18), рахунок - фактури №3 від 17.11.2011 року (а.с.24), видаткова накладна №3 від 17.11.2011 року (а.с. 25), податкова накладна №3 від 17.11.2011 року на загальну суму 109278,72 грн., в т.ч. ПДВ 18213,12 грн.(а.с. 26).

Крім того, з пояснень представника відповідача судом встановлено, що укладений між позивачем та його контрагентом у спірних правовідносинах договір в судовому порядку не оспорювався, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання його нечинним немає.

Додатково суд бере до уваги, що згідно зі змістом суджень відповідача, котрі викладені в акті висновок суб'єкта владних повноважень про відсутність факту реального вчинення господарських операцій спірних правочинів вмотивований виключно посиланням на акт податкового органу на обліку, у якому знаходиться контрагент позивача.

Відповідно до п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Разом з тим, викладені в акті від 22.04.2013 року №387/17.2-2/04/НОМЕР_1, судження відповідача не ґрунтуються на жодному з визначених ст.83 Податкового кодексу України джерел.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 07.05.2013 року №0000451702.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя М.О. Лук'яненко

Повний текст постанови виготовлено 14 червня 2013 року.