Вирок № 31817749, 11.06.2013, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

11.06.2013

Справа № 1/489/97/2012р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

судді - Беспрозванного О.В.,

при секретарі - Онищенко М.В.,

за участю прокурорів - Пономаренко Л.М., Кузьміної Т.С.,

адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Херсону, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, має на утриманні малолітню доньку, 2009 р.н., не працюючого, раніше судимого:

- 23.05.1995р. Комсомольським районним судом м. Херсону за ст. 81 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ст. 45 КК України умовно з іспитовим строком 1 рік;

- 21.02.1996р. Дніпровським районним судом м. Херсону за ст. 140 ч.3, 43 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією ? майна, звільнився 18.02.2000р. за відбуттям строку покарання;

- 18.11.2002р. Дніпровським районним судом м. Херсону за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився 08.07.2006р. за відбуттям строку покарання;

- 21.08.2007р. Новомосковським міським судом Дніпропетровської області за ст. ст. 190 ч.2, 15 ч.2, 190 ч.2, 70 КК України до 1 року 2 місяців обмеження волі,

- 28.11.2012р. Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ст. 190 ч.2 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі,

проживає за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

10.01.2012р. ОСОБА_2, діючи повторно, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, за попередньою змовою з ОСОБА_3 (засудженого за даний злочин 17.10.2012р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст. 190 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі) та невстановленою слідством особою, приїхали з м. Херсона у Ленінський район м. Миколаєва. Знаходячись на території Ленінського району м. Миколаєва невстановлена слідством особа, згідно заздалегідь розробленого плану, здійснила дзвінок приватному підприємцю ОСОБА_4, який займається роздрібною торгівлею комп'ютерним обладнанням та, повідомивши неправдиві відомості про те, що він є завідуючим Миколаївської обласної дитячої лікарні та бажає закупити для лікарні п'ять ноутбуків, при умові доставки їх на територію Обласної дитячої лікарні, тим самим невстановлена особа, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обманули потерпілого відносно своїх дійсних намірів щодо заволодіння його майном.

Після чого приватний підприємець ОСОБА_4, приблизно о 13.00 год., того ж дня доставив на територію Миколаївської обласної дитячої лікарні, яка розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Миколаївська 21, до головного корпусу лікарні замовлені ноутбуки загальною вартістю 25 205 грн., а саме:

- ноутбук "ASUS A 73E TY099D" вартістю 5185 грн.,

- ноутбук "ASUS K 53E SX 529 D" вартістю 4805 грн.,

- ноутбук "ASUS K 53 Ta-X0070" вартістю 4930 грн.,

- ноутбук "ASUS X54HY-SX047D" вартістю 5015 грн.,

- ноутбук "ASUS K 53E SX756D" вартістю 5270 грн.

Після доставки вказаних ноутбуків на територію Обласної дитячої лікарні ОСОБА_4 зустрів ОСОБА_3, одягнутий з метою введення потерпілого в оману у білий

медичний халат, який назвався помічником завідуючого відділення та запропонував потерпілому увійти у будівлю головного корпусу Обласної дитячої лікарні разом з ноутбуками.

Діючи з єдиним умислом з ОСОБА_3 та невстановленою особою, ОСОБА_2 у цей час знаходився у дворі лікарні та спостерігав за тим, щоб на територію лікарні потерпілий приїхав один та у випадку непередбаченої ситуації попередити своїх спільників та допомогти їм зникнути.

Після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з привезеними ним ноутбуками увійшли у будівлю лікарні, де в одному з приміщень на першому поверсі почали підключати ноутбуки до електромережі та перевіряти їх робочий стан. Після цього невстановлена особа, діючи згідно заздалегідь розробленого ними плану, подзвонила на мобільний телефон потерпілому ОСОБА_4 та запропонувала піднятися на 5-й поверх даної будівлі, де нібито знаходиться бухгалтерія, для отримання грошей за привезений товар. Після того, як ОСОБА_4, будучи введеним в оману даним дзвінком, залишив ноутбуки під наглядом ОСОБА_3 та направився на 5-й поверх будівлі лікарні. Останній разом з вищевказаними ноутбуками, якими він, діючи з єдиним умислом з ОСОБА_2 та невстановленою особою, заволодів обманним шляхом у потерпілого ОСОБА_4, вийшов із лікарні та поїхав на таксі викликаному заздалегідь, в подальшому розпорядившись викраденим майном за власним наміром, а саме збувши його на території м. Дніпропетровська.

Внаслідок злочинних шахрайських дій ОСОБА_3, ОСОБА_2 та невстановленої особи потерпілому ОСОБА_4 була спричинена матеріальна шкода на загальну суму 25 205 грн.

Підсудний ОСОБА_2 в ході судового розгляду вину свою визнав повністю та показав, що 10.01.2012р. він разом з ОСОБА_3 та хлопцем на ім'я ОСОБА_3 приїхали в м. Миколаїв в пошуках роботи. Знаходячись в м. Миколаєві, ОСОБА_3 побачив магазин з продажу ноутбуків та став дзвонити по телефону та про щось домовлятися, після чого сказав йому з ОСОБА_3 купити медичний халат, щоб представитися працівником лікарні та забрати замовлені ноутбуки, а гроші не віддавати. Потім він з ОСОБА_3 на ринку купили медичний халат і разом з ОСОБА_3 поїхали в дитячу обласну лікарню, куди домовились, що привезуть ноутбуки. ОСОБА_3 одягнув халат та пішов в приміщення лікарні. Що там відбувалося він не бачив. Він залишився на вулиці спостерігати, щоб потерпілий приїхав один. Викрадені ноутбуки вони продали в м. Дніпропетровську за 10000 грн.. Він отримав 1700 грн., які витратив на особисті потреби. В скоєному розкаюється. Заявлений потерпілим ОСОБА_4 цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків в сумі 25205 грн. він визнає повністю.

Крім визнання своєї вини підсудним ОСОБА_2, його вина в інкримінованому йому діянні підтверджується наступними зібраними по справі доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- показаннями потерпілого ОСОБА_4, який в судовому засіданні показав, що у теперішній час він займається реалізацією комп'ютерної техніки. 10.01.2012р. йому подзвонив чоловік та заказав в нього 5 ноутбуків. Чоловік повідомив, що займає посаду головного лікаря Миколаївської обласної дитячої лікарні. Спочатку чоловік сказав, що пришле за ним машину, щоб він привіз ноутбуки у лікарню, однак потім передзвонив і сказав, що з машиною щось не виходе та попросив, щоб він сам привіз йому ноутбуки. Після цього він під'їхав у лікарню, де зустрів його Полоз у медичному халаті та вони перевірили ноутбуки. Потім ОСОБА_3 сказав йому піднятися в бухгалтерію за коштами. Він залишив ноутбуки та піднявся на 5-й поверх. Коли повернувся на місці вже нікого не було. Внаслідок цього йому спричинені матеріальні збитки в сумі 25205 грн., які він просить стягнути з підсудного.

- заявою потерпілого ОСОБА_4 про те, що 10.01.2012р. невідомі особи 10.01.2012р. приблизно о 13:00 год. в приміщенні Миколаївської дитячої лікарні заволоділи належними йому ноутбуками./а.с. 2/;

- протоколом огляду місця події від 10.01.2012р., згідно якого був проведений огляд приміщення на 1 поверсі Митколаївської обласної дитячої лікарні /а.с.3-4/;

- позовною заявою потерпілого ОСОБА_4 про спричинення матеріальних збитків в сумі 25205 грн. /а.с.18/;

- протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в ході якої ОСОБА_3 дав визнавальні показання про те, що 10.01.2012р. він скоїв шахрайські дії відносно ОСОБА_4 /а.с. 35-37/;

- протоколом затримання від 10.02.2012р., згідно якого був затриманий ОСОБА_2 /а.с.53/;

Оцінюючи докази, зібрані по справі в сукупності, суд вважає, що органами досудового слідства правильно кваліфіковані дії підсудного ОСОБА_2 за ст. 190 ч.2 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_2 встановлено, що він раніше судимий, не працює, характеризується позитивно, має на утриманні малолітню доньку, психічно здоровий, хворіє на гепатит та туберкульоз.

Призначаючи вид і розмір покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості ним скоєного - скоєння злочину середньої тяжкості, його особу, обставини справи, що пом'якшують відповідальність, - визнання вини та каяття у скоєному, його стан здоров'я, наявність на утриманні малолітньої доньки, і вважає, що з урахуванням викладеного, покарання йому необхідно все-таки призначити у вигляді позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України до призначеного покарання необхідно частково приєднати невідбуте покарання за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28.11.2012р.

Суд вважає, що заявлений цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків в сумі 25205 грн. необхідно задовольнити.

Керуючись ст.ст.154-1, 323, 324 КПК України (1960 р.), суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28.11.2012р. та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді двох років шести місяців позбавлення волі.

Обчислювати йому строк покарання з 17.07.2012р..

Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбуття покарання термін знаходження його під вартою з 10.02.2012р. по 13.02.2012р.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу змінити з застави на тримання під вартою.

Заставу в сумі 26000 грн., внесену засудженим ОСОБА_2 на депозитний рахунок ТУ ДСА в Миколаївській області (р/р 37312006000573 в ГУ ДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, КОД ОКПО 26299835) звернути на користь потерпілого ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальних збитків- в сумі 25205 грн., а решту, в сумі 795 грн. - на користь держави.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області на протязі п'ятнадцяти діб з моменту оголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: Беспрозванний О.В.