Рішення № 31816228, 11.06.2013, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/2160/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2013 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Новосад М. Д.

при секретарі Скаб'як В.Я.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача Ганас А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Червонограді, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Львіввугілля» про стягнення моральної шкоди спричиненої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків внаслідок професійного захворювання,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача із вказаним позовом, мотивуючи тим, що з 25.01.1988 р по 17.09.1988 р. та з 03.09.1990 р. по 21.01.1991 р. працював на шахті № 5 «Великомостівська» електрослюсарем ІІІ, ІV -розрядів; з 28.05.1991 р. по 24.10.1995 р. - гірничим робітником очисного вибою V розряду; з 30.10.1995 р. по 22.11.2010 р. - на шахті №4 «Великомостівська» працював гірничим робітником очисного вибою V розряду;

У зв'язку із тривалою роботою в особливо шкідливих та важких умовах праці в нього погіршився стан здоров'я, тому він був вимушений звертатись за медичною допомогою.

22.11.2010 року його звільнено з роботи згідно п.2 ст.40 КЗпП України по стану здоров'я внаслідок невідповідності займаної посади і виконуваної роботи.

На підставі акту розслідування хронічного профзахворювання форми П-4, встановлено, що таке виникло в результаті роботи в шкідливих умовах праці під землею на шахті.

07.12.2010 року міжрайонною спеціалізованою профпатологічною МСЕК йому встановлено 55% втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання безтерміново, з них 30% - хронічний радикуліт і 25% хронічний бронхіт, а також протипоказана робота в умовах дії пилу, подразнюючих речовин, важка фізична праця.

Вважає, що йому було заподіяно моральну шкоду, оскільки, безстроково на 55% втратив працездатність внаслідок профзахворювання, що значно посилює його фізичні і моральні страждання, відчуває постійні незручності у повсякденному житті, змушений терпіти фізичні болі, що призвело до зміни ритму та порядку життя. Розмір моральної шкоди оцінює у 55000 грн. та просить такий стягнути з відповідача.

Позивач в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав, пояснив, що з 25.01.1988 р. по 17.09.1988р., з 03.09.1990 р. по 21.01.1991р., з 28.05.1991р. по 24.10.1995 р. та з 30.10.1995 р. по 22.11.2010р. працював шахтах №5 «Великомостівська» та №4 «Великомостівська», які на даний час є структурними підрозділами ДП «Львіввугілля» і був звільнений 22.11.2010 року за станом здоров'я. 07.12.2010 року йому встановлено ІІІ групу інвалідності 55% втрати працездатності. Час від часу проходить медичне лікування, через значну втрату працездатності суттєво змінився його спосіб життя, що негативно відобразилось на здоров'ї. Вважає, суму моральної шкоди у 55000 грн. обґрунтованою та просить позов задовольнити.

Представник відповідача Ганас А.Б. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, щодо задоволення позову заперечив, в обґрунтування яких повідомив, що відповідно до наказу МОЗ № 212 від 22.11.1995 року на органи МСЕК покладено обов'язок встановлення факту спричинення моральної шкоди. Звертає увагу на те, що позивачем не подано висновку МСЕК, лікаря психіатра чи висновку ЛКК про встановлення факту спричинення йому моральної шкоди внаслідок втрати працездатності. Також зазначив, що позивачем пропущений трьох місячний термін звернення до суду передбачений КЗпП України. Крім цього, у наданих медичних документах немає покликання про отримання позивачем фізичних та душевних страждань внаслідок отриманого захворювання.

Заслухавши пояснення, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено,що позивач працював на шахті № 5 «Великомостівська»: з 25.01.1988р. по 17.09.1988р. і з 03.09.1990р. по 21.01.1991р. підземним електрослюсарем III, IV-розрядів; з 28.05.1991р. по 24.10.1995р. гірничим робітником очисного вибою V-розряду; та на шахті № 4 «Великомостівська (ВП «Шахта «Відродження» ДП«Львіввугілля»): з 30.10.1995р. по 22.11.2010р. гірничим робітником очисного вибою (гірником очисного забою) V-розряду, в шкідливих умовах праці, що стверджується копією трудової книжки виданою на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Санітарно-гігієнічною характеристикою умов праці від 20.10.2010 року встановлено, позивач працював у запиленому та загазованому середовищі. Запиленість повітря робочої зони 155 мг/м3 час перебування в запиленій зоні протягом 80% тривалості робочої зміни. Рівень виробничого шуму під час роботи механізмів становив 88 дБА протягом 60-65% робочої зміни, відносна вологість повітря 85- 100% , швидкість руху повітря 0,5-4,0 м/сек.

За час виконання своїх посадових обов'язків позивач, внаслідок погіршення стану здоров'я, неодноразово звертався за отриманням медичної допомоги до медичних закладів, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з історії хвороби, медичною карткою амбулаторного хворого.

03.12.2010 року головним державним санітарним лікарем Червоноградської СЕС було складено акт розслідування професійного захворювання, яким встановлено що професійне захворювання виникло в результаті довготривалого контакту працівника на робочих місцях з вугільно-породним пилом в концентрації 136 мг/м3 в якому вміст вугільного двоокису кремнію складав 0.5-10 %, важка фізична праця, робота в умовах несприятливого мікроклімату з підвищеною вологістю більше 20 років в шкідливих умовах праці.

22.11.2010 р. ОСОБА_1 звільнено з роботи відповідно, до п.2 ст.40 КЗпП України у зв'язку із невідповідністю займаній посаді і виконуваній роботі по стану здоров'я.

Висновком Міжрайонної спеціалізованої профпатологічної МСЕК від 07.12.2010 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності та 55 % втрати професійної працездатності безтерміново, з них 30% - хронічний радикуліт і 25 % хронічний бронхіт, що підтверджується довідками МСЕК серії №466238 та №029303 від 07.12.2010 р.

Відповідно до статті 237-1 Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Пунктом 11 Постанови пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1997 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що право на отримання потерпілим страхових виплат настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати працездатності.

Окрім того, Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 21.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" встановлено, що відповідно до ст. 237-1 Кодексу законів про працю України (яка набрала чинності 13.01.2000 р.) за наявності порушення права працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форуми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Під моральною шкодою, згідно з п.3 згаданої Постанови Пленуму Верховного Суду України, слід розуміти: втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Також, на підставі ч.1 п.9 вищезазначеної Постанови Пленуму ВСУ, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого- спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до змісту ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.2 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України № 1-рп/2004 від 27.01.2004 p., ушкодження здоров'я заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що знайшли підтвердження обставини заподіяння позивачеві моральної шкоди, яка обумовлена моральним та фізичним стражданням з приводу ушкодження здоров'я, внаслідок професійних захворювань при виконанні своїх трудових обов'язків, в зв'язку з якими йому було встановлено 55% втрати професійної працездатності. Він не має можливості повноцінно працювати та для організації свого життя доводиться докладати додаткові зусилля.

Оцінюючи розмір моральної шкоди суд враховує загальний стаж роботи позивача на підземних роботах з шкідливими умовами праці, що склав більше 20 років. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлений його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Суд враховує і ту обставину, що ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності, та 55% втрати працездатності у зв'язку із професійним захворюванням безтерміново.

Беручи до уваги наведене, з врахуванням глибини моральних страждань, ступеня вини, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до переконання, що з відповідача в користь позивача слід стягнути 10000 грн. моральної шкоди, так як вимоги про стягнення 55000 грн. моральної шкоди є завищені та належним чином не обґрунтовані.

Що стосується посилання відповідача на ст. 233 КЗпП України про пропущення позивачем трьохмісячного строку звернення до суду, то такі не можуть буди прийняті до уваги, оскільки відповідно до положень ст.268 ЦК України на вимоги, що випливають із порушених особистих немайнових прав, а також на вимогу про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю позовна давність не поширюється. Положення ст. 233 КЗпП України застосовуються до трудових спорів.

Разом з тим, згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати суд покладає на відповідача ДП «Львіввугілля».

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ДП «Львіввугілля» про стягнення моральної шкоди спричиненої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків внаслідок професійного захворювання - задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Львіввугілля», ідентифікаційний код № 32323256 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, прож. АДРЕСА_1 - 10000 (десять тисяч) грн. відшкодування моральної шкоди спричиненої внаслідок професійного захворювання.

Стягнути, з Державного підприємства «Львіввугілля» 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок - судового збору в дохід держави (одержувач - УДКСУ у м. Червонограді, код ЄДРПОУ - 37983843, банк одержувача -ГУДК у Львівській обл., МФО- 825014, рахунок № 31218206700019, код платежу -2203000).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення вступає в законну силу через десять днів з дня його проголошення, якщо не буде подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга може бути подана до апеляційного суду Львівської області протягом 10-ти діб з часу проголошення рішення.

Суддя: М. Д. Новосад