Рішення № 31815044, 11.06.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.06.2013 Справа № 920/526/13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія», м. Суми

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Конотоп Сумської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Суми

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТОС ПЛЮС», м. Суми

про визнання недійсним договору

СУДДЯ В.Л.КОТЕЛЬНИЦЬКА

Представники сторін:

від позивача - С.В.Голубков (довіреність б/н від 13.12.2012), С.В.Мирославський (адвокат)

від відповідача - ОСОБА_6 (довіреність від 11.03.2013)

від третьої особи ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_3

від третьої особи ТОВ «АРТОС ПЛЮС» - не прибув

За участю секретаря судового засідання - Ю.О.Зері

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 26.02.2013, укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергія» в особі ліквідатора ОСОБА_3; витребувати у відповідача та арбітражного керуючого ОСОБА_3 примірники договору про відступлення права вимоги від 26.02.2013; а також судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що станом на дату підписання оспорюваного договору арбітражний керуючий ОСОБА_3 не мав повноважень на підписання будь-яких документів від імені позивача, оскільки постанова господарського суду Сумської області у справі № 5021/1834/12 від 24.12.2012 про визнання ТОВ «Енергія» банкрутом та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_3 була скасована постановою суду апеляційної інстанції, провадження у вказаній справі було припинено в зв'язку з відсутністю заборгованості у боржника.

Заявою від 18.04.2013 (вхідний реєстраційний № 5347) позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 26.02.2013 та залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ФОП ОСОБА_3.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву б/н б/д (вх. № 7207), в якому зазначено, що договір про відступлення права вимоги між ТОВ «Енергія» в особі ліквідатора ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 від 26.02.2013 було укладено правомірно у відповідності до приписів цивільного законодавства та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому у задоволені позову про визнання його недійсним повинно бути відмовлено.

Від позивача до суду надійшло клопотання б/н від 28.05.2013, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи наступні документи: копію договору відступлення права вимоги від 30.11.2012, укладеного ним з ТОВ «АРТОС ПЛЮС»; копію Акту приймання-передачі права вимоги від 30.11.2012; копія акту приймання-передачі документів на право вимоги від 30.11.2012; копія акту звірки розрахунків сторін від 10.01.2013.

Третьою особою - ФОП ОСОБА_3 - подане до суду пояснення б/н б/д (вх. №7258), в яких вказано, що жодних підстав для сумнівів в наявності повноважень у арбітражного керуючого - ліквідатора на укладання правочинів від імені ТОВ «Енергія» в період з 25.12.2012 по 12.03.2013, на думку третьої особи, не має, тому третя особа просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судовою ухвалою від 31.05.2013 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача у відповідності до вимог ст. 27 ГПК України було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТОС ПЛЮС», м. Суми.

10.06.2013 до господарського суду надійшла заява № 07-14-112 від 07.06.2013 (вхідний реєстраційний № 8144) про залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Публічного акціонерного товариства Виробничо-енергетичної компанії «Сумигазмаш» та про відкладення розгляду справи для надання можливості заявнику ознайомитись з матеріалами справи та подати окрему письмову думку щодо предмету спору та додаткові докази.

Дана заява обґрунтована тим, що станом на поточну дату заявником отримані від трьох господарюючих суб'єктів (ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Енергія», ТОВ «АРТОС ПЛЮС») повідомлення щодо наявної заборгованості ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» перед ними у зв'язку з відступленням права вимоги, через що невідомо, який саме із вказаних суб'єктів є правомочним кредитором ПАТ ВЕК «Сумигазмаш».

За результатом розгляду даної заяви судом у її задоволенні було відмовлено судовою ухвалою від 11.06.2013 з посиланням на ст.ст. 512, 516 Цивільного кодексу України, ст.27 ГПК України.

Позивачем були подані для долучення до справи додаткові докази: копія звіту ТОВ «Енергія» за 9 місяців від 25.10.2012, копія примітки до ст. ст. 160, 161 балансу ТОВ «Енергія» станом на 30.09.2012, копія звіту ТОВ «Енергія» за 2012 рік від 31.01.2013, копія примітки до ст. ст. 160, 161 балансу ТОВ «Енергія» станом на 31.12.2012.

Третьою особою ТОВ «АРТОС ПЛЮС» були подані до суду пояснення (вхідний реєстраційний № 8255 від 11.06.2013), в яких товариство підтверджує, що ним із позивачем дійсно 30.11.2012 був укладений договір про відступлення права вимоги до ПАТ ВЕК «Сумигазмаш», оригінали документів на підтвердження існування заборгованості передані третій особі згідно акту приймання-передачі, дані про дебіторську заборгованість внесені у фінансовий звіт підприємства за 2012 рік, як доказ до пояснень додана копія розшифровки до ст. 530 балансу ТОВ «АРТОС ПЛЮС» станом на 31.12.2012.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третю особу, оцінивши подані докази, суд встановив:

Постановою господарського суду Сумської області по справі №5021/1834/12 від 24.12.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія» (40000, м. Суми, пров. Громадянський, 6; код ЄДРПОУ 14009341) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_3 (ліцензія НОМЕР_2 від 06.08.2009 року).

У відповідності до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Згідно розпорядження від 24.12.2012 арбітражний керуючий ОСОБА_3 приступив до виконання обов'язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія» (40000, м. Суми, пров. Громадянський, 6; код ЄДРПОУ 14009341).

За наслідками інвентаризації, що проводилася в період з 21.01.2013 по 01.02.2013, ліквідатором було винесено розпорядження від 01.02.2013 про необхідність публікації оголошення про продаж майнових активів, включених до ліквідаційної маси ТОВ «Енергія», з метою погашення наявної кредиторської заборгованості.

В газеті Біржовий вісник Української універсальної біржі від 04.02.2013, № 6 (604), було опубліковано оголошення про продаж дебіторської заборгованості ПАТ ВЕК «Сумигазмаш».

На момент публікації оголошення загальна сума кредиторської заборгованості становила 38 866,80 грн.. Дана сума була сформована на підставі заяв, що надійшли на адресу ліквідатора від кредиторів ТОВ «Енергія» та переданих ДВС виконавчих документів.

За наслідками публікації оголошення на адресу ліквідатора надійшла одна заявка від ФОП ОСОБА_7, з яким 26.02.2013 було укладено спірний договір про відступлення права вимоги.

За умовами укладеного між ТОВ «Енергія» в особі ліквідатора ОСОБА_3 (первісний кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (новий кредитор) договору про відступлення права вимоги від 26.02.2013, предметом договору є право грошової вимоги до Публічного акціонерного товариства Виробничо-енергетичної компанії «Сумигазмаш» (юридична адреса: 40030, м. Суми, пл. Незалежності, 15: код ЄДРПОУ 04542778) на загальну суму 805 921,21 грн., яка належить первісному кредитору.

Згідно п.1.2. договору про відступлення права вимоги за відступлення права вимоги Новий кредитор сплачує первісному кредиторові грошові кошти в сумі 38 866 грн. 80 коп.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що дебіторська заборгованість Публічного акціонерного товариства Виробничо-енергетичної компанії «Сумигазмаш» (юридична адреса: 40030. м. Суми. пл. Незалежності, 15; код ЄДРПОУ 04542778) на момент укладення цього договору складає в загальній сумі 805 921 грн. 21 коп. Заборгованість підтверджена рішеннями судів, що вступили в законну силу, на виконання яких Відділом ДВС Сумського районного управління юстиції відкрито виконавчі провадження.

26.02.2013 між позивачем та ТОВ «Енергія» в особі ліквідатора ОСОБА_3 було укладено акт приймання-передачі за договором про відступлення права вимоги, відповідно до якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає наявні документи, які засвідчують права, що передаються за цим Договором, а саме:

копію судового наказу господарського суду Сумської області № 5/678-06 від 02.03.2009 про стягнення з ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» на користь ТОВ «Енергія» 429 271,41 грн. - боргу, 6 250,12 грн. - 3% річних, 192 025,20 грн. - інфляційних збитків, що в сумі складає 627 546,73 грн., та оригінал постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 16724055 ВДВС Сумського районного управління юстиції від 18.01.2010 p.;

копії наказів господарського суду Сумської області № 5021/517/2011 від 30.08.2011 про стягнення з ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» на користь ТОВ «Енергія» заборгованості в розмірі 176 374,74 грн. та 1 999,74 грн. судових витрат, оригінали постанов про відкриття виконавчого провадження ВП № 31450282 та ВП № 31450282 ВДВС Сумського районного управління юстиції від 27.02.2012.

З письмових пояснень ФОП ОСОБА_3 - ліквідатора банкрута - вбачається, що провадження у справі про банкрутство ТОВ «Енергія» було порушено в порядку ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на момент визнання боржника банкрутом). На момент визнання ТОВ «Енергія» банкрутом дана юридична особа була відсутня за її місцезнаходженням. Ліквідатору не було передано жодних установчих, бухгалтерських документів, печаток та штампів товариства. Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на момент визнання боржника банкрутом) ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дубліката печатки та штампів у разі їх втрати. З огляду на ці обставини ліквідатором було опубліковано оголошення в газеті «Ваш шанс», № 05/30 від 30.01.2013 про втрату печатки та штампу банкрута та визнання їх недійсними. Після даної публікації було замовлено виготовлення дублікату печатки ТОВ «Енергія». Відбиток саме цієї нової печатки стоїть на спірному Договорі про відступлення права вимоги та на інших документах, підписаних від імені ТОВ «Енергія» ліквідатором ОСОБА_3.

Кошти від реалізації майнових активів банкрута надійшли до каси ТОВ «Енергія» та були спрямовані на погашення вимог кредиторів товариства в повному обсязі. Так було погашено кредиторську заборгованість ТОВ «Енергія» перед Відділенням ВД ФСНВВ в м. Суми в сумі 4 272,35 грн., перед ДПІ у м. Сумах - 10 775,68 грн., перед Сумською міською ВД ОВ ФСС з ТВП - 11 633,66 грн., перед ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» - 2 506,43 грн., перед Сумським міським центром зайнятості - 9 678,68 грн..

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 у справі № 5021/1834/12 постанову господарського суду Сумської області від 24.12.2012 у справі № 5021/1834/12 скасовано та провадження по справі №5021/1834/12 припинено у зв'язку з відсутністю боргу на момент порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія» заперечує і не визнає договір відступки вимоги від 26.02.2013, укладений Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та арбітражним керуючим ОСОБА_3 вважаючи, що він є недійсним, та суперечить вимогам закону.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відповідності до ст.ст. 512, 513 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язані повинен передати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

В п.2.1 спірного договору відступлення права вимоги від 26.02.2013 зазначено, що первісний кредитор зобов'язується передати новому кредитору усі документи, які засвідчують права, що передаються за цим договором, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, у 5-денний термін з моменту укладання цього договору. Відповідачем не було надано оригіналів цих документів до суду як підтвердження виконання п.2.1 договору.

Натомість позивачем в якості доказу відсутності дебіторської заборгованості в сумі 805 921,21 грн., яка є предметом спірного договору, було надано копію договору про відступлення права вимоги від 30.11.2012, укладеного між ТОВ «Енергія» та ТОВ «АРТОС ПЛЮС».

Відповідно до умов договору про відступлення права вимоги від 30.11.2012, укладеного між ТОВ «Енергія» та ТОВ «АРТОС ПЛЮС» первісний кредитор (позивач у справі) передає належне йому право вимоги на дебіторську заборгованість згідно з договорами на виконання робіт з механічної обробки деталей № 09-13-Пд/У від 03.09.2005 та № 02-27-ІІд/4 від 20.02.2006 (основні договори) з Відкритого акціонерного товариства промислово-енергетичний комплекс «Сумигазмаш» (юридична адреса: 40030, м. Суми, площа Незалежності, 15 ЄДРПОУ 04542778), а новий кредитор (ТОВ «АРТОС ПЛЮС») приймає право вимоги на дебіторську заборгованість, що належнe первісному кредитору за основними договорами.

З цього договору випливає (п.1.2), що новий кредитор займає місце первісного кредитора у зобов'язаннях щодо стягнення заборгованості, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору, а саме дебіторська заборгованість в сумі 805 921,21 грн., з яких сума боргу становить 429 271,41 грн., інфляційні збитки - 329 821,32 грн., 3% річних - 44 828,74 грн., державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 1 999,74 грн. Заборгованість підтверджена рішеннями суддів, що вступили в закону силу.

Сторонами договору про відступлення права вимоги від 30.11.2012 були складені та підписані акти приймання-передачі права вимоги та приймання-передачі документів на право вимоги, які є невід'ємною частиною вищезазначеного договору.

Так, відповідно до акту приймання-передачі права вимоги від 30.11.2012 первісний кредитор (ТОВ «Енергія») передав новому кредиторові (ТОВ «АРТОС ПЛЮС»), а новий кредитор прийняв документи та необхідну інформацію щодо заборгованості, що підтверджують право вимоги на дебіторську заборгованість згідно з договорами на виконання робіт з механічної обробки деталей № 09-13-Пд/У від 03.09.2005 та № 02-27-ІІд/4 від 20.02.2006.

Відповідно до акту приймання-передачі документів на право вимоги, підписаним первісним кредитором (ТОВ «Енергія») та новим кредитором (ТОВ «АРТОС ПЛЮС») 30.11.2012 останньому були передані документи, що підтверджують дебіторську заборгованість, а саме: договори на виконання робіт з механічної обробки деталей № 09-13-Пд/У від 03.09.2005 та № 02-27-ІІд/4 від 20.02.2006, специфікації до них, судові рішення про стягнення заборгованості у примусовому порядку, постанови органів Державної виконавчої служби про відкриття виконавчих проваджень, акти виконаних робіт до вищезазначених договорів, акт звірки взаємних розрахунків та інші бухгалтерські та фінансові документи.

Таким чином, арбітражним керуючим ОСОБА_3 спірний договір було укладено під впливом помилки щодо наявності дебіторської заборгованості в розмірі 805 921,21 грн.

Статтею 229 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки. Так, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки. Сторона, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

Відповідно до абзацу 2 пункту 19 Постанови Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

На підставі наведеного, суд зазначає, що арбітражний керуючий ОСОБА_3, який в момент укладення спірного договору діяв від імені позивача на підставі закону, діяв не в інтересах ТОВ «Енергія», оскільки підписав спірний договір на невигідних умовах, без вагомих підстав, оскільки борг ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» перед ТОВ «Енергія» у сумі 805 921,21 грн. було відступлено ліквідатором ОСОБА_3 за ціною 38 866 грн., що є більш ніж у 10 разів нижчою за фактичну вартість. Ліквідатор ОСОБА_3 прийняв одностороннє рішення про уступку вимоги, не встановивши волевиявлення позивача, та не встановивши фактичних обставин наявності або відсутності дебіторської заборгованості у сумі 805 921,21 грн., внаслідок чого, враховуючи факт безпідставного визнання позивача банкрутом та призначення ліквідатора, спірний договір про відступлення права вимоги від 26.02.2013 підлягає визнанню недійсним на підставі ст.207 ГК України, ст.ст. 92, 203, 215, 229 ЦК України.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а заперечення відповідача та третьої особи є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Договір про відступлення права вимоги від 26.02.2013, укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергія» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_3 - визнати недійсним.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; і/номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія» (40014, м. Суми, вул. Робітниче селище, 12; код ЄДРПОУ 14009341) 1 147 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.06.2013.

Суддя В.Л.Котельницька