Постанова № 31814806, 06.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ

06 червня 2013 року 09:23 № 826/4313/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., за участю секретаря судового засідання Чопея М.І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби

до

Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна фірма "АС"

про

стягнення 169947,71 грн.

Перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з рахунків у банках Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна фірма "АС" податкового боргу з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2012 року в розмірі 169947,71 грн.

Позов обґрунтований наявністю у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість, який виник у зв’язку з несплатою ним самостійно узгодженого податкового зобов’язання з вказаного податку, визначеного у поданих до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби податкових деклараціях з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2012 року.

Прокуратура участі повноважного представника в судовому засіданні, 06 червня 2013 року, не забезпечила, про час, дату та місце його проведення повідомлялась належним чином, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою представника прокуратури про дату час та місце наступного судового засідання.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов у частині стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2012 року в сумі 85946,71 грн., оскільки, як зазначив представник, з часу подання позову відповідачем було частково погашено спірну суму боргу, та просив задовольнити позовні вимоги в цій частині з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача не заперечував проти наявності у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість, однак не погодився із розміром спірної суми податкового боргу, зазначивши, що позивачем не було враховано останню сплату відповідачем заборгованості в розмірі 20000,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 05.06.2013 р. №129, в зв’язку з чим представник просив відмовити позивачу в задоволенні позову.

Позивачем до суду було подано заяву про зміну позовних вимог у прийнятті якої судом у судовому засіданні, 06 червня 2013 року, було відмовлено через невідповідність вказаної заяви вимогам статей 106, 137 КАС України в частині щодо ненадання суб’єктом владних повноважень доказу надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії заяви про зміну позовних вимог та доданих до неї документів, для чого за клопотання прокурора та представника позивача судом оголошувалась перерва в судовому розгляді справи. Крім того, представником позивача не надано копій заяви про збільшення розмір позовних вимог у кількості для відповідача, прокурора.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна фірма "АС", ідентифікаційний код 19026153, є: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 2/10, місцезнаходження реєстраційної справи – Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем подано до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року №9072702883 на суму 143919,00 грн., за листопад 2012 року №9080079245 на суму 69992,00 грн., за грудень 2012 року №9084991769 на суму 45878,00 грн.

У зв’язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов’язання йому вручена податкова вимога від 11.12.2012 р. №5760 на суму 104761,23 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання.

Згідно з даними зворотного боку облікової картки відповідача з податку на додану вартість станом на 05.06.2013 р., заборгованість відповідача перед бюджетом з податку на додану вартість становить 307480,71 грн., в тому числі за жовтень-грудень 2012 року 105631,26 грн.

Представником відповідача під час судового розгляду надано платіжне доручення від 05.06.2013 р. №129 відповідно до якого Приватним акціонерним товариством "Виробничо-комерційна фірма "АС" сплачено до державного бюджету 20000,00 грн. простроченої заборгованості з податку на додану вартість за 2012 рік.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи убачається, що податкове зобов’язання з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2012 року було узгоджено відповідачем самостійно шляхом подання до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2012 року.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов'язання, йому вручена податкова вимога від 11.12.2012 р. №5760 на суму 104761,23 грн.

Як уже зазначалось, згідно з даними облікової картки відповідача станом на 05.06.2013 р. заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2012 року становить 105631,26 грн. При цьому, представник позивача просив стягнути з відповідача частину податкового боргу з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2012 року в сумі 85946,71 грн., з урахуванням сплаченої відповідачем частини податкового боргу в сумі 20000,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 05.06.2013 р. №129.

Суд погоджується з позицією представника позивача щодо врахування сплаченої відповідачем на підставі платіжного доручення від 05.06.2013 р. №129 суми в розмірі 20000,00 грн. Водночас судом враховано, що згідно з зазначеним платіжним дорученням кошти сплачені в рахунок простроченої заборгованості з податку на додану вартість за 2012рік.

Слід також взяти до уваги положення пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, за яким у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Тому, сплачена відповідачем сума в розмірі 20000,00 грн. буде зарахована в рахунок погашення податкового боргу за жовтень-грудень 2012 року, оскільки, як убачається з облікової картки відповідача з податку на додану вартість за 2012 рік, податковий борг виник у нього починаючи з листопада 2012 року.

Таким чином, станом час розгляду справи в суді сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2012 року становить 85631,26 грн. з урахуванням даних зворотного боку облікової картки відповідача з податку на додану вартість та часткового погашення відповідачем боргу в розмірі 20000,00 грн.

Разом з тим, під час визначення представником позивача суми боргу, ним не було враховано погашення відповідачем заборгованості з пені в сумі 316,48 грн., що убачається зі зворотного боку облікової картки відповідача з податку на додану вартість станом на 05.05.2013 р.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, зважаючи на доведеність позивачем наявності у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 85631,26 грн. та підтвердження вказаної обставини належними доказами, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, відтак адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною третьою статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною четвертою статті 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки, відповідачем не надано суду доказів понесення ним судових витрат, підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна фірма "АС" (ідентифікаційний код 19026153) на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2012 року в розмірі 85631,26 грн. (вісімдесят п’ять тисяч шістсот тридцять одна грн. 26 коп.).

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець