Ухвала суду № 31814791, 12.06.2013, Новоазовський районний суд Донецької області

12.06.2013 238/1478/13-а

Справа № 2а/238/34/13

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 року суддя Новоазовського районного суду Донецької області Кацаренко І.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Сєдовської селищної ради Новоазовського району Донецької області (далі - селищна рада), треті особи ОСОБА_2, відділ Держземагентства в Новоазовському районі Донецької області, про визнання дій незаконними і часткове скасування рішень селищної ради,

в с т а н о в и в:

Позивач 10 червня 2013 року звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, вказуючи, що він є власником домоволодіння АДРЕСА_1 і земельної ділянки за цією ж адресою площею 0,0792 га, цільове призначення якої - для обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

Зазначена земельна ділянка межує з земельними ділянками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, а з вулиці Комсомольської - з землями Сєдовської селищної ради. Вулиця Комсомольська є власністю селищної ради і є проїзною частиною, яка призначена для руху автотранспортних засобів. Відповідно до вимог діючого земельного законодавства України межі належної йому, позивачу, земельної ділянки в натурі були встановлені шляхом встановлення огорожі - паркану по периметру всієї земельної ділянки.

Тривалий час він, ОСОБА_1, користувався належними йому жилим будинком і земельною ділянкою за цільовим призначенням.

З 23 травня 2008 року він, позивач, дізнався, що ОСОБА_2 псує належне йому, ОСОБА_1, майно, а саме паркан-огорожу належної йому земельної ділянки. Мешкаючи постійно у іншому населеному пункті, він, позивач, не мав можливості одразу ж прибути до свого будинку у сел.Сєдове, а коли прибув туди 25 травня 2008 року, то побачив, що його право власності порушене ОСОБА_2, бо той зніс незаконно паркан, втрутився у його приватну власність шляхом самовільного встановлення на його, ОСОБА_1, земельній ділянці металевих кіосків для здійснення підприємницької діяльності, чим здійснив самовільне захоплення його земельної ділянки у розмірі 1,5 метри по всій ширині з боку вул.Комсомольської.

Він, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою. Судовим рішенням його позовні вимоги були задоволені, ОСОБА_2 був зобов'язаний перенести торгівельні прилавки на відстань не менше 15 метрів від його, ОСОБА_1, домоволодіння.

Проте, ОСОБА_2 і Сєдовська селищна рада не виконали рішення суду, а влаштували поряд з його, позивача, жилим будинком зону відпочинку, оскільки встановили біля його будинку лавочки і навіси.

З 2008 року він, позивач, звертався до селищної ради з письмовими заявами про надання йому рішень селищної ради, якими був наданий дозвіл на розроблення проектної документації і передачу в оренду ПП ОСОБА_2 земельної ділянки, яка межує з земельною ділянкою, яка належить йому, ОСОБА_1, для здійснення підприємницької діяльності, проте всі його звернення ігнорувалися селищною радою, рішення йому не видавалися. Лише у квітні 2013 року на його адресу відповідачем були надані копії рішень за 2003 і 2008 роки, які він, позивач, просить частково скасувати як незаконні і такі, що порушують його право власності на земельну ділянку, якою він володіє на законних підставах.

Просив поновити йому строк звернення до адміністративного суду з даним позовом і винести судове рішення, яким: 1) визнати незаконними дії селищної ради щодо дозволу на виготовлення проектно-кошторисної документації передачі в оренду для здійснення торгівельної діяльності земельної ділянки ПП ОСОБА_2, яка межує з його, позивача, земельною ділянкою АДРЕСА_1; 2) визнати незаконними дії селищної ради щодо пролонгації договору оренди земельної ділянки і внесення змін і доповнень до рішення селищної ради від 30 липня 2003 року про виділення земельної ділянки ПП ОСОБА_2 в оренду для здійснення торгівельної діяльності на земельній ділянці, яка межує з земельною ділянкою АДРЕСА_1; 3) скасувати частково рішення селищної ради від 30 липня 2003 року №1У/10-15 «Про передачу в оренду земельних ділянок ПП ОСОБА_2 для розміщення об'єктів торгівлі у сел.Сєдове, а саме в частині передачі в оренду земельної ділянки ПП ОСОБА_2, яка межує з належною йому, позивачу, земельною ділянкоюАДРЕСА_1; 4) частково скасувати рішення селищної ради від 24 грудня 2008 року №У/27-897 «Про передачу в оренду земельних ділянок ПП ОСОБА_2 для розміщення об'єктів торгівлі у сел.Сєдове, а саме в частині передачі в оренду земельної ділянки ПП ОСОБА_2, яка межує з його, позивача, земельною ділянкою АДРЕСА_1 строком на 49 років.

Ознайомившись з адміністративним позовом і доданими до нього документами, приходжу до висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п.5 ч.1 ст.107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановлено законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Обгрунтовуючи поважність причини пропуску строку для звернення до адміністративного суду з позовом, ОСОБА_1 посилається на те, що про існування оскаржуваних ним рішень селищної ради він дізнався лише у квітні 2013 року, коли отримав їх копії від селищної ради.

З зазначеним не можна погодитися, виходячи з наступного.

З архівних справ Новоазовського райсуду вбачається, що спір між сторонами і ОСОБА_2 з приводу права власності на земельну ділянку, з приводу законності державних актів на земельні ділянки, які належать ОСОБА_1 і ОСОБА_2, а також з приводу законності прийнятих з цих питань рішень селищної ради триває з липня 2008 року.

З судового рішення від 17 вересня 2010 року по цивільній справі №2/78/2010 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Сєдовської селищної ради Новоазовського району, відділу Держкомзему у Новоазовському районі, третя особа ПП «Новоазовський земельний кадастровий центр» про зобов'язання внести зміни до державного акту на право власності на землю вбачається, що ОСОБА_2 обґрунтовував свої позовні вимоги в тому числі і наявністю рішення селищної ради від 30 липня 2003 року про передачу йому в тимчасове користування земельної ділянки площею 1,3155 га. Зазначене судове рішення було постановлено судом в присутності сторін по справі.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Оскільки встановлено, що позивач про своє порушене право знав з 2008 року, а про існування оскаржуваних ним рішень селищної ради - з 2010 року, проте звернувся до суду 10 червня 2013 року, тобто після спливу строку звернення до адміністративного суду, позовна заява повинна бути залишена без розгляду.

Керуючись ст.ст.99,100,107,186 ч.3 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сєдовської селищної ради Новоазовського району Донецької області, треті особи ОСОБА_2, Відділ Держземагентства в Новоазовському районі Донецької області, про визнання дій незаконними і часткове скасування рішень селищної ради - залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного адміністративного суду Донецької області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя