Ухвала суду № 31812790, 03.06.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 827/36/13-а

03.06.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив Балаклавського судоремонтного заводу "Металіст"- Мартинюк Олена Олександрівна, довіреність № 32-1/611 від 24.12.12

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив Балаклавського судоремонтного заводу "Металіст" - Тараненко Ольга Михайлівна, довіреність № 32-1/612 від 24.12.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя- Ксенз Олексій Миколайович, довіреність № 1873/9/10-0 від 14.09.12

розглянувши матеріали справи №827/36/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Куімов М.В. ) від 28.02.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив Балаклавського судоремонтного заводу "Металіст" (вул. Калича, 2,Севастополь,99043)

до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби (вул. 7-го Листопада, 3, м. Севастополь,99042)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 28.02.13 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив Балаклавського судоремонтного заводу "Металіст" до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби від 21 грудня 2012 року №0000572200, - визнано протиправними та скасовано.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу "Металіст" судові витрати в сумі 2.146 гривень.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 28.02.13 та прийняти нове рішення по справі.

Представники позивача у судовому засідання проти апеляційної скарги заперечували та просили залишити постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 28.02.13р. без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи. Зокрема заявник апеляційної скарги вказує на порушення п.5.1, пп.5.2.1., п.5.2 ст. 5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.138.1.1 п.138.1, п.138.4 ст. 138 Податкового кодексу.

ТОВ Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу "Металіст" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополь з адміністративним позовом до ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.2012 року №0000572200.

Посадовими особами відповідача у період з 16.11.2012 року по 29.11.2012 року проведено планову виїзну документальну перевірку TOB "ТК БСЗ "Металіст" з питань дотримання вимог податкового, валютного і іншого законодавства за період з 01.09.2009 року по 30.09.2012 року, за результатами якої був складений акт перевірки №616/22-030/32782349 від 13.12.2012 року. (а.с.8-27)

У висновку акту перевірки вказано про порушення позивачем вимог п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон № 334), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин та пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138 Податкового Кодексу України, що виразилось у завищені від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік у сумі 398 424,00 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки ДПІ у Балаклавському районі м.Севастополя ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.12.2012 року №0000572200 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 398 424,00 грн. (а.с.7)

ТОВ Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу "Металіст" уклав договір цілісного майнового комплексу від 06.08.2008 року №686 з Регіональним Відділенням Фонду Державного майна України в АР Крим та м.Севастополі (надалі "Орендодавець") з однієї сторони, ТОВ ТК БСЗ "Металіст" - "Орендар" з другої сторони на підставі постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.07.2008р. по справі №5020-9/131-2/032 про спонукання укласти договір оренди цілісного майнового комплексу ДП "Балаклавський судноремонтний завод "Металіст", та ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.07.2008р. по справі №5020-9/131-2/032. (а.с.33-38)

Відповідно зазначеного договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в термінове платне користування цілісний майновий комплекс Державного Підприємства Міністерства Оборони України ДП "Балаклавський судноремонтний завод "Металіст", склад і вартість якого визначені відповідно приведених актом оцінки, вартість якого складає 2107800грн., у т.ч. основні фонди за залишковою вартістю 5928000 грн.

Заявник апеляційної скарги вважає, що по зазначеному договору оренди від 06.08.2008 р. в господарській діяльності використовується майно (відповідно до додатку 8 до акту перевірки) на суму 3867668 грн., яке не приносить дохід вказаному підприємству. У зв'язку з чим, має місце завищення орендної плати по об'єктах (відповідно до додатку 8 до акту перевірки). Тому у порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткуванні прибутку підприємств", п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138 Податкового Кодексу України завищено валові витрати від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік у сумі 398424 грн.

Пунктом 14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)

Відповідно до п.138.1. ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Слід зазначити, що витрати, визначені у пунктах 138.3 статті 138 та у статті 139 цього Кодексу, не враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Стаття 139 Податкового кодексу України визначає перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, тобто ці витрати не збільшують для платника суму витрат, а тому при розрахунку відносно збільшується сума оподатковуваного прибутку і тим самим - сума податку.

Згідно п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (що діяв на час виникнення спірних відносин), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Загальні правила формування у бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності відповідно до законодавства України встановлено П(С)БУ 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999р. №318 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.1999р. за № 397/3690 (далі - П(С) БУ № 16).

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

У пункті 9 П(С) БУ № 16 наведений перелік витрат, які не визнаються відповідними витратами й не включаються до звіту про фінансові результати.

Таким чином, проаналізувавши ст.138, 139 ПК України та положення П(С) БУ № 16, колегія суддів вважає, що позивач правомірно включив до складу витрат витрати за користування цілісним майновим комплексом та земельними ділянками та відніс до складу інших витрат, передбачених пп.138.12.1 п.138 ст.138 Податкового кодексу, з урахуванням норм п.153.7 ст. 153 Податкового кодексу.

Позивач використовує майно, включене в цілісний майновий комплекс, для зберігання товарно-матеріальних цінностей, необхідних для ведення господарської діяльності, що підтверджується картками складського обліку; для надання послуг зі зберігання майна, що підтверджується договорами і актами виконаних робіт; власною робочою силою підприємство проводить заходи з благоустрою територій, включених в ЦМК, що підтверджується первинними документами, що відбивають облік робочого часу і оплату праці працівників підприємства.

Від господарської діяльності ТОВ "ТК БСЗ "Металіст" отримувало доходи, що підтверджується звітами про фінансові результати за період, що перевірявся (а.с.167-174), з урахуванням чого висновок відповідача про використання майна на суму 3867668 грн. без отримання доходу не відповідає фактичним обставинам та спростовується матеріалами справи.

Позивач зазначає, що з 22.09.2011 року, між Севастопольською міською радою і ТОВ "ТК БСЗ "Металіст", укладено договори оренди земельних ділянок, по яких товариство щомісячно сплачувало орендну плату.

Підтвердженням використання ТОВ "ТК "БСЗ "Металіст" вищезгаданих земельних ділянок в господарській діяльності є використання цілісного майнового комплексу у своїй діяльності згідно з обставинами, вказаними раніше, а також самою обставиною справляння плати за землю і орендної плати за фактичне використання земельних ділянок.

У зв'язку з фактичним використанням об'єктів, що знаходяться на земельних ділянках, вказаних в Додатку до акту (без номера) і користуванням самими земельними ділянками підприємство відповідно до вимог ст. 2 Закони України "Про плату за землю", Земельним Кодексом України сплачувало земельний податок, що підтверджується актом перевірки (п.3.6.5).

Відповідно до пп.138.12.1 п.138 ст.138 Податкового Кодексу України до складу інших витрат, у тому числі включаються витрати згідно із статтями 144 - 148, 150, 153, 155-161 НКУ. При цьому, представник відповідача не навів нормативних підстав не включення позивачем у склад витрат з оренди майна та застосування ним при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення норм пп.138.1.1 п.138.1, п.138.4 ст.138 Податкового Кодексу України.

З урахуванням наведеного, доводи заявника апеляційної скарги, висновки акту перевірки №616/22-030/32782349 від 13.12.2012 року не підтверджені належними доказами.

Крім того, слід зазначити, що відповідачем не надано доказів невикористання основних засобів, зазначених у додатку №8 до акту перевірки в господарської діяльності позивача.

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 28.02.13 по справі №827/36/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 червня 2013 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко