Постанова № 31812643, 11.06.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

11.06.2013 р. справа №820/3699/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

представників:

позивача - Євсюкова І.О., Шабовта О.В.,

відповідача - Бондар Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

ПрАТ "Харківський жировий комбінат" до Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проскасування рішень, -встановив:

Позивач, ПрАТ "Харківський жировий комбінат", подав позов, в якому просив скасувати в повному обсязі податкові повідомлення - рішення відповідача, Західної міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, №0000051532 від 16.01.2013р., №0000061532 від 16.01.2013р., №0000841530 від 29.03.2013р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті №3320/15-314/00333612 від 27.12.2012р., викладені в акті судження податкового органу є помилковими, адже не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених господарських операцій. Так, до податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 р. платником податків було приєднано додатки №5 (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) і №8 (заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних), зі змісту яких, з урахуванням копій податкових накладних та інших документів, додатково поданих до МДПІ 22.10.2012р., однозначно випливає, що контрагентом ПрАТ, котрий не зареєстрував видані податкові накладні в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, є ТОВ «Агротрейдінг» (індивідуальний податковий номер - 304581104632). З вказаних мотивів позивач вважав, що спірні податкові повідомлення-рішення суперечать ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги і доводи заявленого позову, просили суд прийняти рішення про задоволення заявлених вимог.

Відповідач, Західна МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС, з поданим позовом не погодився.

В обгрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що викладені в акті №3320/15-314/00333612 від 27.12.2012р. судження ДПІ про вчинення платником податків податкових правопорушень є правильними та вірними. Так, в додатку №8 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2012р. (заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) платник податків зазначив контрагента-постачальника ТОВ «Агротрейдінг» (індивідуальний податковий номер - 30458110632), у той час як проведена перевірка показала, що насправді ПрАТ мало взаємовідносини з ТОВ «Агротрейдінг» (індивідуальний податковий номер - 304581104632). ТОВ «Агротрейдінг» (індивідуальний податковий номер - 304581104632) видало податкові накладні №27 від 23.08.2012р. на суму 314.832,00грн. (в т.ч. ПДВ - 52.472,00грн.) та №28 від 24.08.2012р. на суму 282.955,26грн. (в т.ч. ПДВ - 47.159,21грн.), які не пройшли процедури реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Оскільки ПрАТ правильно оформленої скарги на ТОВ «Агротрейдінг» (індивідуальний податковий номер - 304581104632) до податкової інспекції не подавало, то в розумінні п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України ПРАТ не набуло право на збільшення податкового кредиту з ПДВ на суму податку за переліченими податковими накладними. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні заявлених вимог.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що 26.12.2012р. Західною МДПІ міста Харкова Харківської області ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПРАТ «Харківський жировий комбінат» (ідентифікаційний код - 00333612) з питання правомірності формування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ «Агротрейдінг» (ідентифікаційний код 30458110) за період 01.09.2012р.-30.09.2012р.

Результати перевірки оформлені актом №3320/15-314/00333612 від 27.12.2012р., в якому викладені судження податкового органу про порушення платником податків п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: безпідставне включення платником податку до складу податкового кредиту з ПДВ вересня 2012р. виписаних ТОВ «Агротрейдінг» (індивідуальний податковий номер - 304581104632) податкових накладних №27 від 23.08.2012р. на суму 314.832,00грн. (в т.ч. ПДВ - 52.472,00грн.) та №28 від 24.08.2012р. на суму 282.955,26грн. (в т.ч. ПДВ - 47.159,21грн.), котрі не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, за відсутності належно і правильно складеної скарги на контрагента-постачальника.

16.01.2013 р. з посиланням на даний акт МДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення №0000051532 про зменшення від'ємного значення з ПДВ в розмірі 45.578,00 грн., №0000061532 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 67.566,25 грн. (основний платіж - 54.053,00 грн.; штраф - 13.513,25 грн.), а 29.03.2013р. в процедурі адміністративного оскарження згаданих рішень МДПІ було додатково прийнято податкове повідомлення - рішення №0000841530 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 13.513,25 грн. (основний платіж - 0,00грн.; штраф - 13.513,25грн.).

Як з'ясовано судом, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов судження про вчинення платником податків податкового правопорушення, є неподання платником податків скарги на постачальника - ТОВ «Агротрейдінг» із зазначенням індивідуального податкового номера контрагента - 304581104632.

Інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення не покладено.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від №3320/15-314/00333612 від 27.12.2012р., на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд відмічає, що за визначенням п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилом п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; а згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У силу встановленого приписами п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України застереження не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналізуючи положення наведених норм закону в кореспонденції з приписами ст.44 Податкового кодексу України, ст.ст.215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст.207, 208 Господарського кодексу України, суд доходить висновку, що платник податків має право на збільшення податкового кредиту з ПДВ у разі одночасного існування сукупності таких обставин як: 1) реальне здійснення платником податків господарської операції, котра визначена законодавцем як об'єкт оподаткування ПДВ; 2) проведення платником податків господарської операції в умовах звичайної господарської діяльності, яка здійснюється з дотриманням засад розумності, виваженості, добросовісності, сумлінності та спрямована на отримання позитивного економічного результату; 3) відсутність наміру на безпідставне одержання податкової вигоди; 4) виконання зобов'язань за господарською операцією з метою подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) в оподатковуваних ПДВ операціях у межах господарської діяльності платника податку; 5) отримання від контрагента податкової накладної як первинного та розрахунокового документу, котрий належно оформлений за змістом та формою; 6) наявність у контрагента статусу платника податку на додану вартість; 7) внесення податкової накладної у визначених законом випадках до Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами ст.11 КАС України, а також наведених норм процесуального закону, суд встановив, що податкова декларація з ПДВ за вересень 2012р. була подана позивачем до МДПІ в електронній формі.

У додатку №8 до згаданої декларації (заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) індивідуальний податковий номер постачальника ТОВ «Агротрейдінг» був зазначений ПрАТ «Харківський жировий комбінат» неправильно - 30458110632, у той час як вірним індивідуальним податковим номером контрагента є 304581104632.

Разом з тим, у додатку №5 до декларації з ПДВ за вересень 2012 р. (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) позивач, ПрАТ «Харківський жировий комбінат» зазначив правильний індивідуальний податковий номер постачальника - ТОВ «Агротрейдінг» - 304581104632.

22.10.2012р., тобто до моменту закінчення граничного строку подачі податкової дакларації з ПДВ за вересень 2012р., позивач, ПрАТ «Харківський жировий комбінат», подав до МДПІ копії первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Агротрейдінг», у тому числі й копії податкових накладних №27 від 23.08.2012р. на суму 314.832,00грн. (в т.ч. ПДВ - 52.472,00грн.) та №28 від 24.08.2012р. на суму 282.955,26грн. (в т.ч. ПДВ - 47.159,21грн.), де відображений правильний індивідуальний податковий номер контрагента.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

У ході розгляду справи судом встановлено, що позивач склав і своєчасно подав до податкової інспекції визначені законодавством документи документи, а саме: додаток №5 до декларації з ПДВ за вересень 2012р. (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), додаток №8 до згаданої декларації (заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних), копії податкових накладних №27 від 23.08.2012р. на суму 314.832,00грн. (в т.ч. ПДВ - 52.472,00грн.) та №28 від 24.08.2012р. на суму 282.955,26грн. (в т.ч. ПДВ - 47.159,21грн.), які в сукупності дозволяли податковому органу без вжиття будь-яких додаткових зусиль однозначно ідентифікувати постачальника позивача - ТОВ «Агротрейдінг» безвідносно до технічної описки, котра була допущена ПрАТ «Харківській жировий комбінат» в індивідуальному податковому номері контрагента.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, 26.12.2012р. при проведенні перевірки відповідач мав в своєму розпорядженні всі подані ПрАТ «Харківський жировий комбінат» документи і виходив з того, що податковий кредит за податковими накладними №27 від 23.08.2012р. на суму 314.832,00грн. (в т.ч. ПДВ - 52.472,00грн.) та №28 від 24.08.2012р. на суму 282.955,26грн. (в т.ч. ПДВ - 47.159,21грн.) був сформований позивачем у взаємовідноосинах з ТОВ «Агротрейдінг».

Скарга на постачальника - ТОВ «Агротрейдінг» - була подана позивачем у формі додатка №8 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2012р.

Таким чином, обгрунтованість судження податкового органу про неподання ПрАТ скарги на контрагента - ТОВ «Агротрейдінг» - не знаходить підтвердження судовим розглядом.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірного податкового повідомлення - рішення, а витребування судом додаткових доказів (з приводу обставин не досліджених податковим органом при проведенні перевірки, не відображених в акті перевірки та не покладених в основу спірного рішення на момент його винесення) матиме наслідком підміну мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов ПрАТ "Харківський жировий комбінат" до Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування рішень - задовольнити.

Скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000051532 від 16.01.2013р., №0000061532 від 16.01.2013р., №0000841530 від 29.03.2013р.

Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 13.06.2013р.

Суддя А.В. Сліденко