Ухвала суду № 31810977, 10.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

10 червня 2013 року Справа № 18/1584/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Білошкап О.В., Міщенка П.К.,перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4,на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 21 січня 2013 року,та рішенняГосподарського суду Полтавської області від 27 листопада 2012 року,у справі№ 18/1584/12,за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (м. Кременчук, Полтавська області),доФізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (м. Кременчук, Полтавська область),про стягнення суми боргу, -та зустрічним позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (м. Кременчук, Полтавська область),до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (м. Кременчук, Полтавська області),про визнання недійсним Договору оренди приміщення від 01.01.2010 року, -в с т а н о в и в :

У серпні 2012 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_5) звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4) про стягнення боргу за Договором оренди приміщення від 01.01.2010 року у сумі 10 200 грн. 00 коп., 49 грн. 49 коп. - інфляційних, 102 грн. 34 коп. - 3% річних, 383 грн. 77 коп. - пені за несвоєчасну сплату орендної плати та 20 400 грн. 00 коп. - неустойки за несвоєчасне повернення приміщення.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.10.2012 року у справі № 18/1584/12 прийнято зустрічний позов ФОП ОСОБА_4 до ФОП ОСОБА_5 про визнання недійсним Договору оренди приміщення від 01.01.2010 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5, з моменту його укладення та призначено його до для спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.11.2012 року у справі № 18/1584/12 (суддя - Тимощенко О.М.) первісний позов задоволено частково; присуджено до стягнення ФОП ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_5 5 100 грн. 00 коп. - основного боргу, 383 грн. 77 коп. - пені, 102 грн. 34 коп. - 3% річних, 49 грн. 49 коп. - інфляційних та 250 грн. 32 коп. - судового збору; в іншій частині первісного позову - відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.01.2013 року у справі № 18/1584/12 (головуючий суддя - Бондаренко В.П., судді: Ільїн О.В., Тихий П.В.) у задоволенні апеляційної скарги ФОП ОСОБА_4 відмовлено, рішення Господарського суду Полтавської області від 27.11.2012 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.03.2013 року касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.11.2012 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.01.2013 року було повернуто скаржнику з підстав, встановлених п. п. 4), 5) ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятими місцевим та апеляційним господарськими судами рішенням та постановою, ФОП ОСОБА_4 повторно звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 27.11.2012 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.01.2013 року, прийняти нове судове рішення, яким відмовити ФОП ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог до ФОП ОСОБА_4 про стягнення боргу по орендній платі, пені, процентів та інфляційних.

Одночасно, ФОП ОСОБА_4 звернулась з наведеним у касаційній скарзі клопотанням про відновлення строку на подання касаційної скарги, яку мотивовано тим, що пропуск цього строку спричинено хворобою її дитини.

Згідно ст. 53 ГПК України Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку. При цьому, виходячи зі змісту названої статті, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Враховуючи, що ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, оцінивши доводи та обставини, що наведені на обґрунтування клопотання про відновлення строку, колегія суддів дійшла висновку щодо неповажності причин його пропуску, виходячи із наступного.

Частиною 1 ст. 110 ГПК України встановлено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття (ст. 105 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, копії оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду від 21.01.2013 року (повний текст якої складено 25.01.2013 року) були направлені сторонам у справі (а також і заявнику касаційної скарги) 28.01.2013 року, що підтверджується відміткою апеляційного суду про відправку постанови на звороті останнього аркушу постанови, яка засвідчена підписом посадової особи апеляційного суду, тобто з дотриманням вимог ст. 87 ГПК України щодо направлення сторонам повного тексту судового рішення у триденний термін з дня прийняття такого рішення. Тобто, оскаржувана постанова сторонам у справі, у тому числі і заявнику касаційної скарги, була направлена своєчасно.

Перебіг строку звернення із касаційної скаргою починається, враховуючи положення ч. 3 ст. 50 ГПК України, на наступний день після набрання оскаржуваною постановою законної сили. З огляду на ч. 3 ст. 105 ГПК України, у цьому випадку - 22.01.2013 року та закінчується, відповідно, 11.02.2013 року. ФОП ОСОБА_4 вказує, що оскаржувана постанова була отримана нею 05.02.2013 року - тобто в межах встановленого ст. 110 ГПК України строку на подання касаційної скарги. Однак, касаційна скарга ФОП ОСОБА_4 була подана лише 19.02.2013 року, тобто на 8 день після закінчення встановленого ст. 110 ГПК України строку на касаційне оскарження та через 19 днів після фактичного отримання повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду.

Поряд з цим, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що у судовому засіданні 21.01.2013 року, за результатами якого було прийнято та проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваної постанови, був присутній представник ФОП ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 (ордер № 4 від 21.01.2013 року), а відтак, представник відповідача за первісним позовом з 21.01.2013 року був обізнаний про результати розгляду справи апеляційною інстанцією вже з 21.01.2013 року.

Що стосується наведених у клопотанні ФОП ОСОБА_4 про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження тверджень про пропуск цього строку з причини хвороби її дитини, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити наступне.

З доданої до касаційної скарги Довідки Приватної медичної практики ОСОБА_7 не вбачається, що ОСОБА_4 з 06.02.2013 року по 14.02.2013 року перебувала на лікарняному по догляду за дитиною (ОСОБА_8), який лікувався амбулаторно, оскільки, згідно тексту наданої довідки, ОСОБА_4 "с 06.02.2013 року по 14.02.2013 находилась по уходу за реб. ОСОБА_8", проте не вказано де саме в цей час перебувала скаржниця. Крім того, зазначена Довідка не свідчить, що ФОП ОСОБА_4 була позбавлена можливості подати касаційну скаргу в період з 21.01.2013 року по 11.02.2013 року.

Інших причин пропуску строку подання касаційної скарги на оскаржувані постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції ФОП ОСОБА_4 не наведено.

Поряд з цим, матеріали справи містять Витяг з Договору № 40 про надання адвокатських послуг, укладений 02.10.2012 року між ФОП ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_6, згідно з п. 2.2. якого ФОП ОСОБА_4 надала адвокату ОСОБА_6 право подавати касаційні скарги про перегляд рішень та постанов суду в касаційному порядку, сплачувати судовий збір, здійснювати надані йому повноваження з правом підпису клопотань та скарг, тощо.

Відповідно до п. 5) ч. 1 ст. 1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин та враховуючи, що скаржником не наведено поважних причин пропуску встановленого строку подання касаційної скарги, у розумінні ст. 53 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відмову ФОП ОСОБА_4 у задоволенні заявленого клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження постанови господарського суду апеляційної інстанції від 21.01.2013 року та рішення суду першої інстанції від 27.11.2012 року.

На підставі наведеного, керуючись нормами ст. ст. 50, 53, 86, 107, 110, п. 5) ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21 січня 2013 року та рішення Господарського суду Полтавської області від 27 листопада 2013 року у справі № 18/1584/12.

2. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 повернути заявнику.

3. Повернути Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) з Державного бюджету України (рахунок 31211254700007, УДКС України у Печерському районі м. Києва, код 38004897, МФО 820019, банк отримувач ГУ ДКС України у м. Києві) 804 грн. 75 коп. судового збору, сплаченого Квитанцією № 1110017 від 19.02.2013 року та 55 грн. 50 коп., сплачених Квитанцією № N12BF38649 від 17.04.2013 року.

Головуючий суддя В.Ю. Поліщук

судді: О.В. Білошкап

П.К. Міщенко