Постанова № 31810502, 12.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року Справа № 5023/3390/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Жукової Л.В., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши касаційну скаргуОбласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2013 рокуу справі господарського судуХарківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"до Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром"простягнення 97410,06 грн.,в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:Анісімов В.В.;відповідача:Малихіна А.О.;ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року ПАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" про стягнення 97 410,06 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено договір №1345 про постачання електричної енергії від 27.06.2013, а саме: самовільне знаття пломби з дверей РУ-0,4 кВ КТП №759а.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.01.2013 року в позові відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2013 року рішення місцевого господарського суду від 16.01.2013 року скасовано. Прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 97 410,06 грн. та судові витрати.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Обласне комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство "Держпром" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2013 року скасувати, рішення місцевого господарського суду від 16.01.2013 року з даної справи залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між ПАТ "Енергетична компанія "Херсонобленерго" та Обласним комунальним виробничо-експлуатаційним підприємством "Держпром" 27.06.2003 укладено договір про постачання електричної енергії №1345, відповідно до якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є невід'ємними частинами (№ 4.1. або № 4.2 "Порядок розрахунків"), а також відповідно до Закону України "Про електроенергетику", Правил користування електричною енергією .

Згідно з актом про опломбування та збереження пломб №122185 від 01.12.2011 року на об'єкті споживача було здійснено переопломбування КТП 759а в присутності електрика Корнієнко Г.В., яким було підписано даний акт пломбування та встановлено дві пломби ПАТ"ЕК"ХОЕ" № 28527398 та № 328527399.

16.05.2012 року спеціалістами ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" проведена перевірка підприємства - відповідача з питань дотримання Правил користування електричною енергією.

За результатами перевірки складено акт №111751 від 16.05.2012 року, в якому встановлено порушення відповідачем п. 3.3., п. 3.31 Правил користування електричною енергією щодо самовільного зняття пломби енергонагляду з дверей РУ-0,4 кВ КТП № 759а для розширення доступу до облікових ланцюгів та трансформаторів току.

Відповідно до зазначеного акта проведення засідання комісії з розгляду актів Правил користування електричною енергією призначене на 18.05.2012 року.

Засідання комісії призначене на 18.05.2012 року було перенесене на 29.05.2012 року.

Споживач, присутній на засіданні комісії 29.05.2012 року, з нарахуванням по акту не погодився, зробивши зауваження в протоколі комісії на розрахунок завданих збитків та наданий до сплати рахунок.

Протоколом засідання комісії №5 від 29.05.2012 року вирішено провести перерахунок по акту порушення № 111751 від 16.05.2012 року споживачу відповідно до вимог п.6.40. ПКЕЕ, п.2.1 (2) та п.2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

На підставі акту №111751 та відповідно до витягу з протоколу № 5 від 29.05.2012 року споживачеві було здійснено розрахунок завданих збитків електричної енергії, що складає суму в розмірі 97 410,06 грн.

Копію витягу з протоколу засідання комісії, розрахунку та рахунку до оплати були отримані споживачем нарочно, про що свідчить підпис представника підприємства на вказаних документах, між тим визначені до сплати грошові кошти останнім сплачені не були.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що розрахунок не облікованої безпідставно отриманої підприємством відповідача електроенергії проведений енергопостачальником (позивачем) з порушенням вимог п.2.5. Методики, оскільки розрахунок виконано позивачем по дозволеній потужності для даної точки обліку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції, не з'ясувавши всі обставини справи, дійшов помилкового висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 97 410 грн. не підлягають задоволенню, оскільки розрахунок не облікової безпідставно отриманої підприємством - відповідача електроенергії проведений енергопостачальником по дозволеній потужності.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики № 28 від 31.07.1996 (далі - Правила користування електричною енергією).

Відповідно до п.п. 15, 16 п. 8.1 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Частиною 2 ст. 20 ГК України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод на підставах, передбачених законом.

Відповідно до ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 ст. 236 ГК України встановлено види оперативно-господарських санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо;

Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції ( ч. 2 ст. 236 ГК України).

Згідно ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Окрім того, право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника електроенергії передбачено п. 6.42 Правил користування електричною енергією.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до договору відповідач взяв на себе зобов'язання відповідати за збереження та цілісність розрахункових електролічильників (засобів обліку) та пломб на них, сплачувати позивачеві вартість електричної енергії, розрахованої виходячи з приєднаної потужності токоприймачів та кількості годин її використання, згідно методики, затвердженої НКРЕ та зареєстрованої в Мінюсті, у разі таких дій з боку відповідача, як самовільне внесення змін до схеми обліку електроенергії, пошкодження засобів обліку електричної енергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку, споживання електричної енергії окрім засобів обліку, інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ та складених актів про порушення Правил користування електричною енергією.

З врахуванням умов вказаного договору, як зазначено судом апеляційної інстанції, позивач правильно визначив потужність у розмірі 70 кВт., яка відповідно із додатком №6 до договору про постачання електричної енергії від 27.06.2003 є дозволеною для об'єкту, що перевірявся 16.05.2012. При цьому, дозволена потужність за умовами договору є значно меншою ніж приєднана потужність струмоприймачів.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем не спростовано розрахунку облікованої безпідставно отриманої електроенергії належними та допустимими доказами, не надано контррозрахунку заявленої до стягнення суми, не вказано за якою формулою та в який спосіб обчислення показників потужності відповідно до Методики потрібно було зробити.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з доводами суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, оскаржувана постанова є повною, законною та обґрунтованою, винесеною з дослідженням всіх обставин справи в сукупності, при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для її зміни чи скасування. Щодо доводів, викладених в касаційній скарзі, то вони є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, а відповідно і не спростовують висновків судів, покладених в основу судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2013 року у справі № 5023/3390/12 залишити без змін.

Головуючий - суддя М.М.Черкащенко

Судді Л.В.Жукова

Н.М. Нєсвєтова