Постанова № 31810457, 11.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року Справа № 5019/90/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю.суддів -Білошкап О.В., Хандуріна М.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.03.2013р. та ухвалу господарського суду Рівненської області від 06.02.2013р. по справі №5019/90/12 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про визнання банкрутом Фермерського господарства "Власюка Валерія Васильовича",-

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 06.02.2013р. відмовлено у задоволенні заяви Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби №3790/10-10 від 20.11.2012 року про оскарження дій ліквідатора.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.03.2013р. апеляційну скаргу Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 06.02.2013р. залишено без змін.

Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.03.2013р. та ухвалу господарського суду Рівненської області від 06.02.2013р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про неправомірні дії ліквідатора та зобов'язати ліквідатора включити до ліквідаційної маси майно, а саме, 15 транспортних засобів, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Рівненської області від 25.01.2012р. порушено провадження по справі про визнання банкрутом Фермерського господарства "Власюка Валерія Васильовича" за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна".

Постановою господарського суду Рівненської області від 29.11.2012 року Фермерське господарство "Власюка Валерія Васильовича" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Зуха С.І.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 06.02.2013р. відмовлено у задоволенні заяви Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби №3790/10-10 від 20.11.2012 року про неправомірні дії ліквідатора у зв'язку з тим, що майнові паї, а саме, 15 транспортних засобів не підлягають включенню до ліквідаційної маси банкрута, оскільки спірні транспортні засоби перебувають у спільній частковій власності громадян-співвласників майнових паїв колишніх членів КСП "Україна" с. Іванівка та с. Березівка.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Згідно статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 1 статті 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що постановою про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією. Господарський суд має право призначити ліквідатором особу, яка виконувала повноваження розпорядника майна або (та) керуючого санацією боржника.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) - фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду.

Згідно ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Повноваження ліквідатора регулюються положеннями ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Отже, всі дії щодо виявлення майна банкрута, повернення та збереження майна здійснюються ліквідатором.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Згідно вимог статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитор - Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби звернулась до суду з заявою №3790/10-10 від 20.11.2012 року про оскарження дій ліквідатора щодо його відмови включити до ліквідаційної маси належне банкруту - Фермерському господарству "Власюка Валерія Васильовича" майно.

Відмова ліквідатора включити до ліквідаційної маси 15 транспортних засобів ґрунтується на тому, що вказане майно не належить ФГ "Власюка В.В.", а є майновими паями, що знаходяться в цілісному майновому комплексі і є спільною частковою власністю громадян-співвласників майнових паїв, колишніх членів КСП "Україна" с. Іванівка та с. Березівка.

Проте, на думку Гощанської МДПІ Рівненської області ДПС спірне майно є фактичною власністю банкрута та підлягає включенню до ліквідаційної маси ФГ "Власюка В.В.", оскільки банкрут фактично здійснював використання майна згідно договору №3 від 05.01.2004р. і додаткового договору від 30.12.2008р., якими вищевказані транспортні засоби були передані у тимчасове володіння та користування ФГ "Власюка В.В.", однак, як фактичний власник такого майна, орендну плату не нараховував та не виплачував.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно договору №3 від 05.01.2004 року співвласники майна, що діють на підставі договору №1 від 10.03.2000 року "Про спільне володіння, користування та розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності" передали у тимчасове володіння та користування ФГ "Власюка Валерія Васильовича" майно, а саме: вантажні та легкові автомобілі, що визначені в додатку №1 до договору №3 від 05.01.2004. Окрім того, п.6.1 договору №3 від 05.01.2004 року сторони погодили, що транспортні засоби, які підлягають реєстрації в державних органах тимчасово, на період дії цього договору, будуть перереєстровані користувачем майна на ФГ "Власюка Валерія Васильовича".

Згідно листа начальника ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Острог, Острозького, Гощанського та Корецького районів, підпорядкованого УМВС України в Рівненській області транспортні засоби були перереєстровані на Фермерське господарство "Власюка Валерія Васильовича" у зв'язку з передачею їх в користування Фермерському господарству "Власюка Валерія Васильовича" на підставі рішення зборів співвласників майна, що знаходиться в цілісному майновому комплексі і є спільною частковою власністю громадян - колишніх членів реорганізованого КСП "Україна" Корецького району Рівненської області по акту приймання - передачі. При цьому, в графу особливі відмітки свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів внесено запис "Зняття з обліку без рішення співвласників заборонено".

З метою забезпечення захисту майнових прав співвласників майна пайового фонду та створення сприятливих умов для розвитку підприємництва і орендних відносин на селі було прийнято Указ Президента України "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" від 29 січня 2001 року № 62/2001.

На виконання вищезазначеного Указу Постановою Кабінету Міністрів "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" № 177 від 28 лютого 2001 року було затверджено Методику уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, згідно якого Кабінет Міністрів визначив порядок уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів реорганізованих КСП, порядок визначення розмірів майнових паїв членів КСП та їх матеріального посвідчення. Право власності на майновий пай посвідчується свідоцтвом про право власності на майновий пай (майновим сертифікатом), яке видає орган місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором та Іванівським сільським головою подано копію книги обліку виданих свідоцтв про право власності на майновий пай реорганізованого КСП "Україна" Іванівської сільської ради Корецького району Рівненської області, яка була передана Іванівській сільській раді згідно акту прийому - передачі від 28.02.2005 року, з яких вбачається, що спірне майно є майновими паями, що знаходяться в цілісному майновому комплексі і є спільною частковою власністю громадян-співвласників майнових паїв, колишніх членів КСП "Україна". Громадяни-співвласники майнових паїв, маючи свідоцтва про право власності, на свій власний розсуд мають право володіти, користуватись та розпоряджатись майном.

Формування та включення до ліквідаційної маси усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлення в ході ліквідаційної процедури передбачено вимогами ч. 1 ст. 25 та ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та відноситься до повноважень ліквідатора банкрута.

Крім цього, ч. 3 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що індивідуально визначені речі, що належать банкруту на підставі речових прав, крім права власності і повного господарського відання, не можуть бути включені до складу ліквідаційної маси.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що майнові паї - 15 транспортних засобів не підлягають включенню до ліквідаційної маси банкрута, оскільки є майновими паями, що знаходяться в цілісному майновому комплексі і є спільною частковою власністю громадян-співвласників майнових паїв, колишніх членів КСП "Україна".

Судом апеляційної інстанції правомірно не взяті до уваги доводи скаржника про те, що в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, що подавалися ФГ "Власюка В.В." до податкового органу не відображено виплат доходів фізичним особам з ознакою доходу 08 "дохід від надання майна в оренду або суборенду", як того вимагає податкове законодавство, так як свідчить лише про порушення платником податків податкового законодавства, однак не можуть бути доказом перебування у власності банкрута спірних транспортних засобів.

Враховуючи визначені ст. 1117 ГПК України межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 21.03.2013р. та ухвала господарського суду Рівненської області від 06.02.2013р. прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваних рішеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.03.2013р. та ухвалу господарського суду Рівненської області від 06.02.2013р. по справі №5019/90/12 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Хандурін М.І.