Ухвала суду № 31810240, 12.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 року м. Київ К/9991/50674/12

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 року

у справі № 2-а-3593/12/2070

за позовом Державного підприємства завод «Електроважмаш» (далі - позивач, ДП завод «Електроважмаш»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з вадкими платниками податків у м. Харкові (далі - відповідач-1, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові)

та Державної казначейської служби України в особі управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області (далі - відповідач-2, ДКС України в особі УДКСУ у м. Харкові Харківської області)

про визнання протиправною бездіяльність та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

ДП завод «Електроважмаш» звернулось у березні 2012 року до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові з ненадання висновку до органу Державного казначейства України щодо нездійснення бюджетного відшкодування в розмірі 604 275,00 гривень, зменшеного податковим повідомленням-рішенням № 0000200840/0 від 16.08.2010 року за травень 2010 року, стягнення з Державного бюджету України на користь ДП завод «Електроважмаш» бюджетної заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2010 року в розмірі 604 275,00 гривень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 року, позов задоволено частково: стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП завод «Електроважмаш» суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 604 275,00 гривень; стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП завод «Електроважмаш» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,00 гривні.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач-1 подав касаційну скаргу, в якій просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення. Яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині, що оскаржується відповідачем-1 залишити без змін.

Враховуючи те, що касатор-відповідач-1 оскаржує судові рішення в частині задоволення позовних вимог, а позивачем та відповідачем-2 дані судові рішення в цій частині не оскаржені, касаційна інстанція не знаходить необхідності аналізувати решту судового рішення, перевіряючи його законність та обґрунтованість.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справ, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі фактичні обставини справи.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові проведена перевірка діяльності ДП завод «Електроважмаш», результати якої оформлені актом № 2890/40028/00213121 від 06.08.2010 року.

За наслідками проведеної перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000200840/0 від 16.08.2010 року про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2010 року в розмірі 604 275,00 гривень.

Задовольняючи частково позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що податковим органом не доведено неправомірності заявленої платником податків вимоги про стягнення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, отже наявні підстави для стягнення у судовому порядку суми такого відшкодування.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що вищевказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем до Харківського окружного адміністративного суду та скасовано постановою Харківського окружного адміністративного суд від 03.02.2011 року у справі № 2а-10423/10/2070, яка набрала законної сили 31.03.2011 року відповідно до ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011 року.

Таким чином, 31.03.2011 року завершена процедура судового оскарження рішень відповідача, прийнятих за результатами перевірки сум податку, заявлених позивачем до відшкодування.

Відповідно до ч. 2 пп. 7.7.9 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011 року отримано податковим органом, при цьому висновок на отримання платником податків суми бюджетного відшкодування з ПДВ податковою інспекцією не складався та до органу державної казначейської служби України не передавався.

З матеріалів справи вбачається, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові до теперішнього часу не надано до органу Державного казначейства України висновок на відшкодування ПДВ на користь позивача в сумі 604 275,00 гривень.

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано зазначено, що правомірність заявленої платником податків до відшкодування суми ПДВ підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили

Крім того, судами встановлено, що відповідачем не подані до суду жодні докази неправомірності формування платником податків спірної суми бюджетного відшкодування з ПДВ, а будь-які посилання податкового органу на невиконання постачальниками своїх обов'язків перед бюджетом щодо сплати податків згідно з законом жодним чином не впливають на обов'язок податкового органу по виконанню судового рішення, яким підтверджено право сумлінного платника податків на отримання бюджетного відшкодування.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, враховуючи, що відповідачами в ході розгляду справи не доведено неправомірності заявленої платником податків вимоги про стягнення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, дійшли вірного висновку про те, що наведені в обґрунтування заперечень доводи суперечать положенням закону, то позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 року у справі № 2-а-3593/12/2070 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько