Рішення № 31809641, 13.06.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/7168/2012

Провадження № 2/344/1019/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Шамотайло О.В.

секретаря Гаврилів М.М.

з участю позивача ОСОБА_1, представника третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання договорів недійсними, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд із позовом до відповідача, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» в якому з урахуванням всіх уточнень позовних вимог, просив про відшкодування несплаченої суми боргу в розмірі 50000,00 грн. ОСОБА_3 за договором позики грошей від 15.11.2006р. за №5-887 в подвійному розмірі в сумі 100000,00 грн. солідарно з ПАТ КБ «Приватбанк», як спричинені збитки внаслідок обману, стягнути з ОСОБА_3 завдані моральні збитки в сумі 10000,00 грн. солідарно з ПАТ КБ «Приватбанк», відшкодувати за рахунок ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приватбанк» витрати, спричинені внаслідок несвоєчасного розрахунку за квартиру в сумі 68750,00 грн., а також відшкодувати за рахунок ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приватбанк» витрати внаслідок знецінення недоплати за квартиру наведеної в п. 2 позовних вимог (100000 грн.) та моральних збитків, наведених у п. 3 позовних вимог (10000,00 грн.) в сумі 92393,00 грн., відшкодувати за рахунок ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приватбанку» спричинені збитки в сумі 46750,00 грн. втраченої вигоди на яку позивач могла розраховувати при своєчасному розрахунку за продану квартиру.

В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча належним чином повідомлявся про дату та місце розгляду справи.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк», третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача в судовому засіданні вимоги позову заперечував, вважаючи їх безпідставними.

В судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_4, яка показала суду, що позивач по справі позичала у неї грошові кошти для ремонту свого житла, які на даний час не повернула, таку позику ОСОБА_1 змушена була зробити в звязку із тим, що їй були винні гроші в сумі 50000,00 грн., однак не повернули, а в неї була необхідність в проведенні ремонту у квартирі.

Заслухавши учасників процесу, свідка, дослідивши матеріали справи, зокрема, письмові докази, які надані суду сторонами на обґрунтування їх вимог та заперечень, зясувавши таким чином фактичні обставини справи, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та обєктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості, неупередженості та безсторонності, суд дійшов наступного висновку.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір позики у сумі 50000,00 грн., який посвідчено державним нотаріусом ОСОБА_5, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.9), а оригінал долучено до справи та відповідно до якого ОСОБА_1 позичила ОСОБА_3 грошові кошти у вказаній вище сумі строком до 15.02.2007р.

Однак в установлений в договорі строк позичені кошти відповідач не повернув.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 02.12.2009р. в справі №2-141/2009р., яка ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24.03.2010р. залишено без змін, було відмовлено в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача : ЗАТ КБ «Приватбанк», ІФФ ЗАТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсним договору позики №5-887 від 15.11.2006р., визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та про зобовязання відповідача не чинити перешкод у користуванні квартирою та про стягнення моральної шкоди.

Ч.3 ст. 61 ЦПК передбачає, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зазначеним судовим рішенням у цивільній справі не встановлено наявності обману при укладенні вказаних договорів, а договір позики недійсним не визнано.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно з визначенням ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. У свою чергу, як передбачено ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.

Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

В силу ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За наведених обставин позов в частині стягнення з відповідачів відшкодування несплаченої суми боргу в розмірі 50000,00 грн. ОСОБА_3 за договором позики грошей від 15.11.2006р. за №5-887 в подвійному розмірі в сумі 100000,00 грн. солідарно з ПАТ КБ «Приватбанк», як спричинені збитки внаслідок обману підлягає частковому задоволенню, в тій частині, що стосується стягнення з ОСОБА_3 суми боргу за договором в розмірі 50000,00 грн.

Стосовно вимог в частині відшкодування за договором позики грошей від 15.11.2006р. за №5-887 в подвійному розмірі в сумі 100000,00 грн. солідарно з ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приватбанк», як спричинені збитки внаслідок обману слід відмовити, оскільки ПАТ КБ «Приватбанк» не було стороною даного договору, а подвійний розмір відшкодування, про який просить сторона позивача не передбачено умовами даного договору позики грошей від 15.11.2006р. за №5-887.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_3 завданих моральних збитків в сумі 10000,00 грн. солідарно з ПАТ КБ «Приватбанк», то в цій частині позову слід відмовити з огляду на те, що ПАТ КБ «Приватбанк» не було стороною даного договору, а стягнення моральних збитків, про які просить сторона позивача з відповідача не передбачено умовами договору позики грошей від 15.11.2006р. за №5-887, а окрім того позивачем в судовому засіданні не надано жодного доказу в обґрунтування заявленої моральної шкоди, не підтверджено суму, на яку, як стверджує позивач, ним понесені моральні страждання та з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір.

Так, згідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначена, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Однак суду не доведено позивачем сукупності таких обставин, які є необхідною передумовою для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди.

Відносно вимог позивача щодо відшкодування за рахунок ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приватбанк» витрати, спричинені внаслідок несвоєчасного розрахунку за квартиру в сумі 68750,00 грн., а також відшкодувати за рахунок ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приватбанк» витрати внаслідок знецінення недоплати за квартиру наведеної в п. 2 позовних вимог (100000 грн.) та моральних збитків, наведених у п. 3 позовних вимог (10000,00 грн.) в сумі 92393,00 грн., відшкодувати за рахунок ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приватбанку» спричинені збитки в сумі 46750,00 грн. втраченої вигоди на яку позивач могла розраховувати при своєчасному розрахунку за продану квартиру слід відмовити за їх недоведеністю.

Відповідно до ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Позивачем не представлено суду жодних належних та допустимих доказів в обґрунтування зазначених позовних вимог, а тому в задоволенні позову в цій частині позовних вимог слід відмовити за їх недоведеністю.

На підставі наведеного, ст.ст. 8, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 10,15,23,58, 60, 526,626,629,638,1049,1050,1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 58, 60, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н. НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, і.п.н. НОМЕР_2) 50000,00 (пятдесят тисяч) гривень 00 коп. заборгованості за договором позики грошей від 15.11.2006р. за №5-887.

В решті вимог позову відмовити.

Стягнути 500,00 грн. витрат по оплаті судового збору з ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н. НОМЕР_1 на користь держави в Спеціальний фонд Державного бюджету України на рахунок :

Отримувач коштів - УДКСУ у м.Івано-Франківську

Код отримувача - 37952250

(код за ЄДРПОУ)

Банк отримувача - ГУДК України в Івано-Франківській області

Код банку отримувача (МФО) 836014

Рахунок отримувача 31214206700002

Код класифікації доходів бюджету 22030001

Код ЄДРПОУ суду 02891693.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

(Повний текст рішення виготовлений 13.06.2013р.).

Суддя О.В. Шамотайло