Рішення № 31809467, 05.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5501/13 05.06.13За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

до 1) Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Енглер Україна»

про стягнення 64620 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Слободян П.П. - представник за довіреністю;

від третьої особи - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача-1 суми страхового відшкодування в розмірі 39 620 грн., з відповідача-2 - 25 000 грн. франшизи, а також відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 порушено провадження у справі №910/5501/13 та призначено розгляд справи на 17.04.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2013 розгляд справи №910/5501/13 відкладено на 13.05.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2013 продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено до 29.05.2013.

В судовому засіданні 29.05.2013 судом оголошено перерву до 05.06.2013.

В судове засідання 05.06.2013 позивач та відповідач-2 представників не направили, проте, враховуючи те, що неявка представників не є перешкодою для розгляду справи, в матеріалах справи наявний обсяг документів, який необхідний для вирішення спору, з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи у відповідності до статті 69 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем було виплачено на користь страхувальника 64620 грн. страхового відшкодування за втрачений вантаж, експедирування якого здійснював відповідач-2 на підставі укладеного зі страхувальником договору. В свою чергу, цивільна відповідальність відповідача-2 за експедирування вантажу була застрахована у відповідача-1 на підставі договору № 0612/200/000001 добровільного страхування цивільної відповідальності перевізника наземним транспортом від 01.06.2010, згідно якого розмір франшизи визначено в сумі 25000 грн. Таким чином, оскільки позивачем було виплачено загалом 64 620,00 грн., отже, відповідач-1 має відшкодувати позивачу в порядку регресу 39 620,00 грн. в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, а відповідач-2 - 25 000 грн. в порядку статті 924 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача-1 в судовому засідання 05.06.2013 проти заявлених вимог заперечував, просив суд у позові відмовити. Відповідач-1 у письмовому відзиві на позов в обгрунтування заперечень посилався на те, що оскільки відповідальною особою за завданий страхувальнику збиток є саме перевізник вантажу, тобто відповідач-2. До того ж, між відповідачами було узгоджено розмір страхового відшкодування по страховому випадку за втрачений вантаж в сумі 43000 грн., які були перераховані відповідачем-1 на користь відповідача-2 згідно платіжного доручення № 26926 від 14.10.2011.

Відповідач-2 письмового відзиву по суті заявлених до нього вимог не подав, через канцелярію суду заяв та клопотань не подавав. Про розгляд справи був повідомлений належним чином, за вказаною у позові адресою. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалах суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача-1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2010 між відповідачем-1 - ПАТ «СК «Універсальна», як страховиком, та відповідачем-2 - ТОВ «Енглер-Україна», як страхувальником, було укладено Договір добровільного страхування цивільної відповідальності перевізника наземним транспортом № 6012/200/000001, відповідно до умов якого страховик відповідно до вимог Закону України «Про страхування», Особливих умов добровільного страхування цивільної відповідальності перевізника/експедитора наземним транспортом від 22.04.2008 зі змінами і доповненнями, здійснює страхування відповідальності перевізника наземним транспортом та зобов'язується здійснити виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку на умовах, визначених договором, а страхувальник зобов'язався сплачувати страхові платежі у визначений договором строк; страховим випадком за договором є факт настання цивільної відповідальності страхувальника, визнаної ним добровільно, за попередньою згодою страховика, чи встановленою чинними рішеннями суду за зобов'язанням, що виникають при заподіянні шкоди потерпілим третім особам внаслідок настання страхових ризиків; франшиза щодо страхового випадку крадіжки визначена в сумі 25000 грн.

21.04.2011 між відповідачем-2 - ТОВ «Енглер-Україна», як експедитором, та ДП «Адідас-Україна», як замовником, було укладено Договір на надання транспортно-експедиційних послуг щодо перевезення вантажів територією України № 7, відповідно до умов якого замовник доручив, а відповідач-2 прийняв на себе зобов'язання за рахунок замовника забезпечити здійснення перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом по м. Києву та території України відповідно до заявок замовника (п. 1.1), експедитор несе повну матеріальну відповідальність за вантаж з моменту його отримання до моменту документально підтвердженого факту передачі вантажу вантажоодержувачу; в разі втрати, пошкодження або псування вантажу експедитор оплачує замовнику суму нестачі або вартість пошкодженого, зіпсованого вантажу (п. 5.3).

08.07.2011 між позивачем - ПАТ «СК «ПЗУ Україна», як страховиком, та ДП «Адідас-Україна», як страхувальником, укладено Генеральний договір страхування вантажів № 024.963877.0045, відповідно до умов якого страховик надав страхувальнику страхове покриття майнових інтересів страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням заявленими на страхування вантажами (п. 1), застрахованими вантажами є вантажі та/або товари будь-якого виду, що відносяться до діляності страхувальника, виставочні експонати та зразки (п. 2), застрахованими перевезеннями є внутрішньодержавні перевезення, внутрішньодержавні закупки та продажі, експорт/імпорт (п. 3), виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком на підставі письмової заяви страхувальника із вказанім дати і місця страхового випадку, причини його настання, детальним описом обставин настання страхового випадку, розміру збитку і страхового акту складеного страховиком і підписаного сторонами даного договору (п. 39).

Відповідно до постанови слідчого СВ Комінтернівського РВ ГУ МВС України в Одеській області про порушення кримінальної справи № 24201100567 від 18.08.2011, була порушена кримінальна справа по факту крадіжки майна, що належить ДП «Адідас-Україна» за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб. Зокрема, у постанові вказується про те, що 03.05.2011 приблизно о 15:00 год. водій-експедитор ТОВ «Енглер Україна» Конюра С.Л., перед початком розвантаження автомобіля «Ісузу», д.н.з. АА 1053 ЕТ, припаркованого на стоянці ТРЦ «Рів'єра», що в с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області, виявив відсутність пломб та замків кузова вказаного автомобіля, а також частину перевозимого вантажу - продукції ДП «Адідіас-Україна» у вигляді спортивного одягу та аксесуарів у кількості 313 одиниць, на загальну суму 116620 грн. Приводом до порушення кримінальної справи є заява Конюра С.Л. про викрадення майна, а підставою - достатні дані, які вказують на наявність у діях невстановлених осіб ознак складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

На підставі повідомлення страхувальником позивача про настання страхового випадку, зокрема нестачі вантажу страхувальника на суму 116620 грн., нестача якого оформлена відповідно до актами приймання продукції, зареєстрованого позивачем 09.09.2011, позивачем було складено страховий акт від 18.10.2011 № 347/05-11/24 та розрахунок страхового відшкодування № 347 на суму 64620 грн., які були виплачені позивачем страхувальнику в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 11057 від 24.10.2011 на суму 64620 грн.

У зв'язку з викладеним, позивач звертався з претензіями до відповідача-1 про сплату 39 620 грн. в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 Цивільного кодексу України та до відповідача-2 - про сплату 25 000 грн. в порядку статті 924 Цивільного кодексу України, але відповідачі вимог позивача не виконали, вказані суми сплачені ними не були, що і стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані зокрема з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).

Абзацом першим та другим статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про страхування» розмір страхової суми визначається за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладення договору страхування.

Абзацом 16 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку, та що розмір суми страхового відшкодування не може перевищувати розміру матеріального збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини 4 статті 14 Закону України «Про транспортно - експедиторську діяльність», експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Згідно статті 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного судом встановлено, що позивачем, як страховиком, на виконання умов укладеного Генерального договору страхування вантажів № 024.963877.0045 від 08.07.2011 було виплачено на користь страхувальника (ДП «Адідас-Україна») загалом 64620 грн. страхового відшкодування за настання обумовленого договором страхового випадку - викрадення вантажу, експедирування та перевезення якого здійснював відповідач-2 на підставі укладеного зі страхувальником договору на надання транспортно-експедиційних послуг щодо перевезення вантажів територією України № 7 від 21.04.2011.

В свою чергу, цивільна відповідальність відповідача-2 за експедирування та перевезення вантажу була застрахована у відповідача-1 на підставі договору № 0612/200/000001 добровільного страхування цивільної відповідальності перевізника наземним транспортом від 01.06.2010, згідно якого розмір франшизи щодо страхового випадку крадіжки визначено в сумі 25000 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем було виплачено загалом 64620 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 11057 від 24.10.2011 на суму 64620 грн., у зв'язку з чи у позивача наявне право зворотної вимоги (регресу) до відповідача-1 щодо відшкодування останнім 39620 грн. в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, а до відповідача-2 щодо відшкодування 25000 грн. в порядку статті 924 Цивільного кодексу України.

Посилання відповідача-1 у відзиві як на підставу відмови у позові щодо заявлених до нього вимог на те, що відповідачами було узгоджено розмір страхового відшкодування по страховому випадку за втрачений вантаж в сумі 43000 грн., які були перераховані відповідачем-1 на користь відповідача-2 згідно платіжного доручення № 26926 від 14.10.2011 - судом відхиляється як безпідставне та необґрунтоване, оскільки страхове відшкодування по страховому випадку за втрачений вантаж в сумі 43000 грн. - є сумою, яку страховик відповідача-2 виплатив як страхове відшкодування, а заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума в розмірі 25000 грн. - є франшизою, тобто сумою, на яке зменшується страхове відшкодування і відповідальність в межах якої не покладається на страховика відповідача-2, а покладається саме на відповідача-2.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: з відповідача-1 підлягає стягненню на користь позивача 39620 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, а з відповідача-2 - 25000 грн.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог щодо кожного з них.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (ЄДРПОУ 20113829; місцезнаходження: 01030 м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 48а) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія ПЗУ Україна» (ЄДРПОУ 20782312, місцезнаходження: 04053 м. Київ, вул. Артема, 40) страхове відшкодування в порядку регресу - 39 620 (тридцять дев'ять тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп., а також судовий збір - 1 054 (одна тисяча п'ятдесят чотири) грн. 84 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енглер Україна» (код ЄДРПОУ 31721290; місцезнаходження: 03127 м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, буд. 120, корпус 1) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія ПЗУ Україна» (ЄДРПОУ 20782312, місцезнаходження: 04053 м. Київ, вул.. Артема, 40) 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп., а також судовий збір в сумі - 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 66 коп.

4. Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.06.2013

СуддяСташків Р.Б.