Рішення № 31807036, 06.06.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №1519/1709/2012

Провадження № 2/521/470/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 06» червня 2013 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Целуха А.П.,

при секретарі судового засідання Корнієнко Л.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

17 листопада 2011 року ОСОБА_1 звернулася до Суворовського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 13 січня 2012 року зазначена справа передана за підсудністю до Малиновського районного суду м. Одеси. Згідно протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 02.02.2012 року, справу розподілено судді Целуху А.П. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2012 року справи прийнята до провадження.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що вона у 2007 році уклала шлюб з ОСОБА_3, який проживав в приватному ІНФОРМАЦІЯ_1. Проживаючи разом з ОСОБА_3 вона завезла наступне майно, грошові кошти та особисті речі: документи у паперових папках кількість папок 5 шт., трудова книжка ОСОБА_1, закордонний паспорт виданий на ім'я ОСОБА_1, диплом Саранського педагогічного університету виданий на ім'я ОСОБА_1, грошові кошти 1 750 доларів США у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на момент постановлення рішення; золоту каблучку 9 грамів - вартістю 4 000,00 грн; золоту каблучку 3 грамів - вартістю 1 350,00 грн.; позолочену піраміду - вартістю 2 000,00 грн; золотий ланцюжок 9 грамів - вартістю 4 000,00 грн.; золотий хрестик 1 грам - вартістю 250,00 грн.; постільну білизну - простирадла (нові) у кількості 10 шт.; підковдри (нові) у кількості 10 шт., великі махрові рушники у кількості 10 шт. вартістю 6 000,00 грн.; пухову ковдру 1 шт. - 300 грн.; пухові подушки у кількості 3 шт. - 1300 грн.; пухові хустки білу та серу у кількості 2 шт. -500 грн.; хутряні жіночі шапки у кількості 2 шт. -200 грн.; жіночі чоботи чорні та рожеві - нові у кількості 2 пар.-1300 грн.; жіночі босоніжки біли - 1 пара та чорні - 1 пара -150 грн.; покривала у кількості 2 шт. -200 грн.; костюми жіночі у кількості 3 шт. - 250 грн.; куртку французьку демісезонну) - 100 грн.; куртку весняну світлу кожану -200 грн.; куртки зимні у кількості 1 шт. -300 грн.; пальто демісезонні чорні у кількості 2 шт. -200 грн.; дублянка - 250 грн.; плаття у кількості 4 шт. та халати у кількості 4 шт. - 300 грн.; окуляри у кількості 3 шт. - 1600 грн.; ваги -1 шт.-200 грн.; масажні апарати у кількості 3 шт. -1600 грн.; посуд - 2 чайні набори - 150 грн.; кришталеві чарки у кількості 20 шт. та стакани у кількості 15 шт. - 850.00 грн.; тарілки у кількості 20 шт., вилки у кількості 30 шт., ложки у кількості 15 шт. 300 грн.; пилосос 1 шт. - 250,00 грн.; електробатарею у кількості 1 шт. - 300 грн.;машинку 1 шт. - 1 000 грн.; телевізор Самсунг у кількості 1 шт. - 1 000 грн.; на стінний 1,5 м. х 2м. , на підлогу Зм.х 4м. - 1 600 грн.; продукти харчування: ; цукор - 30кг.,мед - 5 кг варення - 20 кг ,картоплю - 30 кг.,цибулю - 20 кг.,томатний сік -40л.,виноградний сік - 40 л., кофе 2 кг.,какао - 3 кг.- 2 500 грн.; телефонний - апарат у 2 шт. - 500 грн.; драбину у кількості 1 шт. - 175 грн. В січні 2008 року ОСОБА_3 помер. Позивач залишилась проживати в його будинку, як його дружина, а окрім того, чоловік - ОСОБА_3, склав на її імя заповіт на все майно, яке йому належало. В жовтні 2008 року відповідач ОСОБА_2 та її чоловік насильно вселилися у належне позивачу домоволодіння, та не впустили позивача. У звязку із зазначеними обставинами позивач була змушена викликати міліцію, та тільки з їх допомогою зайшла в будинок, але не встигла забрати свої документи і майно. Там залишились золоті прикраси позивача обручки і ланцюги, а також інше майно, належне позивачу. Також зазначила, що відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_5 не вважав своєю дочкою, і вона ніякої уваги йому не приділяла. У звязку із зазначеними обставинами та з метою захисту порушених прав власника майна, позивач змушена звернутись із позовом до суду.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд задовольнити позовну заяву, із підстав, зафіксованих технічними засобами судового засідання.

Відповідач та її представник у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнали, проти задоволення позову заперечували із підстав, зафіксованих технічними засобами судового засідання.

На обґрунтування заперечень проти позову ОСОБА_2 пояснила суду, що вона через свою знайому в липні 2007 року запросила ОСОБА_1 в якості сиділки до свого хворого батька - ОСОБА_3, так як сама працювала і проживала із своєю сімєю окремо. У звязку із хворобливим станом батька, у неї дійсно були складні стосунки з ним, і тому вона не часто з ним спілкувалася, щоб не травмувати його психіку. ОСОБА_1, скориставшись хворобливим станом батька і частою відсутністю відповідача, вже через місяць свого перебування біля батька відповідача, уклала з ним шлюб, а в жовтні 2007 року батьком позивача було складено заповіт на її імя. Дані обставини ОСОБА_1 тримала в таємниці до дня смерті ОСОБА_3 - січня 2008 року. Вказані документи рішенням Малиновського районного суду м. Одеси визнані недійсними, яке залишено без змін рішенням Вищого спеціалізованого Верховного Суду України по розгляду кримінальних і цивільних справ. Основна маса майна, яке ОСОБА_1 зазначила в своїй позовній заяві, це майно яке було у будинку ОСОБА_3 ,до появи там ОСОБА_1. Золоті прикраси і гроші, на момент повернення відповідача з чоловіком в будинок, в домі були відсутні і вона їх не бачила. ОСОБА_1 дійсно, після смерті батька, відмовилася добровільно покинути його домоволодіння. відповідач з чоловіком намагалися умовити ОСОБА_1 покинути добровільно будинок, який їй не належить, проте вона відмовлялася це робити, що продовжувалося до жовтня 2008 року, після чого відповідач із чоловіком вселилися у належний батьку відповідача будинок. ОСОБА_1 з цього приводу викликала працівників міліції, і в їх присутності забрала з тумбочки всі свої документи, а також і всі документи її батьків а також документи на домоволодіння. ОСОБА_1 в своїх скаргах і клопотаннях посилається на відомості із таких документів.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 пояснила,що вона, дійсно, неодноразово приходила у будинок ОСОБА_3, коли там вже проживала ОСОБА_1 і бачила її чобітки, босоніжки, постільні приналежності. Яке майно в будинку ОСОБА_3 належало ОСОБА_3, а яке ОСОБА_1, вона вказати не може.

Свідок ОСОБА_7 по суті позову пояснила, що вона знаходячись в гостях у ОСОБА_1, у будинку ОСОБА_3, бачила особисті речі ОСОБА_1, так як це були жіночі речі.

Суд, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, та вислухавши їх пояснення, а також пояснення опитаних свідків,в задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовляє в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст.60 ч.1, ч. 4 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст.61 ЦПК України. Доказування не повинно ґрунтуватися на припущеннях. Доказами в розумінні ст.57 ЦПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановляються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів та висновків експертів.

Відповідно до статей 3, 11 і 15 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав, це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки їх порушення. Під способом захисту субєктивних цивільних прав, розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру,за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушення.

Судом встановлено, що позивач в домоволодінні померлого громадянина ОСОБА_3 перебувала на правах доглядачки за хворим. Через деякий час вона уклала з ОСОБА_3 шлюб, зареєстрований 11.08.2007 року Другим відділом РАГС Малиновського районного управління юстиції м. Одеси, після чого на її імя був складений заповіт від 23 жовтня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 на все його майно.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси, від 07 грудня 2009 року визнаний недійсним шлюб, зареєстрований 11.08.2007 року Другим відділом РАГС Малиновського районного управління юстиції м. Одеси між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, визнаний недійсним заповіт, складений ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 23 жовтня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8, визнано недійсною довіреність, видану ОСОБА_3 23 жовтня 2007 року на імя ОСОБА_1, посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8, встановлено факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_9 та ОСОБА_3 у вигляді домоволодіння за адресою: м. Одеса, вул. Обнорського, 110, визнано за ОСОБА_2 право власності на домоволодіння за адресою: м. Одеса, вул. Обнорського, 110, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 та ОСОБА_3.

На даний час в будинку № 110 по вул. Обнорського в м. Одеса проживає ОСОБА_10, що не заперечувалось позивачем.

Твердження ОСОБА_1, про те, що в період перебування в домоволодінні ОСОБА_3 нею було завезено майно, яке зазначено в позовній заяві - не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. Правовстановлюючих документів, які б підтверджували право позивача на дане майно (товарні чеки, квитанції, договори купівлі-продажу і інше), суду надано не було. Допитані в судовому засіданні свідки вказали на наявність у позивачки особисто майна (жіночого) в період перебування в домі ОСОБА_3.

Згідно ст. 387 ЦК України власнику майна надається право на витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. В той же час, у відповідності зі ст. 131 ЦПК України, на позивача покладається обовязок надати суду відповідні докази.

Статтею 64 Конституції України передбачено право кожного громадянина на судовий захист.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Зазначене положення закріплене у ст. 15 ЦК України.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист же цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Вирішуючи спор, суд повинен надати обєктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем засобу його захисту засобам, встановленим законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові, оскільки відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій» завданням суду є саме захист порушених або оспорюваних прав та інтересів особи. Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства й вирішив справу згідно із законом на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не було надано необхідних доказів на підтвердження своїх прав на спірне майно.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 11, 57, 131, 209, 212-215, ЦПК України, ст. 387-390 ЦК України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ А.П. ЦЕЛУХ