Рішення № 31806807, 13.06.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1008/5607/12 Головуючий у І інстанції Медведєв К.В.Провадження № 22-ц/780/3032/13 Доповідач у 2 інстанції Кашперська Т.Ц.Категорія 26 13.06.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Яворського М.А.,

суддів Кашперської Т.Ц., Фінагєєва В.О.,

за участі секретаря Лавренової А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2012 року позивач АТ «Дельта Банк» звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 03 липня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 37543 долари США з розрахунку 12,21 % річних на строк з 03 липня 2008 року по 03 липня 2015 року. 30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банк», за умовами якого АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору, укладеному із ОСОБА_4 Виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечується порукою відповідно до укладеного договору поруки від 03 липня 2008 року, укладеного між ТОВ «Укрпромбан» та ОСОБА_3, ОСОБА_2, за даним договором поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Збільшивши позовні вимоги в березні 2013 року, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 368247,98 грн. та судовий збір.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2013 року позов АТ «Дельта Банк» задоволено, стягнуто із відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 368247,98 грн. та 3219 грн. судових витрат.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не погоджуючись із рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2013 року, подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позов АТ «Дельта Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_2 на умовах, встановлених кредитним договором, своєчасно не сплачує суму боргу за кредитом та боргу по відсоткам, тим самим не виконує належним чином покладені на нього за кредитним договором зобов'язання, суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 368247,98 грн. слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 солідарно як його поручителя на користь позивача АТ «Дельта Банк», який належним чином набув право вимоги та реалізував право вимоги до останніх.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що 03 липня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 1209-100/ФКВ-08. Згідно умов договору, ОСОБА_2 було надано кредит в сумі 37543 доларів США на придбання автомобіля із терміном повернення до 03 липня 2015 року із покладенням на позичальника зобов'язання виплачувати щомісячно суму кредиту та відсотки за користування наданими йому коштами в розмірі 12,21 % річних.

З метою забезпечення виконання даних договірних грошових зобов'язань ОСОБА_2 03 липня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 1209-100/Zфпор-08, за умовами якого ОСОБА_3 прийняла на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем ОСОБА_2 договірних зобов'язань за договором кредиту, в повному обсязі, як солідарний боржник.

В порядку виконання умов п. п. 2.4 - 2,7, 4.2.1 кредитного договору ОСОБА_2 зобов'язаний повернути АТ «Дельта Банк» суму отриманого кредиту та відсотки за користування кредитними коштами, у розмірах, строки та порядку, встановленими даним кредитним договором. Згідно до п. 6.2 даного договору кредиту, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником або його поручителем умов кредитного договору, банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язань щодо повного повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором, а також можливих санкцій.

30 червня 2010 року між ТОВ «Український промисловий банк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Український промисловий банк» на користь АТ «Дельта Банку», відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ТОВ «Український промисловий банк» передає (відступає) АТ «Дельта Банку» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює ТОВ «Український промисловий банк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі ТОВ «Український промисловий банк» прав вимоги до боржників АТ «Дельта Банку» переходить (відступається) право вимагати (замість ТОВ «Український промисловий банк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

15 квітня 2011 року АТ «Дельта Банк» направлено досудову вимогу на адресу ОСОБА_2 про сплату загальної суми заборгованості в розмірі 14947,71 доларів США, 07 серпня 2012 року - в розмірі 28315,22 доларів США, при цьому в першому листі повідомлено про зміну боржника в кредитному зобов'язанні, банківські реквізити одержувача платежу та номер телефону для узгодження питань погашення боргу.

Станом на 13 лютого 2013 року заборгованість по кредитному договору № 1209-100/ФКВ-08 складає 368247,98 грн., в тому числі тіло кредиту 258161,51 грн., відсотки 110086,47 грн.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), згідно з ст. 514 Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про зміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Оскільки за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Укрпромбанк» і відповідачем ОСОБА_2, забезпеченим договором поруки, укладеним із ОСОБА_3, утворилася заборгованість внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_2 умов кредитного договору, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про необхідність захисту права позивача, до якого перейшло право вимоги, шляхом солідарного стягнення із відповідачів заборгованості за кредитним договором. Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку АТ «Дельта Банк», заборгованість відповідачів за кредитним договором складає 368247,98 грн., доказів на спростування даної суми заборгованості апелянтами не надано, таким чином судом першої інстанції правомірно ухвалене рішення про її солідарне стягнення із відповідачів.

Доводи апеляційної скарги про нездійснення належного повідомлення про заміну кредитора, внаслідок чого боржник не мав змоги виконувати свої зобов'язання, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, зокрема повідомлення інформаційним листом та досудовою вимогою від 15 квітня 2011 року та 07 серпня 2012 року та доказами їх відправлення - реєстрами поштових відправлень, фіскальним чеком відділення поштового зв'язку (а. с. 111 - 113, 129).

Натомість, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту звернення відповідачів як до АТ «Дельта Банк», так і до первісного кредитора ТОВ «Укрпромбанк» з приводу погашення заборгованості та її сплати, хоча заборгованість за кредитним договором № 1209-100/ФКВ-08 утворилася до укладення договору про передачу активів та кредитних зобов'язань від 30 червня 2010 року і на 01 червня 2010 року становила 35407,33 доларів США або 280606,64 грн. (а. с. 142).

Із даних підстав надуманими є також доводи апелянтів щодо відсутності у них нових реквізитів платежу та що невиконання зобов'язання за кредитним договором сталося не з їх вини.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність суперечливих та недостовірних даних і недостовірності витягу з додатку № 2 до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк» та акту прийому-передачі кредитних договорів, договорів застави (іпотеки), поруки, кредитних справ, оскільки чинність даних документів, які укладались за участі вказаних банків в процесі передачі активів і кредитних зобов'язань, не була предметом розгляду суду першої інстанції і відповідачами зустрічного позову з цього приводу не заявлялося.

Не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи (а. с. 143) доводи апеляційної скарги про відсутність даних щодо передачі договору поруки АТ «Дельта Банк» і безпідставність притягнення ОСОБА_3 в якості співвідповідача.

Разом із тим колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо солідарного стягнення із відповідачів судових витрат в розмірі 3219 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Покладення судом солідарного обов'язку по сплаті судових витрат не ґрунтуються на вимогах закону та є помилковим.

З огляду на вимоги ст. 309 ЦПК України колегія суддів пришла до висновку про необхідність скасування рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2013 року в частині розподілу судових витрат та про ухвалення в цій частині нового рішення, за яким із відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 стягуються на користь позивача АТ «Дельта Банк» судові витрати по справі із кожного в розмірі 1609,5 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2013 року скасувати в частині розподілу судових витрат та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути із ОСОБА_2, ОСОБА_3 із кожного на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судові витрати в розмірі 1609,5 грн.

В іншій частині рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2013 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Яворський М.А.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Фінагєєв В.О.