Вирок № 31806806, 07.06.2013, Костопільський районний суд Рівненської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/213/13- к

07 червня 2013 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - Піскунов В.М.

секретар - Яцук О.П., .

з участю прокурора - Бандури О.П.

представника потерпілого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого робітником на ВАТ "Костопільський хлібозавод", раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2012 року, близько 18 год. на вул. Центральній в с. Комарівка Костопільського району, в районі розміщення споруди зупинки громадського транспорту та на території двору школи, під час сварки, що розпочалась на грунті раптово виниклих неприязних відносин та переросла у фізичне протистояння, ОСОБА_2 наніс удар дерев'яним предметом виготовленим у вигляді біти в область голови ОСОБА_3, чим заподіяв йому легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я останньому у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани потиличної ділянки голови.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що 30.09.2012 року в м. Костопіль перебував в гостях у ОСОБА_4 В цей час до ОСОБА_4 подзвонив ОСОБА_5 і попросив забрати його з с. Комарівка разом з матір'ю. Він попросився з ним і вони разом поїхали. Приїхавши в с. Комарівка, зупинились біля зупинки, ОСОБА_4 вийшов запитати де хрестини. Біля зупинки було двоє молодих хлопців, один з них згодився показати де христини і вони пішли в сторону магазину. Він залишався в автомобілі. Зайшовши за магазин ОСОБА_4 через 1 хвилину вибіг, а за ним бігло 10 чоловік і почали його бити дерев'яним предметом, це відбувалось за 40-50 метрів від автомобіля. Він вийшов з автомобіля та побачив, що ОСОБА_4 б'ють дерев'яними предметами: штахетою, кругляком з дерева та металевою трубою, тоді він згадав, що тиждень назад під сидіння автомобіля положив біту, вернувся, взяв її та побіг до ОСОБА_4, який лежав та не ворушився. Тоді він став біля нього та почав махати бітою, вони йшли на нього, він відмахувався і одного вдарив в плече, то був потерпілий. Після цього вони забрали біту та кинули його на землю, почали бити ногами та дерев'яними предметами. Через хвилин 2 вони розійшлись, він піднявся та підійшов до ОСОБА_4, взяв на руки та заніс в авто. Потім поїхали додому.

До показань обвинуваченого суд відноситься критично і розцінює їх як форму захисту.

Факт вчинення обвинуваченим інкримінованого йому злочину стверджується зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 30.09.2012 року він перебував на хрестинах в односельчанина ОСОБА_6, був хресним разом з ОСОБА_5 Під час хрестин між братами Снітками виник конфлікт, який розборонив він разом з ОСОБА_5 Після чого ОСОБА_5 сказав йому, що "ти мене вдарив" і щоб він чекав гостей. Пізніше пішов додому. Біля 18 год. 30 хв. поїхав з братом ОСОБА_7 мопедом до ОСОБА_6 забрати його куртку. Коли забрали куртку і поверталися назад побачили, що їх наздоганяє автомобіль марки ВАЗ сірого кольору. Хлопець, що був за кермом, навпроти зупинки створив аварійну ситуацію та не давав їхати. Потім з машини вийшло 2 чоловіків з бітами. Вони почали втікати і він побіг у шкільний двір, обвинувачений побіг за ним і наніс йому близько 4 ударів по голові бітою і він знепритомнів. Коли прийшов до тями, то побачив, що він знаходиться у односельчанки ОСОБА_8.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що у вересні 2012 року, коли проганяв корови з пасовища, у дворі школи бачив, як за потерпілим біг чоловік і ударив його бітою, потерпілий упав, а нападник забіг за школу. Він знаходився за 20-25 метрів від потерпілого. В руках нападника була біта чи колок. Обійшовши школу він побачив, що чоловік, який вдарив потерпілого та ще один сиділи в автомобілі.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що в той день повертаючись з с. Золотолин додому, бачив як на території школи обвинувачений бив ОСОБА_3 Від них, він знаходився за метрів 30. Бачив, що спочатку біг ОСОБА_3, а за ним обвинувачений, в руках в нього був якийсь колок, а можливо біта, яким він вдарив потерпілого по голові і той впав.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що в кінці вересня на прохання ОСОБА_5 поїхав в с. Комарівка. За кермом був ОСОБА_2 Коли приїхали до зупинки с. Комарівка зупинились та запитали, де хрестини, їм сказали - "ідем покажемо". Коли вийшли з автомобіля почалася бійка. Він намагався втекти. Під час бійки отримав удар по ключиці, було пошкоджено око і він втратив свідомість. Коли прийшов до свідомості в салоні автомобіля побачив, що в нього була порвана кофта і одяг був брудний та в крові. ОСОБА_2 віз його додому, в нього теж було розбите обличчя в гематомах та синцях. Безпосередньо в міліцію після отриманих тілесних ушкоджень не звертався. Біту під сидіння автомобіля не ложив.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що у вересні 2012 року вона була на хрестинах у односельчанки. Ввечері, коли пішла проводити до зупинки гостей з м. Костопіль, посадивши їх в маршрутку побачила як до зупинки під'їхав легковий автомобіль, де знаходились 2 молодих людей, які запитали, де знаходяться "Ходомани" так в селі називають братів ОСОБА_3. Вона сказала, що поїхали додому. Після цього, вони розвернули автомобіль та поїхали. Через декілька хвилин під'їхали ОСОБА_3 на мопеді, і вона їм сказала, що їх шукають невідомі на автомобілі. В цей час підїхали невідомі на автомобілі, вийшли та почали бійку з ОСОБА_3. Один з невідомих, пішов взяв біту з автомобіля. ОСОБА_3 почав втікати, бачила як обвинувачений вдарив ОСОБА_3 бітою.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що після нанесення тілесних ушкоджень, його брат ОСОБА_3 був без свідомості. Він забирав його з шкільного подвіря підводою. Першу допомогу надавали у господарстві ОСОБА_8.

Під час судового засідання було також допитано як свідків ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_6 та оголошено покази свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_8, проте останні факт спричинення тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_3 не бачили, а тому їх покази не спростовують та не підтверджують вину ОСОБА_2 в інкримінованому кримінальному правопорушенні.

З показань свідка ОСОБА_17, оголошених в судовому засіданні вбачається, що у вересні 2012 року, коли він перебував біля магазину с. Комарівка, підбіг ОСОБА_3, в якого з голови йшла кров та сказав, що його били бітою. Він пішов на місце конфлікту, а саме на територію школи та побачив як двоє невідомих хлопців від'їжджали від місця конфлікту на легковому автомобілі.

Висновком судово-медичної експертизи № 494 від 07.12.2012, згідно якої - при перебуванні на стаціонарному лікуванні, з 30.09 по 19.10.2012 у ОСОБА_3 лікарями описана рана потиличної ділянки голови "як забійна", діагностовано струс головного мозку, підтверджений описом патологічної неврологічної симптоматики притаманної для даного виду закритої черепно-мозкової травми. Вид та морфологічні властивості ушкоджень свідчать про утворення від травмуючої дії тупих предметів (сюди належить і палиця) незадовго до звернення за медичною допомогою. Отримані громадянином тілесні ушкодження, за ступенем тяжкості відносяться до легких з короткочасним розладом здоровя.

Показання потерпілого суд визнає за достовірні та такі, що узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи та іншими доказами.

Таким чином, по даній справі обєктивно встановлено, що ОСОБА_2 діяв з умислом, спрямованим на заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, про що свідчить наявність нанесених ударів, локалізація і тяжкість заподіяних ним тілесних ушкоджень, тобто має місце причинно-наслідковий звязок між нанесенням ударів в область голови (потилицю), раною потиличної ділянки голови, струсом головного мозку, згідно з експертним висновком.

Доводи обвинуваченого про те, що він захищаючись відмахувався бітою та попав в плече потерпілого, суд вважає безпідставними і такими, що мають на меті уникнути відповідальності за скоєне, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Оцінюючи зібрані по справі докази в своїй сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 в умисному спричиненні легкої ступені тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоровя повністю доведена.

Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що помякшують чи обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

По місцю проживання обвинувачений характеризується посередньо.

Прокурором у кримінальному провадженні в інтересах держави в особі фінансового управління Костопільської районної державної адміністрації заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, понесених Костопільською центральною районною лікарнею в сумі 2126 грн. 10 коп.

Потерпілим ОСОБА_3 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1559,90 грн. та моральної шкоди в сумі 5000 грн.

У відповідності до ст. 1166 та 1167 ЦК України майнова та моральна шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Заслухавши показання обвинуваченого та потерпілого, дослідивши подані докази, що підтверджують вину обвинуваченого у спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому, суд вважає, що цивільний позови прокурора підлягає до задоволення, а цивільний позов потерпілого підлягають до часткового задоволення. У відповідності до п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989 р. № 3 „Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна із послідуючими змінами і доповненнями, при розгляді позову мають бути наведені докази, якими підтверджується шкода, а також наведені відповідні розрахунки сум, що підлягають стягненню. Суд вважає позов прокурора про відшкодування матеріальної шкоди обгрунтованими повністю. Позов потерпілого обгрунтованим частково, оскільки товарні чеки на суму 504,6 грн. видані 22 жовтня 2012 року, однак згідно епікризу №5060 потерпілий ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні з 30.09 по 19.10.2012 року. Крім того, суд не враховує квитанцію до прибуткового касового ордеру №5345 від 15.10.2012 року на суму 400 грн., оскільки дана квитанція не підтверджує лікування потерпілого. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди у відповідності до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд враховує фізичні та душевні страждання потерпілого, пов'язані з тілесними ушкодженнями, їх характер, тривалість та обсяг, характер немайнових втрат та вважає позов в цій частині обгрунтованим частково.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.368-370, 373-377 КПК України, ст.ст. 1166, 1167, 1195 ЦК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та обрати йому покарання у виді штрафу в розмрі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

Цивільний позов прокурора в кримінальному провадженні в інтересах держави в особі фінансового управління Костопільської районної державної адміністрації про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, понесених Костопільською центральною районною лікарнею - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі фінансового управління Костопільської районної державної адміністрації 2126 (дві тисячі стодвадцять шість) грн. 10 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, понесених Костопільською центральною районною лікарнею, які перерахувати на р/р: 35414002000824, ГУДКУ в Рівненській області МФО 833017 ЗКПО 01999907).

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної злочином задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 655 (шісот п'ятдесят п'ять) грн. 30 коп. відшкодування матеріальної шкоди та 2000 (дві тисячі) моральної шкоди.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Піскунов В.М.