Постанова № 31802816, 11.06.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/3061/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

при секретарі - Дубовик О.І.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Близнюка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

27 травня 2013 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26 квітня 2013 року №0000981702/415.

Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що висновки акту перевірки від 12 квітня 2013 року № 3191/17.3-08/НОМЕР_1 щодо порушення платником податків вимог п.44.1 ст.44, п.п. 198.1, 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту в червні 2011 року в сумі ПДВ придбаного товару (дизельне паливо) у розмірі 21 195,00 грн. є хибними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що господарські операції з ТОВ "Український Ресурс" зафіксовані та підтверджені первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Правильність їх оформлення перевіркою під сумнів не ставиться. Висновок перевірки про нікчемність правочинів, безтоварний характер операцій нічим не обґрунтований та спростовується наданими до перевірки і суду документами. Відтак, на думку позивача, в його діях відсутні порушення податкового законодавства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував посилаючись на те, що перевіркою контрагента позивача - ТОВ "Український Ресурс" встановлено факт неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Український ресурс" щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ "Монолітбудкомплект" за червень 2011 року і, як наслідок, зроблено висновок про відсутність реальної можливості отримання та відвантаження товарів (робіт, послуг) підприємством ТОВ "Український ресурс", що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Все це, на думку відповідача, свідчить про те, що операції ТОВ "Український Ресурс" з контрагентами-покупцями та контрагентами-продавцями не містять розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Тому операції з придбання нафтопродуктів не здійснювалися, оскільки наслідком діяльності ФОП ОСОБА_3 є виключно чи переважно формування податкового кредиту та валових витрат за рахунок роботи суб'єктів підприємницької діяльності, які мають ознаки фіктивності, на користь власних потреб під час здійснення фінансово-господарської діяльності.

Звідси, на думку відповідача, ФОП ОСОБА_3 безпідставно включив до податкового кредиту в червні 2011 року суму ПДВ в розмірі 21 195,00 грн. з вартості придбаного у ТОВ "Український Ресурс" дизельного пального.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Полтавської міської ради 07 березня 2001 року (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ НОМЕР_9 від 12 січня 2007 року. На даний час позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ. Основними видами діяльності ФОП ОСОБА_3 є діяльність автомобільного вантажного транспорту та рекламна діяльність.

На підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України відповідно до наказу від 01 квітня 2013 року №1300 та направлення від 01 квітня 2013 року №1686/001686 Кременчуцькою ОДПІ з 01 квітня 2013 року по 05 квітня 2013 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 по питанню правомірності взаємовідносин із ТОВ "Український Ресурс" за період з 01 червня 2011 року по 30 червня 2011 року, результати якої оформлено актом від 12 квітня 2013 року №3191/17.3-08/НОМЕР_1.

Висновками зазначеного акту перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_3 вимог п.44.1 ст.44, п.п.198.1, 198.4 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ за червень 2011 року у розмірі 21 195,00 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 26 квітня 2013 року №0000981702/415, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 21 196,00 грн., у тому числі 21 195,00 грн. - за основним платежем та 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись із висновками контролюючого органу, позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 26 квітня 2013 року №0000981702/415 до суду.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на теперішній час визначає Податковий кодекс України.

Зокрема, пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абз.а п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як свідчать матеріали справи, 31 травня 2011 року позивач уклав із ТОВ "Український Ресурс" генеральний договір № 60/1 (а.с. 42), за умовами якого ТОВ "Український Ресурс" (продавець) передає у власність ФОП ОСОБА_3 (покупця) нафтопродукти за умови оплати вартості товару покупцем, оформлення накладних та інших документів.

На виконання умов договору № 60/1 від 31 травня 2011 року ТОВ "Український Ресурс" виписано на ім'я ФОП ОСОБА_3:

- накладну та рахунок-фактури № УК-0306/08 від 03 червня 2011 року (а.с. 28-29) на відпуск палива дизельного ТБД (EN-590) у кількості 4 990 л, податкову накладну №24 від 03 червня 2011 року (а.с.30) на суму вартості дизельного палива у розмірі 42 165,50 грн., у тому числі ПДВ - 7 027,58 грн.;

- накладну та рахунок-фактури № УК-2106/04 від 21 червня 2011 року (а.с. 25-26) на відпуск палива дизельного ТБД (EN-590) у кількості 5 010 л, податкову накладну №112 від 21 червня 2011 року (а.с.27) на суму вартості дизельного палива у розмірі 42 334,50 грн., у тому числі ПДВ - 7 055,75 грн.;

- накладну та рахунок-фактури № УК-2906/01 від 29 червня 2011 року (а.с. 22-23) на відпуск палива дизельного підв. якості (Євро) марки В виду ІІ у кількості 5 050 л, податкову накладну №148 від 29 червня 2011 року (а.с.24) на суму вартості дизельного палива у розмірі 42 672,50 грн., у тому числі ПДВ - 7 112,08 грн.

Правильність складення вказаних документів перевіркою під сумнів не ставиться.

Позивач здійснив проплату за придбаний товар у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Український Ресурс", що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 39).

Відповідно до умов генерального договору №60/1 від 30 травня 2011 року при передачі нафтопродуктів продавець на вимогу покупця надає сертифікати відповідності заводу виробника з переліком найменування товарів.

У судовому засіданні представник позивача на пропозицію суду надав сертифікат відповідності на придбане у ТОВ "Український Ресурс" дизельне паливо (а.с.83, 85) та паспорт на зазначений товар, де виробником продукції значиться ПАТ "Укртатнафта" (Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3) (а.с. 83, 84).

Доцільність придбання пального саме у ТОВ "Український ресурс" позивач пояснив відсутністю фактичної можливості здійснювати закупівлі безпосередньо на ПАТ "Укртатнафта", оскільки дрібнооптові партії відпускаються останнім лише через посередників, які мають дозвіл заїзду на територію нафтопереробного комплексу. До того ж придбання дрібнооптовими партіями дизельного пального дозволяє позивачу суттєво знизити закупівельні ціни, що впливає на собівартість послуг ФОП ОСОБА_3 пов'язаних з діяльністю у сфері перевезень пасажирів і небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами, про що Головавтотрансінспекцією Міністерства транспорту та зв'язку України 05 квітня 2011 року на його ім'я видана ліцензія НОМЕР_10 (а.с.60).

Факт перевезення придбаного товару ФОП ОСОБА_3 відобразив у товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) №УК-0306/08 від 03 червня 2011 року (а.с.36), №УК-2106/04 від 21 червня 2011 року (а.с.38), №УК-2906/01 від 29 червня 2011 року (а.с.37), де автопідприємством, замовником і вантажоодержувачем значиться ФОП ОСОБА_3

У судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що за умовами генерального договору придбане у ТОВ "Український ресурс" дизельне пальне відпускалося на умовах самовивозу. Для цього позивач використовував власні автомобілі з цистернами марки DAF TE95XF380 державний номерний знак НОМЕР_2, DAF TE96NAМ338 державний номерний знак НОМЕР_3 та орендований в ОСОБА_4 автомобіль НОМЕР_4 та напівпричепи паливо-цистерни марки FRUEHAUF Т34C1NL державний номерний знак НОМЕР_5, марки FRUEHAUF Screm 34C1 державний номерний знак НОМЕР_6 та марки FRUEHAUF Т34Т державний номерний знак НОМЕР_7, орендовані у ОСОБА_5.

На підтвердження приналежності зазначених транспортних засобів позивач надав реєстраційні талони (а.с.44, 48, 51, 53, 56), свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.45, 47, 56) та договори оренди транспортних засобів (а.с.46, 49-50, 52, 54-55, 57).

На кожну з цистерн позивачем оформлено свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, де зазначено об'єм цистерни, який значно перевищує обсяг придбаного у ТОВ "Український ресурс" пального. Це у свою чергу спростовує доводи відповідача про відсутність місця для його зберігання.

Відповідно до товарно-транспортних накладних, перелік яких наведено вище, перевезення здійснювалися водіями ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які перебувають у трудових відносинах з позивачем на підставі трудових договорів, копії яких залучено до справи. Вказані особи мають водійські посвідчення відповідної категорії та пройшли підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі.

Аналізуючи встановлені фактичні обставини справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно до ст. 3 Закону №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, складена на виконання договору № 60/1 від 31 травня 2011 року, на підставі якої відповідну суму коштів включено до складу податкового кредиту ФОП ОСОБА_3, оформлена належним чином.

Зобов'язання за договором між ТОВ "Український Ресурс" та позивачем виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними документами первинного бухгалтерського обліку, якими відображено господарську операцію з придбання дизельного палива. На час укладання зазначеної угоди ТОВ "Український Ресурс" був належним чином зареєстрованим платником ПДВ.

Факт отримання позивачем товару від його контрагента підтверджено товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи. Здійснення позивачем оплати отриманого товару підтверджується випискою по рахунку.

Судовим розглядом встановлено, що придбане дизельне паливо зберігалося в автомобілі марки ГАЗ 53 АЦ-4,2 Паливоцистерна - С реєстраційний номерний знак НОМЕР_8, який використовується ФОП ОСОБА_3 за довіреністю та знаходиться на території орендованої автостоянки на підставі договорів про надання послуг, укладених з ВАТ "Кременчуцьке Спец БМУ" (а.с.40,-41).

Пунктом 198.4 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Придбаний позивачем товар використовується у його господарській діяльності пов'язаній з наданням послуг з перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом для заправки власних та орендованих вантажних автомобілів, про що вже зазначалося вище. Облік використаного пального кожним автомобілем підприємець здійснює засобами GPS через супутникові системи, дані з яких виводяться комп'ютерною програмою у розшифрованому вигляді на робочий стіл користувача (роздруківку залучено до матеріалів справи).

Отже, реальність господарської операції між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Український Ресурс" підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, угода виконана в повному обсязі, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже й підстави для визнання правочинів між вказаними суб'єктами господарювання нікчемними - відсутні.

З огляду на викладене, суд не знаходить порушень правил зайняття господарською діяльністю в діях позивача у перевіряємий період.

Враховуючи те, що контрагент позивача - ТОВ "Український Ресурс" є зареєстрованим суб'єктом підприємницької діяльності, платником ПДВ, то відповідальність за недотримання вимог податкового законодавства з урахуванням принципу індивідуалізації покарання має покладатися саме на такого господарюючого суб'єкта.

Посилання ДПІ у м. Полтаві на акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Український Ресурс" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Монолітбудкомплект" за червень 2011 року від 09 січня 2013 року №35/22-40/34689480, в якому ДПІ у Шевченківському районі м. Києва зроблено висновок щодо порушення ТОВ "Український Ресурс" вимог п.п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України та вимог п.п.1, 5 ст.203, ст.ст.626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, суд не приймає до уваги, оскільки вказана перевірка здійснена лише по правочинах укладених ТОВ "Український Ресурс" із ТОВ "Монолітбудкомплект".

За таких обставин, висновок перевірки про заниження позивачем ПДВ за червень 2011 року на загальну суму 21 195,00 грн. не ґрунтується на вимогах законодавства та фактичних обставинах справи встановлених у ході судового розгляду.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про його неправомірність.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 26 квітня 2013 року №0000981702/415.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) грошові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 211 грн. 96 коп. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 13.06.2013 р.

Суддя Є.Б. Супрун