Постанова № 31802436, 04.06.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 року Справа № 811/1025/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована будівельна фірма «Вітарс»

до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю:

секретаря судового засідання - Ярошук Т.О.,

представників:

позивача - Коноваленка-Ауліна В.І.,

відповідача - Крижановського Р.О.,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована будівельна фірма «Вітарс» звернулось з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001800224 від 25 грудня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2 435,00 грн., за основним платежем та 609,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; №0001810224 від 25 грудня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2 557,00 грн. за основним платежем та 639,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним у ІІІ кварталі 2012 р. сформовано валові витрати та у липні 2012 р. податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Будремлюкс-С» на підставі належним чином оформленої податкової накладної, а висновки податкового органу про нікчемність правочинів укладених позивачем з ТОВ «Будремлюкс-С» є необґрунтованими.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки перевіркою, на його думку, встановлено відсутність матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій та необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 04.06.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 10.06.2013 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 04 по 07 грудня 2012 року посадовою особою Кіровоградської ОДПІ проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Спеціалізована будівельна фірма «Вітарс» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів і витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з ТОВ «Будремлюкс-С» за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року, за результатами якої складено акт №189/22-4/23221005 від 11.12.2012 року, висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138 та п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 2 557,00 грн. за ІІІ квартал 2012 року; п.198.3, п.198.6, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податку на додану вартість всього на загальну суму 2 435,00 грн. за липень 2012 року (а.с.20-38).

Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС на підставі акту перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення (а.с.39-40).

Як встановлено в судовому засіданні, грошові зобов'язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями винесено податковим органом, у зв'язку з завищенням позивачем, на думку відповідача, задекларованих у ІІІ кварталі 2012 року валових витрат в загальній сумі 12 175,00 грн. та податкового кредиту за липень 2012 року в загальній сумі 2 435,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ «Будремлюкс-С», які, на думку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, не носять реального характеру.

Судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Будремлюкс-С» (виконавець) 23 липня 2012 року укладено угоду про надання автотранспортних послуг №13.12, відповідно до змісту якої виконавець зобов'язується надавати послуги автомобілем КАМАЗ, а замовник зобов'язаний своєчасно оплачувати дані послуги. При цьому замовник повідомляє виконавця про місце завантаження не пізніше, як за 24 години (а.с.93).

Судом встановлено, що позивачем включено до податкового кредиту за липень 2012 року податок на додану вартість у розмірі 2 435,00 грн. на підставі податкової накладної №212 від 25.07.2012, що виписана ТОВ «Будремлюкс-С» (а.с.13).

В обґрунтування наявності права на формування валових витрат та податкового кредиту, позивачем також до матеріалів справи надано копію акту здачі-прийняття робіт №ВВ-001 від 25.07.2012 року, в якому вказано, що виконавець надав автопослуги 1 281,58 км. х 9 грн. = 12 175,00 грн. та ПДВ 2 435,00 грн. (а.с.12).

У відповідності до змісту п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

У відповідності до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначених норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування витрат та податкового кредиту платником податку є подальше використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Пунктом 198.6 ст.198.6 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до діючого законодавства саме на платника податків покладається обов'язок щодо складання документів первинного бухгалтерського обліку, які згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» повинні містити не тільки назву операції щодо якої складено документ, але й її зміст.

Судом встановлено, що у вищевказаному акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) сторонами наведено лише вид послуг без вказання їх змісту, зокрема не зазначено конкретного їх переліку, розрахунків обсягу та вартості послуг в розрізі їх кількості та видів.

Представник позивача пояснив, що ТОВ «Будремлюкс-С» з 23.07.2012 року по 25.07.2013 року (три дні) здійснював транспортування щебеню та суміші асфальтобетонної до ТДВ «М'ясокомбінат «Ятрань» на виконання договору підряду №3-140 від 25.05.2012 року (а.с.107).

До матеріалів справи представником позивача надано копію акту здачі-прийняття робіт ТДВ «М'ясокомбінат «Ятрань» за серпень 2012 року (а.с.109-112). При цьому з його змісту не вбачається, що саме ТОВ «Будремлюкс-С» здійснювало перевезення щебеню та суміші асфальтобетонної до ТДВ «М'ясокомбінат «Ятрань».

Крім того, і акт здачі-прийняття робіт, і довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати з ТДВ «М'ясокомбінат «Ятрань» складені за серпень 2012 року, а акт про надання автопослуг на 1281,58 км за договором від 23.07.2012 року датований 25.07.2013 року.

За змістом угоди від 23 липня 2012 року про надання автотранспортних послуг №13.12, укладеної між позивачем та ТОВ «Будремлюкс-С» вбачається, що розрахунок Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована будівельна фірма «Вітарс» за виконану роботу проводиться в розмірі згідно опису виконаних робіт, протягом 10 банківських днів згідно виставлених рахунків, оформлених товарно-транспортних накладних та актів про виконання робіт (а.с.93).

Відповідно до п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363 (далі - Правила) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно абз.27 п. 1 Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що товарно-транспортні накладні Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована будівельна фірма «Вітарс» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будремлюкс-С» не складалися.

На запитання суду, представник позивача не зміг пояснити звідки та куди перевозився щебінь та суміш асфальтобетонну. Крім пояснень представника позивача про те, що перевозились саме щебінь та суміш асфальтобетонну, інших доказів матеріали справи не містять. До матеріалів справи в обґрунтування реальності господарських операцій з ТОВ «Будремлюкс-С» інші товарно-супровідні документи не надано.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, в ході судового розгляду не знайшов свого підтвердження факт реального надання послуг ТОВ «Будремлюкс-С» Товариству з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована будівельна фірма «Вітарс», а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень №0001800224 та №0001810224 від 25 грудня 2012 року задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова