Рішення № 31802107, 31.05.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" травня 2013 р.Справа № 916/902/13

За позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Одеської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради

про розірвання договору

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3, довіреність №807 від 27.05.2013р.

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської міської ради, в якій просить суд розірвати договір на резервування (використання) місця розташування об'єкту №27 від 18.01.2011 року, укладеного між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та Одеською міською радою в особі Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради з 31 грудня 2012р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.04.2013р. позовну заяву (вх.№1439/2013) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/902/13 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Позивач подав до суду заяву про зміну підстави позову від 22.05.2013р. (вх.№15860/13), яка судом прийнята до розгляду.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.

Представник третьої особи в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, подав до суду письмові пояснення від 26.04.2013р. (вх.№13664/2013) відповідно до яких заявлені позивачем позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Рішенням Одеської міської ради №3621-IV від 28.01.2005р. "Про припинення право користування земельною ділянкою площею 0,4134 га за адресою: АДРЕСА_1 товариству з обмеженою відповідальністю Одеський виробничий фірмі "Любава" та передачу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки 0,4143 га за адресою: АДРЕСА_1 для експлуатації будівель та споруд сервісного обслуговування автотранспорту" передано СПД ОСОБА_1 в оренду, терміном на 25 років, земельну ділянку площею 0,4134 за адресою: АДРЕСА_1, для експлуатації будівель та споруд сервісного обслуговування автотранспорту, затверджено договір оренди земельної ділянки між Одеською міською радою та СПД ОСОБА_1

Рішенням Одеської міської ради №1396-IV від 19.10.2011р. „Про врегулювання земельних відносин та організації землеустрою у місті Одесі" (із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Одеської міської ради від 28 лютого 2012 року N 1766-VI) керуючись статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи істотні зміни, які відбулися в національному законодавстві у галузі регулювання земельних відносин, з метою встановлення єдиного механізму набуття та реалізації прав на земельні ділянки на території міста Одеси Одеською міською радою, було затверджено Положення з регулювання земельних відносин та організації землеустрою у місті Одесі, відповідно частини 7 якого на період виготовлення документації із землеустрою та реєстрації відповідного права власності (користування) земельною ділянкою зацікавлена особа укладає договір на резервування (використання) місця розташування об'єкту між суб'єктом господарювання, зацікавленим у набутті права на земельну ділянку та Одеською міською радою, в особі начальника Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради після отримання висновку управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про можливість передачі земельної ділянки.

18 серпня 2011р. між Одеською міською радою (Власник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Місцевикористовувач), було укладено договір на резервування (використання) місця розташування об'єкту №27, за умовами п. 1.1. якого, Власник надає, а Місцевикористовувач приймає в строкове, платне користування місце розташування об'єкту, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.1.2. Договору, об'єкт розташований на земельній ділянці загальною площею: 4143 кв.м.

Із змісту п.2.1., Договору вбачається, що дія договору починається з моменту його укладення та реєстрації в Одеському міському управлінні земельних ресурсів Одеської міської ради та закінчується у момент державної договору оренди земельної ділянки відповідно до законодавства України.

Як визначено у п.3.2. Договору, плата за цим договором нараховується у розмірі 5-ти відсотків від розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає: - 170498,95 грн. на рік.

Пунктом 4.1., Договору передбачено, що цільове призначення місця розташування об'єкту - експлуатація та обслуговування будівель та споруд сервісного обслуговування автотранспорту.

За приписами п.8.2. Договору, дія Договору припиняється у разі:

- закінчення строку на який його було укладено;

- ліквідації юридичної особи - Місцевикористовувача.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Дія Договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін, внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження і розташування об'єкту, що істотно перешкоджає його використанню, а також з інших підстав визначених законом (п.8.3. Договору).

18.08.2011р. сторонами договору був підписаний акт прийому передачі місця розташування об'єкту за адресою: АДРЕСА_1

З підстав того, що після укладання вищенаведеного договору позивач з метою подальшого укладання договору оренди земельної ділянки площею 0,4143 га на виконання рішення Одеської міської ради №3621-IV від 28.01.2005р. "Про припинення право користування земельною ділянкою площею 0,4134 га за адресою: АДРЕСА_1 товариству з обмеженою відповідальністю Одеський виробничий фірмі "Любава" та передачу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки 0,4143 га за адресою: АДРЕСА_1 для експлуатації будівель та споруд сервісного обслуговування автотранспорту" ПП "Катран" на підставі письмової заяви позивача від 08.12.2011р. щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ФОП ОСОБА_1 для експлуатації будівель та споруд сервісного обслуговування автотранспорту, за адресою: АДРЕСА_1.

Як зазначає позивач у позові, незважаючи на те, що ним було у встановленому законом порядку розроблено проектно-технічну документацію та його неодноразові звернення до Одеської міської ради в особі Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради, останні безпідставно відмовлялись укладати договір оренди земельної ділянки.

В обґрунтування заявленого позову, позивач зазначає, що небажання відповідача укладати з ФОП ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки впродовж тривалого часу призвело до суттєвої зміни обставин, якими позивач керувався під час укладання оспорюваного договору та неможливістю реалізації його мети та стало підставою для звернення останнього до Одеського міського управління юстиції земельних ресурсів Одеської міської ради з листом 26.11.2012р., відповідно до якого позивач просив розірвати оспорюваний договір резервування (використання) місця розташування об'єкту від 18.08.2011р. №27, проте як стверджує позивач, зазначений лист залишений відповідачем без відповіді.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позивач вважає, що безпідставна відмова відповідача щодо вирішення питання про розірвання договору резервування (використання) місця розташування об'єкту від 18.08.2011р. №27 є неправомірною, що і стало підставою для фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Статтею 626 Цивільного кодексу України, визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Умовами ст.651 Цивільного кодексу передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За приписами ст.652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

У відповідності до ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Таким чином, за умови встановлення судом, що небажання відповідача укладати з ФОП ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки впродовж тривалого часу призвело до суттєвої зміни обставин, якими позивач керувався під час укладання оспорюваного договору та неможливістю реалізації його мету, за ради якої було укладено оспорюваний договір, тому на думку суду є правомірними та обґрунтованими заявлені позивачем позовні вимоги щодо розірвання договору просив розірвати оспорюваний договір резервування (використання) місця розташування об'єкту від 18.08.2011р. №27, укладеного між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та Одеською міською радою в особі Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради, у зв'язку з чим, суд доходить висновку щодо їх задоволення..

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають частковому задоволенню, оскільки відповідно до приписів ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України, у суду відсутні підстави для розірвання оспорюваного договору саме з 31.12.2012р.

Неявка відповідача в судові засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено Вищим господарським судом України у постанові від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260, суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 1147,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Розірвати договір на резервування (використання) місця розташування об'єкту, №27 від 18.01.2011 року, укладеного між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (65104, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) та Одеською міською радою (65004, м. Одеса, площа Думська, 1, код ЄДРЮОФОП 04056919) в особі Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРЮОФОП 26303169).

3. Стягнути з Одеської міської (65004, м. Одеса, площа Думська, 1, код ЄДРЮОФОП 04056919) на користь ОСОБА_1 (65104, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 05.06.2013р.

Суддя Цісельський О.В.