Рішення № 31802055, 13.06.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 червня 2013 р.

Справа № 902/567/13

Провадження № 19/902/33/13

за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1)

до:Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" ( вул. Куйбишева, 74а, смт. Крижопіль, Вінницька обл., 24600)

про стягнення 41839,97 грн. заборгованості

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Резніченко Ю.В.

Представники

позивача : ОСОБА_2,

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" про стягнення 41839,97 грн. заборгованості.

Позов мотивовано тим, що, між сторонами по справі 05 вересня 2012 року було укладено договір № 83/05/09/2012 року на перевезення цукрових буряків автотранспортом. Позивачем були надані послуги перевезення цукрових буряків, натомість, відповідач за надані послуги розрахунків не провів, чим порушив умови договору, та як наслідок в останнього виникла заборгованість.

Ухвалою суду від 16.04.2013 року порушено провадження у вказаній справі № 902/567/13 з призначенням її до судового розгляду на 07.05.2013 року.

Ухвалою суду від 07.05.2013 року розгляд справи відкладено на 23.05.2013 року, з об'єктивних причин.

Ухвалою суду від 23.05.2013 року розгляд справи відкладено на 13.06.2013 року, з об'єктивних причин.

В судове засідання 13.06.2013 року з'явився представник позивач, який позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача не з'явився, про час і місце судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення наявне в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, та дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.

05 вересня 2012 року між сторонами було укладено договір № 83/05/09/2012 року на перевезення цукрових буряків автотранспортом ( далі-договору).

Відповідно до п.1.1. договору сторони домовились визначити наступні поняття, які будуть використані в договорі. Сторони - Замовник ПрАТ «ПК «Поділля», ОСОБА_3 Роботи - надання послуг по перевезенню цукрових буряків автотранспортом.

Відповідно до п. 2.1 Договору замовник доручає, а перевізник приймає на себе обов'язок по перевезенню цукрових буряків з полів на Крижопільський цукровий завод у відповідності до умов Договору на період вивозу цукрових буряків.

Згідно із п. 2.2 Договору замовник замовляє, приймає та оплачує послуги, надані перевізником із розрахунку вартості перевезення за 1т*км у гривнях без ПДВ для перевізника, який не є платником ПДВ: до 20 км. (норма витрат ДП 0,055)= 0,60 грн./т*км.(вартість перевезення); 21-40 км. (норма витрат ДП 0,055)= 0,50 грн./т*км. (вартість перевезення); 41 і більше км. (норма витрат ДП 0,055)= 0,40 грн./т*км. (вартість перевезення).

Відповідно до п. 4.1 Договору вартість виконаних робіт визначається у актах здачі-приймання виконаних робіт відповідно до розцінок, визначених у п. 2.2 Договору.

Згідно із п. 4.2 Договору оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок перевізника.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання по даному договору позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується наступними актами виконаних робіт:

- №ПУ274-400-0027 від 30.09.2012р. на суму 15 958,28 грн.;

- №ПУ275-400-0153 від 31.10.2012р. на суму 23 486,08 грн.;

- №ПУ275-400-0252 від 12.11.2012р. на суму 818,89 грн.

Натомість, відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати вказаних послуг не виконав, за наданні послуги перевезення цукрових буряків не розрахувався.

В зв'язку із не проведенням відповідачем розрахунків за надані послуги з перевезення цукрових буряків, позивачем на його адресу надсилалася претензія про сплату заборгованості від 26.02.2013р.

15.11.2012р. року між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 30.12.2012р. становить 39 648,45 грн.

Разом з тим, представником позивача надано письмове пояснення ( вх.№ канц. 08-46/7326/113) в якому зазначено наступне: реєстри перевезень передбачені п.4.3 договору на перевезення цукрових буряків автотранспортом № 83/05/09/2012 від 05.09.2012 року вказані в актах виконаних робіт № ПУ 274-400-0027 від 30.09.2012 року., № ПУ 275-400-0153 від 31.10.2012 року., № ПУ 275-400-0252 від 12.11.2012 року. цим же актом встановлена сума вартості послуг. Рахунки-фактури сторонами не підписувались. Крім того, перевізник перевищив ліміт пального наданого йому замовником на суму 614,80 грн. Дана сума відмінусована від загальної суми вартості послуг наданих перевізником, що відображено в акті взаємних розрахунків від 15.11.2012 року.

Однак, як стверджує позивач у позові, погашення відповідачем заборгованості за наданні йому послуги здійснено так і не було, відтак у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 39 648,45 грн.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З моменту укладення сторонами договору № 83/05/09/2012 від 05.09.2012 року між ними виникли зобов'язання, які регулюються параграфом 3 глави 63 Цивільного кодексу України "Послуги".

Згідно із ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення 39 648,45 грн. боргу правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Крім суми основного боргу позивачем було заявлено до стягнення 1727,15 грн. пені, 345,43 грн. 3% річних, 118,94 грн. інфляційних втрат.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно із ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язань, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.5.2.1. договору - у разі прострочення оплати згідно договору, замовник сплачує на користь перевізника у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Перевіркою правильності наданого позивачем розрахунку пені та 3% річних не виявлено помилок, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Перевіркою правильності наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, судом встановлено, що до стягнення підлягає 39,57 грн. (період нарахування 16.12.2012р.-01.04.2013р. система "Ліга-Закон") В решті інфляційних втрат слід відмовити.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, ст.ст. 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" ( вул. Куйбишева, 74а, смт. Крижопіль, Вінницька обл., 24600, код ЄДРПОУ 33143011) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 ) 39 648,45 грн. боргу 1727,15 грн. пені, 345,43 грн. 3% річних, 39,57 грн. інфляційних втрат;1717,24 грн. витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Повне рішення складено 13 червня 2013 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( АДРЕСА_1)

3 - відповідачу ( вул. Куйбишева, 74а, смт. Крижопіль, Вінницька обл., 24600)