Рішення № 31799900, 28.05.2013, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька)

Справа № 2/254/92/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 березня 2013 року м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючий-суддя Богун О.О.

При секретаріПлатоновій Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Згідно позову (з урахуванням збільшення позовних вимог), між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 26 жовтня 2004 року було укладено шлюб, який рішенням суду від 24 листопада 2011 року було розірвано. Від шлюбу подружжя має доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні. За час шлюбу, а саме 05 серпня 2005 року сторони придбали трикімнатну квартиру, яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Жовтня (Октября) АДРЕСА_1, і була оформлена на відповідача. З метою виплати повної вартості квартири сторони оформили кредит в ПАТ КБ «Приватбанк» відповідно до кредитного договору № DOBIGF00000011 на суму 28160,00 доларів США. Згідно довідки ПАТ КБ «Приватбанк» від 12 жовтня 2011 року станом на вказану дату загальна сума боргу складає 19300,88 доларів США. З моменту укладання кредитного договору погашення зазначеного кредиту подружжя здійснювало разом за спільні кошти, але після фактичного припинення шлюбних відносин усі поточні виплати з погашення заборгованості за кредитом позивачка ОСОБА_1 здійснювала самостійно і станом на 24 жовтня 2012 року нею було повністю погашено заборгованість за кредитним договором. Позивачка просить визнати за нею право власності на зазначену квартиру.

Сторони та третя особа, належним чином та завчасно сповіщені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявилися.

Позивачка ОСОБА_1 надала суду письмову заяву, згідно якої підтримала в повному обсязі вимоги за позовною заявою та фактичні обставини на яких вони ґрунтуються. Просить розглянути справу у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 також надав суду письмову заяву, згідно якої визнає позов в повному обсязі, просить розглянути справу у його відсутність. Наслідки визнання позову, передбачені ч. 4 ст. 174 ЦПК України, йому розяснені та зрозумілі.

Третя особа про причини неявки суд не повідомила, будь яких заперечень проти позовних вимог не надала.

За ухвалою суду справа розглянута за відсутності сторін.

Вирішуючи питання щодо можливості визнання позову відповідачем, суд виходить з того, що за ч. 4 ст. 174 УЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Перевіряючи визнання позову відповідачем на відповідність закону, суд враховує встановлені судом фактичні обставини:

Зокрема, згідно копії свідоцтва про одруження (а.с. 6), 26 жовтня 2004 року був зареєстрований шлюб між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2. Зазначений шлюб розірвано рішенням суду від 24 листопада 2011 року.

Згідно договору купівлі-продажу квартири (а.с.11), в період перебування у зареєстрованому шлюбі відносин та підтримання фактичних шлюбних відносин 05 серпня 2005 року відповідач ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_2 (Октября) у м. Донецьку.

Зазначена квартира була придбана за рахунок кредитних коштів, наданих ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором № DOBIGF00000011 від 02 серпня 2005 року (а.с.13-15). За змістом договору ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 28160,00 доларів США на придбання спірної квартири.

Згідно довідки ПАТ КБ «Приватбанк», станом на 12 жовтня 2011 року загальна сума заборгованості за вказаним кредитним договором складала 19300,88 доларів США.

Станом на 24 жовтня 2012 року позивачкою ОСОБА_1 було повністю погашено загальну суму боргу за кредитним договором, що підтверджується відповідною довідкою банку та наданими позивачкою квитанціями.

Згідно ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто..

За ч. 7 ст. 57 Сімейного кодексу України, якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Оскільки фактичне придбання квартири за особисті кошти позивачки не лише визнане відповідачем, а й підтверджується дослідженими судом доказами, суд не вбачає підстав ставити зазначену обставину під сумнів, і визнання позову відповідачем, за таких обставин, не суперечить закону.

Перевіряючи визнання позову відповідачем на порушення ним праву інших осіб, суд враховує, що з метою забезпечення виконання відпорвідачем зобовязань за кредитним догвором, спірна квартира була передана в іпотеку ПАТ КБ «ПриватБанк» за відповідним нотаріально-посвідченим договором № 2712И від 05 серпня 2005 року (а.с. 19-21).

Разом з тим, як встановлено судом, зобовязання перед ПАТ КБ «ПриватБанк», яке забезпечувалося іпотекою, виконане.

Крім цього, згідно копії витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження (а.с. 94-95) та витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки (а.с. 96-97),іпотека та обтяження на спірну квартиру припинені 19 лютого 2013 року.

Також, з урахуванням того, що спільна дитина сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає разом з відповідачкою та перебуває на її фактичному утриманні, визнання за позивачкою права вланості на квартиру відповіджає також і інтересам дитини.

Оскільки відповідач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними та матеріальними правами, наслідки зазначеної процесуальної дії йому розясненні, визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, визнання позову відповідачем слід прийняти і позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 174, 212 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», про визнання права власності задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1, яка народився 24 грудня 1981 року у м. Єнакієве, Донецької області, іпн НОМЕР_1, право власності на квартиру за адресою: м. Донецьк, вул. Жовтня (Октября)АДРЕСА_3.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий: