Постанова № 31799469, 13.06.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р.Справа № 5017/2653/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Мирошниченко М.А., Головея В.М.

при секретарі судового засідання: Подуст Л.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Рябоконь В.І. - за дорученням

від відповідача: Михайленко О.Ю. - за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса

апеляційну скаргу Державного підприємства "Підприємство південної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51)"

на ухвалу господарського суду Одеської області

від 17 травня 2013 року

у справі № 5017/2653/2012

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"

до Державного підприємства "Підприємство південної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51)"

про стягнення 576.558 грн. 43 коп.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.12.2012 р., що набрало законної сили, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (далі позивач, ПАТ, стягувач) задоволені у повному обсязі та з Державного підприємства „Підприємство південної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51) (далі відповідач, ДП, боржник) на користь ПАТ стягнуто: 498.971 грн. 21 коп. - боргу за спожиту електричну енергію, 15731 грн. 32 коп. - 3 % річних, 57257 грн. 86 коп. - пені, 4598 грн. 04 коп. - індексу інфляції та 18333 грн. 08 коп. - понесених витрат на сплату судового збору, а також відстрочено виконання рішення суду на 6 (шість) місяців до 17.06.2013 р.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2013 р. п. 3 резолютивної частини рішення господарського суду Одеської області від 17.12.2012 р. змінено та відстрочено виконання рішення суду на два місяці, до 12.04.2013 р., а в решті частині вищезазначене судове рішення залишено без змін.

29.04.2013 р. ДП звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про розстрочку виконання рішення строком не менше п'яти років із умовами відшкодування грошового зобов'язання у розмірі 407.117 грн. 21 коп., відповідно до наданого графіку, посилаючись на неможливість своєчасного виконання рішення суду щодо сплати стягнутої суми заборгованості, оскільки відповідач здійснює некомерційну господарську діяльність та його основною метою є залучення засуджених до суспільно-корисної праці та їх професійно-технічного навчання засуджених. Крім того, серед засуджених осіб, які прибули до виправної колонії, в своїй більшості не мають професійних і трудових навичок, ніколи не працювали та у багатьох засуджених відсутня обов'язкова середня освіта. Водночас, боржник не має державних замовлень на продукцію, яка виготовляється засудженими, а тому керівництво підприємства самостійно здійснює пошук замовлень та замовників для реалізації продукції, яка виготовлюється на власному виробництві, при цьому, кошти отриманні від реалізації відповідної продукції спрямовуються на утримання засуджених та на виплату їм заробітної плати, яка в подальшому спрямовується на погашення цивільних позовів з відшкодування шкоди потерпілим по вироках, за якими вони засудженні. Також, відповідач посилається на вплив фінансової кризи, яка стала для ДП обставиною нездоланної сили та яку він не міг передбачити або попередити. Разом з тим, боржник зазначає, що згідно виписки з особового рахунку відповідача станом на 25.04.2013 р. на його банківському рахунку залишок коштів складає - 94 грн. 57 коп., майно на яке може бути звернуто стягнення за рішенням суду належить до державної власності та згідно вимог чинного законодавства відповідне звернення стягнення на дане майно не допускається, усі ці обставини роблять неможливим своєчасне виконання рішення суду.

Названу заяву боржника ПАТ вважав необґрунтованою та безпідставною та просив суд відмовити у її задоволенні посилаючись на те, що відпуск електричної енергії є постійним і безперебійним збалансуванням виробництва і споживання електроенергії, що можливо лише при умові повної та своєчасної оплати за спожиту електричну енергію. Таким чином, функціонування енергетичної системи Одеської області повністю залежить від платоспроможності ПАТ. Крім того, у статутному капіталі позивача частка держави в особі Фонду державного майна України становить 25,0064% статутного капіталу, а тому невиконання відповідачем своїх зобов'язань зі своєчасної та повної оплати спожитої електричної енергії призводить й до порушення інтересів держави в особі Фонду державного майна України. Також, боржником не доведена наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, у зв'язку з чим, підстави для задоволення заяви відповідача про надання розстрочки виконання рішення строком не менше п'яти років - відсутні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.05.2013 р. (суддя Невінгловська Ю.М.) у задоволені заяви відповідача про надання розстрочки виконання рішення - відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що надані заявником докази та вказані обставини справи ніяким чином не свідчать про неможливість виконання рішення суду і не є винятковими у розумінні ч. 1 ст. 121 ГПК України, а тому не можуть бути підставою для розстрочки виконання вказаного рішення суду.

В апеляційній скарзі ДП посилаючись на те, що ухвала місцевого суду прийнята з порушенням норм процесуального і матеріального права просить її скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити його заяву про розстрочку виконання рішення суду тривалістю не менше п'яти років із умовами відшкодування грошового зобов'язання у розмірі 407.117 грн. 21 коп., відповідно до наданого графіку, оскільки наведені боржником обставини є винятковими і можуть бути підставою для надання розстрочки виконання судового рішення. В судовому засіданні представник скаржника доводи викладені в апеляційній скарзі підтримав у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить ухвалу місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ДП без задоволення. У судовому засіданні представник позивача доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.

До початку розгляду апеляційної скарги по суті представником відповідача заявлено клопотання про прийняття додаткових доказів по справі щодо його фінансового становища. Оскільки, заявник нічим не обґрунтував неможливість подання цих додаткових доказів суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, то колегія суддів, відповідно до вимог ч. 1 ст. 101 ГПК України, не знаходить підстав для задоволення зазначеного клопотання представника відповідача.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції рішенням господарського суду Одеської області від 17.12.2012 р., що набрало законної сили, позовні вимоги ПАТ задоволені у повному обсязі та з ДП на користь ПАТ стягнуто: 498.971 грн. 21 коп. - боргу за спожиту електричну енергію, 15731 грн. 32 коп. - 3 % річних, 57257 грн. 86 коп. - пені, 4598 грн. 04 коп. - індексу інфляції та 18333 грн. 08 коп. - понесених витрат на сплату судового збору, а також відстрочено виконання рішення суду на 6 (шість) місяців до 17.06.2013 р.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2013 р. п. 3 резолютивної частини рішення господарського суду Одеської області віл 17.12.2012 р. змінено та відстрочено виконання рішення суду на два місяці, до 12.04.2013 р., а в решті частині вищезазначене судове рішення залишено без змін.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України „Про виконавче провадження".

Відповідно до вимог ст. 121 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Тому, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.

При цьому, слід також враховувати, що за змістом частини першої ст. 229 ГК України та частини першої ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку, тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч. 2 ст. 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ретельно дослідивши матеріали справи в їх сукупності дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що надані заявником докази та вказані обставини справи ніяким чином не свідчать про неможливість виконання рішення суду і не є винятковими у розумінні ч. 1 ст. 121 ГПК України та з урахуванням матеріальних інтересів сторін, їх фінансового стану, ступені вини відповідача у виникненні спору, наявності інфляційних процесів у економіці держави та інших обставин справи, зокрема, того, що між сторонами у справі укладено договір про закупівлю електричної енергії за державні кошти, що свідчить про те, що утримання колонії та засуджених в ній здійснюється саме за рахунок бюджетних коштів, а не за рахунок отриманих ДП грошових коштів від здійснення підприємницької діяльності, як зазначено у заяві про розстрочення виконання рішення, а також того, що боржником, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, не надано належних та допустимих доказів, що свідчать про недофінансування боржника державою підставне залишив заяву ДП про розстрочку виконання рішення суду від 17.12.2012 р. без задоволення, так як Указ Президента України № 631/2012 „Про концепцію державної політики у сфері реформування Державної кримінально-виконавчої служби України" ніяким чином не звільняє боржників від своєчасного виконання своїх грошових зобов'язань, у зв'язку з чим протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала місцевого суду прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 106 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 17.05.2013 року у справі № 5017/2653/2012 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Підприємство південної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51)" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13.06.2013 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Головей В.М.