Постанова № 31799466, 05.06.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2013 р. Справа № 914/880/13-г

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

Матущака О.І.

при секретарі Гуньці О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств «Авіокон проект» без номера від 27.04.2013 року (вх. №05-05/728/13 від 07.05.2013 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 17.04.2013 року

у справі №914/880/13-г

за позовом Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств «Авіокон проект», м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шувар», м. Львів

про стягнення 31214,73 грн.

Представники сторін:

від позивача: Блажевський П.І., представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: Рудницький О.І., представник (довіреність в матеріалах справи).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України)

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.04.2013 року у цій справі (суддя Бортник О.Ю.) відмовлено в задоволенні позову Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств «Авіокон проект» (надалі МНВАП «Авіокон проект») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шувар» (надалі ТОВ «Шувар») про стягнення 20000 грн. заборгованості за виконані роботи, 3519,59 грн. пені, 1801,64 грн. 3% річних, 1700 грн. інфляційних втрат.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема, апелянт зазначає, що на підтвердження заборгованості сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків, а, отже, відповідач погодився оплатити заборгованість. Окрім цього, скаржник зазначає, що факт підписання акту звірки взаєморозрахунків слід було врахувати для поновлення позовної давності, про що подано відповідну заяву. МНВАП «Авіокон проект» просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що перебіг позовної давності розпочався заново, коли у ТОВ «Шувар» було здійснено останній платіж за Договором (30.06.2009 року); позовна давність сплила 01.07.2012 року, а більш тривалого строку позовної давності у Договорі не визначено. Також ТОВ «Шувар» зазначає, що підписання акту взаємозвірки розрахунків від 31.12.2012 року відбулося після спливу позовної давності, а тому не може вважатися обставиною, яка свідчить про переривання перебігу позовної давності та не є підставою для поновлення позовної давності. ТОВ «Шувар» просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст.101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

25 листопада 2008 року між МНВАП «Авіокон проект» (Підрядник) та ТОВ «Шувар» (Замовник) укладено Договір підряду №81 (Договір), відповідно до п.1.1 якого Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи по влаштуванню заземлення та блискавкозахисту Регіонального аграрно-маркетингового центру (1-й пусковий комплекс) гуртового ринку «Шувар», який знаходиться у м. Львові по вул. Хуторівка, 4б (Роботи) згідно договірної ціни, локальних кошторисів №2-1-1, що є Додатками до даного Договору та являються його невід'ємними частинами, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Згідно п.2.1 Договору загальна вартість робіт становить 91058,40 грн., в тому числі ПДВ - 15176,40 грн. Закінчені підрядні роботи приймаються Замовником по Акту приймання-передачі виконаних робіт встановленої форми і сплачується Замовником упродовж п'яти банківських днів з моменту підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт. Розрахунок за цим Договором проводиться у безготівковій формі на банківський рахунок підрядника (п.2.3 Договору).

Відповідно до п.7.1 Договору при простроченні розрахунку за виконані роботи Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від простроченої суми.

Згідно з Договірною ціною на влаштування заземлення та блискавкозахисту регіонального аграрного центру (1-й пусковий комплекс) гуртового ринку «Шувар» по вул. Хуторівській у м. Львові, складеною 22.10.2008 року загальна вартість робіт становить 91058,40 грн.

Відповідно до Акту №1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року, та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року, які 25.12.2008 року підписані сторонами без зауважень, позивачем виконані підрядні роботи на суму 84540 грн.

Таким чином, позивачем виконано свої зобов'язання за Договором.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості виконаних підрядних робіт виконав не в повному обсязі, сплативши 64540 грн. Відтак, заборгованість відповідача за виконану роботу становить 20000 грн., що стверджується копіями виписок банківської установи ВАТ «Кредобанк» та не заперечується сторонами по справі.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.03.2013 року ТОВ «Шувар» подано заяву про застосування позовної давності. Позивачем також 17.04.2013 року подана заява про поновлення позовної давності.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Положеннями ч.1 ст.264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Як вбачається, із вказаних вище виписок банківської установи останню оплату за виконані роботи відповідач здійснив 30.06.2009 року.

Таким чином, позовна давність сплила 01.07.2012 року. МНВАП «Авіокон проект» звернулась із позовом до місцевого господарського суду 01.03.2013 року, тобто після спливу позовної давності.

Щодо посилання апелянта на підписаний акт звірки взаємних розрахунків, підписаного сторонами 31.12.2012 року, то місцевим господарським судом правильно встановлено, що зазначений акт підписаний після спливу позовної давності, а, отже, не може вважатися доказом переривання перебігу позовної давності, оскільки цей строк сплинув ще 01.07.2012 року.

З аналогічних міркувань суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, викладені в апеляції, доводи скаржника щодо поважності причин пропуску позовної давності та можливості його поновлення.

Окрім цього, в матеріалах справи наявні копії виписок банківської установи ВАТ «Кредобанк» про здійснення відповідачем оплат на користь позивача за період з серпня 2009 року по березень 2012 року. Суд апеляційної інстанції зазначає, що призначення їх платежу жодним чином не пов'язане з укладеним між сторонами Договором та свідчить про наявність інших господарських відносин між сторонами.

Аналогічна правова позиція відображена в постанові Вищого господарського суду України від 26.10.2011 року №5002-9/1298-2011 та Постанові Пленуму Вищого господарського України №10 від 29.05.2013 року «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» (абзац 1 пункту 4.4.1).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що рішення Господарського суду Львівської області від 17.04.2013 року у цій справі є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також суд апеляційної інстанції враховуючи положення ст.ст.49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 17.04.2013 року у справі №914/880/13-г без змін.

2. Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на Міжрегіональну науково-виробничу асоціацію підприємств «Авіокон проект».

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 10.06.2013 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Матущак О.І.