Рішення № 31799324, 10.06.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 рокуСправа № 5013/194/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі колегії суддів Н.В. Болгар - головуючого, М.С. Глушкова, Л.В. Деревінської розглянув у засіданні справу № 5013/194/12

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ";

про визнання договору недійсним.

Представники:

позивача - у засіданні 16.05.13, 10.06.13 - адвокат ОСОБА_4, угода б/н від 05.03.12;

відповідача - у засіданні 16.05.13, 10.06.13 - Штеннікова К.Б., довіреність № 3 від 03.01.12.

Особа, присутня в засіданні 16.05.13: експерт Петров С.В.

Ухвалою від 07.03.12 господарський суд порушив провадження у справі № 5013/194/12 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі по тексту - Підприємець) про визнання недійсним договору поставки № 1/8236 від 05.01.11 (далі по тексту - Договір), стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ" (далі по тексту - Товариство) судових витрат.

Позовна заява містить посилання на ст. 128 ГК України, ч. 1 ст. 202, ч. 3 ст. 203 ЦК України та на те, що Договір Підприємець не укладала, нікому його укладання не доручала, а про його наявність дізналася після ознайомлення у господарському суді Кіровоградської області з матеріалами справи № 5013/7/12 за позовом Товариства про стягнення з Підприємця за порушення зобов'язань по Договору штрафу, пені і річних.

У відзиві на позов, поданому 11.04.12, відповідач вимоги заявника не визнав, просить суд в їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що

договір та видаткові накладні містять мокрі відбитки круглої печатки Підприємця, і це означає вчинення дій безпосередньо нею, з відома або за її дорученням;

факт наявності печатки позивачем не заперечується. докази втрати або крадіжки печатки до матеріалів справи не долучено;

на протязі січня - серпня 2011 р. Підприємець здійснила часткову оплату шляхом безготівкових розрахунків за отриманий від Товариства товар на загальну суму 20 959 грн. 07 коп., що підтверджується Реєстром отриманих платежів, і це свідчить про часткове виконання зобов'язань за Договором;

24.02.11 сторонами підписаний акт звірки взаєморозрахунків, тобто підтверджені фінансово-господарські відносини на підставі Договору.

За висновком судової почеркознавчої експертизи № 1821/02, складеним 25.06.13 судовим експертом Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз на виконання ухвали господарського суду Кіровоградської області від 07.05.13, підписи від імені ОСОБА_3 в Договорі, які містяться у графах "Покупець" на 1-5 сторінках документа, виконані не самою ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням підпису (підписам) ОСОБА_3 шляхом попереднього тренування.

19.11.12 Підприємцем подане "Доповнення до позовної заяви про визнання договору поставки № 1/8236 від 05.01.2011 року недійсним", в якому, посилаючись ст. 22 ГПК України вона просить визнати додаткові угоди № 1 та № 2 до Договору недійсними, з тих же підстав, що зазначені у позовній заяві. Фактично таке Доповнення є зміною предмету позову. Відповідно до частини четвертої ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

03.12.12 від Підприємця до господарського суду надійшло "Доповнення до позовної заяви про визнання договору поставки № 1/8236 від 05.01.2011 року недійсним", в якому вона просить визнати додаток № 1 до Договору недійсним, позовну вимогу про визнання додаткової угоди № 1 до Договору залишити без розгляду.

20.12.12 представник позивача ОСОБА_4 у письмовій формі повідомив господарському суду, що остаточними позовними вимогами є: "Визнати недійсним договір поставки № 1/8236 від 05.01.2011, додаткову угоду № 2 та додаток № 1 до договору поставки № 1/8236 від 05.01.2011 р., зазначені ТОВ "БаДМ", як укладені між ОСОБА_3 (фізичною особою-підприємцем) та ТОВ "БаДМ".

За висновком експерта № 56/02, складеного 11.03.13 судовим експертом Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Петровим С.В. на виконання ухвали господарського суду від 09.01.12 про призначення додаткової судово-почеркознавчої експертизи, у додатковій угоді № 2 до Договору поставки № 1 від 05.01.11 в графі ОСОБА_3", у додатку № 1 до договору поставки № 1 від 05.01.11 в графі "Директор" виконані не самою ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням підпису (підписам) ОСОБА_3 шляхом попереднього тренування.

У клопотанні (вих. № 76 від 01.04.13), поданому господарському суду 02.04.13 відповідач в особі представника просив викликати у судове засідання судового експерта Петрова С.В. для надання кваліфікованої відповіді та роз'яснення способів, методик, що були використанні в ході проведення експертного дослідження у справі. За таким клопотанням господарським судом був викликаний у засідання судовий експерт Петров С.В., пояснення якого заслухано у засіданні 16.05.13.

03.01.13 до господарського суду надійшло клопотання, в якому Товариство просить витребувати від Державної служби з лікарських засобів у Кіровоградській області Акти відбору зразків лікарських засобів для лабораторної перевірки їх якості, складених відносно Підприємця за період з 05.01.11 по 26.12.12. У задоволенні такого клопотання господарським судом відмовлено у засіданні 16.05.13.

У засіданні 16.05.13 господарським судом також було відмовлено відповідачеві у задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі та скеруванні матеріалів справи до Ленінського ВМ КМВ України для проведення перевірки в порядку діючого КПК України, зобов'язання АТ "Сведбанк", ПАТ "Приватбанк" подати відомості про те, хто значиться відповідальними особами Підприємця, уповноваженими розпоряджатися коштами про її рахунках відповідно до картки зі зразками підписів перших осіб із наданням копій карток, поданих 09.01.13.

02.04.13 до господарського суду надійшло клопотання Товариства в особі представника Штеннікової К.Б. № 75 від 01.04.13 про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи з метою дослідження належності підписів ОСОБА_3 у видаткових накладних (за переліком), виконання якої доручити Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при УМВС України в Кіровоградській області.

У засіданні 16.05.2013 господарським судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва до 14:10 10.06.13.

У засіданні представник відповідача повідомила про те, що нею не підтримується клопотання, подане 02.04.13.

У засіданні 10.06.13 представники сторін клопотань не виклали, заяв господарському суду не подали.

Господарським судом по суті розглядався позов із зміненим предметом.

При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін у засіданні господарський суд встановив наступне.

Підприємець доводить, що нею не укладався Договір, за умовами якого Товариство - постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця лікарські препарати та засоби гігієни для догляду за хворими, лікувальну косметику та інші форми медичного асортименту (далі - Товар), а Підприємець - покупець зобов'язується прийняти Товари та оплатити його на умовах даного Договору; прийом-передача товару здійснюється на підставі видаткових накладних, в яких вказується ціна Товару. Також заявником позову заперечується підписання додаткової угоди № 2 до Договору, якою сторони домовилися внести зміни до п. 5.4 , та додатку № 1 до Договору, в якому зазначені зразки печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності від постачальника, завіряє свій підпис у видатковій накладній на отримання товару. У додатку № 1 до Договору зазначено найменування аптеки, міститься відтиск печатки Підприємця.

Договір у розумінні ч. ч. 1, 2, 4 ст. 202 Цивільного кодексу України є двостороннім правочином, погодженою дією двох сторін, спрямованою на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків. Згідно ст. 204 названого Кодексу правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Підставою недійсності правочину є за ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Позивач вважає, що Договір, додаток № 1 та додаткова угода № 2 до нього, мають бути визнані судом недійсним правочином на підставі ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України, за якою волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до частин першої та другої ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, висновок судової почеркознавчої експертизи оцінюється господарським судом у сукупності з іншими письмовими доказами, наданими сторонами та поясненнями їх представників у засіданні.

За результатами засідання господарський суд прийшов до висновку про недоведеність заявником підстав для задоволення позову.

За п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч. 4 ст. 203, п. 2 ч. 1 ст. 208 названого Кодексу правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою ст. 206 цього Кодексу.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), що встановлено ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України.

Позивач заперечує підписання Договору, додатку № 1 та додаткової угоди № 2 до нього. Відповідно до висновків судової почеркознавчої експертизи та додаткової судової почеркознавчої експертизи, зазначеними вище, Договір, додаток № 1 та додаткова угода № 2 до нього безпосередньо Підприємцем не підписувалися.

Згідно ст. 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою; правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання; наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Підприємцем від товариства отримувалися лікарські засоби, зокрема у період з 01.01.2010 по 20.02.11 по видаткових накладних від 20.01.11 №№ KZ25262305-1, KZ25263003-1, KZ25264191-1, KZ25265007-1, від 21.01.11 №№ 2KZ25272976-2, 2KZ25273856-2, 2KZ25274731-2, KZ25272976-1, KZ25273856-1, KZ25274731-1, від 24.01.11 №№ 2KZ25285905-2, KZ25285905-1, від 26.01.11 №№ 2KZ25315226-2, KZ25315226-1, від 27.01.11 №№ 2KZ25329151-2, KZ25329151-1, від 28.01.11 №№ 2KZ25339728-2, KZ25339728-1, від 31.01.11 № KZ2534906-1, від 02.02.11 № KZ25369039-1, від 07.02.11 № KZ25403471-1.

Такі видаткові накладні підписані Підприємцем і у них міститься відтиск її печатки із зазначенням ім'я фізичної особи - підприємця та її ідентифікаційного номера.

Сторони склали акт взаємного звіряння розрахунків за період з 01.01.10 по 20.02.11 по даних бухгалтерського обліку Товариства, в якому зазначені вищеназвані видаткові накладні, вартість товару та загальне сальдо. Такий акт підписаний і містить печатку Підприємця.

Видаткові накладні, зазначені в акті звіряння, містять посилання на Договір. Відтиск печатки відповідає відтиску, що містить додаток № 1 до Договору. Докази на підтвердження того, що печатка, відтиск якої містять Договір, додаток № 1 та додаткова угода № 2 до нього, видаткові накладні, акт звіряння розрахунків, не належить підприємцю або була втрачена (викрадена) відсутні. Фактично заперечення Підприємця щодо належності їй печатки, відтиск якої міститься на названих документах, не викладалися.

Чинне законодавство не передбачає обов'язкового скріплення печаткою фізичної особи - підприємця її підпису у договорах. Однак, безумовним є те, що наявність такої печатки у документах, оформлених при вчиненні правочину, є свідченням не скріплення підпису особи, а самого документа. Тобто волевиявлення особи, якій належить печатка, на вчинення правочину (укладання договору) наявне.

Підприємець отримувала товар, постачальником якого у видаткових накладних зазначена не ОСОБА_7, про якого йдеться у позовній заяві, а Товариство, і розрахунки (частково) за такий товар здійснювала шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок Товариства в банківській установі.

При проведенні розрахунків за отриманий від відповідача товар, позивач у платіжних дорученнях (№ 11 від 08.02.11, № 133 від 24.05.11, № 147 від 01.06.11 та інші, перелік яких містить "Реєстр отриманих ТОВ "БаДМ" безготівкових платежів від ФОП ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1, м. Кіровоград) за січень-серпень 2011 року"), при зазначенні призначення платежу вказував Договір як підставу оплати за ліки. Це підтверджується і банківськими виписками.

Підписані видаткові накладні та платіжні доручення, які містять зазначення Договору, свідчать про обізнаність позивача із таким Договором та його умовами, його виконання, тобто схвалення Договору Підприємцем та спростовують те, що вчинення правочину не відповідало її внутрішній волі.

Господарський суд погоджується із доводами відповідача і з викладених вище підстав відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі.

Судові витрати по справі, згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

У засіданні 10.06.13 господарським судом проголошені вступна і резолютивна частини рішення.

Керуючись ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.06.13.

Головуючий суддя Н. В. Болгар

Судді М. С. Глушков

Л. В. Деревінська