Рішення № 31799305, 28.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4619/13 28.05.13

За позовомКомунального підприємства «Київський метрополітен»До Військової частини А-0799Простягнення 22 013,96 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Кравченко Т.В.- за дов.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Військової частини А-0799 21 269,38 грн. основного боргу, 620,48 грн. пені. 124,10 грн. 3% річних, а всього 22013,96 грн. заборгованості за договором від 30.12.2010 № 08-УНД-10.

Відповідач у судове засідання не з'явився, представників не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 15.03.2013 р. про порушення провадження у справі та ухвали суду від 09.04.2013р. та 14.05.2013 не подав. Водночас, ухвали суду від 15.03.2013р. та від 09.04.2013р., 14.05.2013 направлені на адресу відповідача - Військової частини А-0799: 03049, м. Київ, вул. Ю.Фучика, 5-а, та 03049, м. Київ, вул. Фучика, 7.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством „Київський метрополітен" та Військовою частиною А0799 30 грудня 2010 року було укладено Договір № 08-УНД-І0.

Відповідно до п. 1.1. Договору Відповідач зобов'язується відшкодувати Позивачу вартість корисного використання тунелю метрополітену загальною довжиною І 900 погонних метрів.

Пунктом 2.1. Договору встановлено обов'язок Відповідача щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, сплачувати Позивачу відшкодування вартості корисного використання тунелю та тунельних споруд загальною довжиною 1 900 погонних м, в розмірі 2 660 грн., з розрахунку 1,40 грн. (в тому числі ПДВ - 0,23 грн.) за 1 погонний метр прокладеного кабелю. Розмір відшкодування вартості корисного використання тунелю за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п/п 4.1.1. п. 4.1. Договору Відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувані платежі, встановлені Договором,

Матеріали справи свідчать, що Відповідач не сплатив Позивачу відшкодування вартості корисного використання тунелю та тунельних споруд за період з 01.07.2012 по 28.02.2013, тобто не виконав свої зобов'язання за Договором.

За розрахунком Позивача, в наслідок того, що Відповідач не сплачував передбачені Договором платежі, станом на 28.02.2012 виникла заборгованість за Договором у сумі 21 269, 38 грн.

Згідно з п. 5.2. Договору у випадку прострочення сплати платежів за цим договором Відповідач сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу, але не більше двох облікових ставок НБУ.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

30.12.2010 року між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» та Військовою частиною А0799 було укладено Договір № 08-УНД-10.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріалами справи підтверджується факт існування у Відповідача заборгованості по сплаті у повному обсязі відшкодування вартості корисного використання тунелю та тунельних споруд за період з 10.08.2012 по 28.02.2013 у розмірі 21 269,38 грн.

Строки плати визначені в договорі.

Відповідно до п. 2.1. Договору встановлено обов'язок Відповідача щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, сплачувати Позивачу відшкодування вартості корисного використання тунелю та тунельних споруд загальною довжиною 1 900 погонних м, в розмірі 2 660 грн., з розрахунку 1,40 грн. (в тому числі ПДВ - 0,23 грн.) за 1 погонний метр прокладеного кабелю. Розмір відшкодування вартості корисного використання тунелю за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач свого обов'язку зі спати платежів належним чином не виконав, у зв'язку із чим заборгованість відповідача за договором № 08-УНД-10 становить 21 269,38 грн. за період з 10.08.2012 по 28.02.2013, а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність у Відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 21 269,38 грн. на підставі Договору, Відповідачем вказана заборгованість не спростована, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 5.2. Договору у випадку прострочення сплати платежів за цим договором Відповідач сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу, але не більше двох облікових ставок НБУ.

Отже, порушення відповідачем строків оплати, передбачених п. 2.1. договору № 08-УНД-10 від 30.12.2010р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 620,48 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 124,10 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Військової частини А 0799 (03049, м. Київ, вул. Юліуса Фучика, 5-а, код ЄДРПОУ 08228777) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03056, м. Київ, пр.-кт Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 03328913) 21 269 (двадцять одну тисячу двісті шістдесят дев'ять) грн. 38 коп. заборгованості, 620 (шістсот двадцять) грн. 48 коп. пені, 124 (сто двадцять чотири) грн. 10 коп. 3% річних, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 10.06.2013р.