Рішення № 31797946, 03.06.2013, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/1399/2013 Справа № 641/3023/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2013 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

при секретарі судового засідання Ємельяненко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова цивільну справу

за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ

до ОСОБА_1

про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,

ВСТАНОВИВ:

Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в сумі 10 695 грн. 51 коп., а також покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що наказом Національного університету внутрішніх справ № 210 о/с від 30.07.2002 року ОСОБА_1 зараховано до складу курсантів НУВС; 20.09.2002 року між НУВС та відповідачем укладена Угода про підготовку фахівців в Університеті внутрішніх справ за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування.

Наказом ХНУВС № 168 о/с від 23.06.2006 року лейтенанта міліції ОСОБА_1 відраховано зі складу курсантів університету та відкомандировано до ГУМВС України в Харківській області. Наказом ГУМВС України в Харківській області № 26 о/с від 27.02.2007 року лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за ст. 64 п. „ж (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Відповідно до п. 2.5., п. 3, п. 7 Угоди про підготовку фахівців в Університеті внутрішніх справ за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування від 06.09.2003 року, укладеного між НУВС та відповідачем, останній зобовязувався у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, повязані з його утриманням під час навчання в університеті.

З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, які згідно розрахунку склали 10695,51 гривень.

У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. До позовної заяви представником позивача ОСОБА_2 додано заяву про розгляд справи за відсутності представника Харківського національного університету внутрішніх справ.

Відповідач надав відзив на позов, в якому просить в задоволенні позову відмовити.

Доводи своїх заперечень обґрунтовує тим, що на час укладення угоди відповідач не досяг повноліття, доказів укладання угоди з неповнолітнім за згодою його батьків не надано. Посилання позивача в обґрунтування позову на приписи постанови Кабінету Міністрів України № 313 від 01.03.2007 року є необґрунтованими, оскільки вона прийнята вже після відрахування відповідача з навчального закладу та його звільнення з органів внутрішніх справ. Повноважень на звернення до суду з даним позовом від імені осіб, зазначених у постанові Кабінету Міністрів України № 964 від 12.07.2006 року, у позивача немає.

Крім того, посилаючись на те, що відповідач звільнився з органів внутрішніх справ 27.02.2007 року, а позов до суду подано позивачем лише 20.03.2013 року, просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 вимоги заперечень підтримала у повному обсязі, просить в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що наказом Національного університету внутрішніх справ № 210 о/с від 30.07.2002 року ОСОБА_1 зараховано до складу курсантів НУВС.

20.09.2002 року між НУВС та відповідачем укладена Угода про підготовку фахівців в Університеті внутрішніх справ за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування (далі - Угода).

Наказом ХНУВС № 168 о/с від 23.06.2006 року лейтенанта міліції ОСОБА_1 відраховано зі складу курсантів університету та відкомандировано до ГУМВС України в Харківській області.

Наказом ГУМВС України в Харківській області № 26 о/с від 27.02.2007 року лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за ст. 64 п. „ж (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

На час проходження відповідачем навчання у Харківському національному університеті внутрішніх справ спірні правовідносини було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України № 992 від 22.08.1996 Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням та наказом МВС України від 30.08.1999 № 660 Про затвердження Порядку підготовки фахівців у вищому навчальному закладі МВС України за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування.

Відповідно до п. 2. Наказу № 660 та п. 6 Постанови № 922 випускник зобов'язаний ґрунтовно оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати в підрозділах системи МВС України не менш як три роки, а вищий навчальний заклад забезпечити відповідні якість та рівень підготовки фахівця з вищою освітою.

Харківський національний університет внутрішніх справ виконав зобов'язання відповідно до п. 1 Угоди: забезпечив теоретичну та практичну підготовку відповідача згідно з навчальними планами та програмами і вимогами освітньо-кваліфікаційних рівнів; створив умови для навчання відповідача, після закінчення навчання й отримання відповідної кваліфікації видав відповідачу документ про освіту встановленого зразка, направлення на роботу відповідно до рішення державної комісії з персонального розподілу випускників, грошові виплати, передбачені відповідними нормативно-правовими актами; забезпечив відповідача харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами МВС України.

Згідно з п.14 Постанови №922 у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом 3-х років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Відповідно до п. 3.5 Наказу № 660 у разі неприбуття молодого фахівця до місця розподілу або відмови без поважної причини стати до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення службової дисципліни чи звільнення за власним бажанням, без поважних причин, протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

При цьому у відповідності до п. 3.1 Угоди підставою для відшкодування вартості навчання у разі дострокового розірвання угоди є звільнення з органів внутрішніх справ до закінчення трирічного терміну перебування на службі за власним бажанням без поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення п. 3.1 Угоди відповідач звільнився з органів внутрішніх справ до встановленого обов'язкового трирічного терміну проходження служби в ОВС після закінчення навчання, а тому у нього виник обов'язок відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі.

Згідно довідок Харківського національного університету внутрішніх справ, залучених до справи, витрати на утримання відповідача за час його навчання у вищому навчальному закладі за період з 2003 року по 2006 рік склали 10695,51 грн.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з навчанням, у розмірі 10695,51грн.

Доводи відповідача про те, що на час укладення Угоди він був неповнолітнім, його батьки згоди на укладення Угоди не надавали, а тому зазначений договір є недійсним, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки в порушення приписів ч. 1 ст. 60 ЦПК України відповідачем не надано доказів визнання у встановленому законом порядку Угоди недійсною на підставі ч. 2 ст. 222 ЦК України, на теперішній час договір є дійсним та підлягає виконанню сторонами.

Щодо доводів представника відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом суд зазначає наступне.

У відповідності до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, про звільнення відповідача зі служби за власним бажанням позивач довідався після направлення на його адресу Головним управлінням МВС України в Харківській області листа № 7/2976 від 07.08.2012 року зі списком молодих фахівців, які до закінчення трирічного терміну звільнені з органів внутрішніх справ, з даним позовом до суду Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся 29.03.2013 року, а тому строк позовної давності позивачем не пропущений.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до приписів ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Харківського національного університету внутрішніх справ задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, що зареєстрований за адресою: м. Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 99, на користь Харківського національного університету внутрішніх справ, м. Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 27, код 08571096, витрати, пов'язані з навчанням, у розмірі 10695,51грн., а також судовий збір у розмірі 229,40грн., а всього 10924 (десять тисяч дев'ятсот двадцять чотири)грн. 91коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

ОСОБА_4