Рішення № 31796572, 05.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7752/13 05.06.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"

про відшкодування 39 131,28 грн. шкоди в порядку регресу

за участю представників сторін:

від позивача: Голоднюк О.Г. - юрисконсульт

від відповідача: Великородний А.О. - юрисконсульт

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні з 31.05.2013 року по 05.06.2013 року згідно вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву, без винесення процесуального документа суду, за наслідком якого було складено протокол відповідно до вимог ст. 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 39 131,28 грн. відповідно до Договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 006066/4002/0000229 від 21.06.2011 року.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у справі - Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", надав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково в сумі 9 381,48 грн., яка складається з суми відновлювального ремонту автомобіля марки "Пежо", державний номер АН9249НК за винятком запчастин по ремонту КПП та суми франшизи у розмірі 510 грн.

У судовому засідання представник відповідача заявив усне клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Суд відмовив у задоволенні даного клопотання, у зв'язку з тим, що вирішення даного спору не потребує спеціальних знань.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги письмові заперечення відповідача, суд встановив:

До прийняття рішення у справі, позивач використовуючи своє право передбачене статтею 22 ГПК України надав клопотання про зменшення розміру своїх позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 38 621,28 грн. Судом прийнято до уваги, що згідно пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.11.2011року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що стаття 22 ГПК України передбачає право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. Матеріали справи підтверджують, що фактично відбулося зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим, ціна позову по даній справі дорівнює 38 621,28 грн.

Позов мотивовано тим, що 21.06.2011 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА", далі Страховик, та Свистун Володимиром Івановичем, далі Страхувальник, було укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 006066/4002/0000229, далі Договір, за яким Страховиком було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки "Пежо", державний номер АН 9249 НК, 2011 року випуску.

28 травня 2012 року на вул. Артема, 114 в м. Києві відбулася дорожньо - транспортна пригода, далі ДТП, у часниками якої стали, зокрема:

Ш автомобіль марки "Пежо", реєстраційний номер АН9249НК, під керуванням водія

Свистун Катерини Володимирівни;

Ш автомобіль марки "ВАЗ", реєстраційний номер АН9912СЕ, під керуванням водія

Валентукевича Володимира Степановича;

Ш автомобіль марки "ВАЗ", реєстраційний номер АН0535НІ, під керуванням водія

Кофанова Артема Володимировича;

Ш автомобіль марки "Шевроле", реєстраційний номер АН8815ВН, під керуванням водія

Антоненка Романа Вікторовича.

Факт встановлення вини у скоєнні ДТП Антоненка Романа Вікторовича, за ознаками пункту 124 КУпАП підтверджено постановою Київського районного суду м. Донецька від 11.07.2012 року у справі №3/0523/2346/2012. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду в розумінні вимог статті 35 ГПК України щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Вина Антоненка Романа Вікторовича є фактом, який не потребує доказуванню. На підставі Договору та відповідно до страхового акту № 00092096 позивачем було виплачено Страхувальнику страхове відшкодування в сумі 39 179,91 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 09.10.2012 року № 034582 та №034583.

Згідно полісу АА/7169643 наданого МОТОРНИМ (ТРАНСПОРТНЕ) СТРАХОВИМ БЮРО УКРАЇНИ, цивільна правова відповідальність власника транспортного засобу автомобілю марки "Шевроле", реєстраційний номер АН8815ВН, була застрахована відповідачем з франшизою в розмірі 510 грн. Регресна вимога про стягнення суми страхового відшкодування від 10.01.2013 року № 02687 була подана відповідачу, що підтверджується вхідною відміткою відповідача №7а-249 від 18.01.2013 року.

Надавши правову кваліфікацію правовідносин сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані, виходячи із наступного:

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір страхування, сторони досягли всіх його суттєвим умов, а саме відносно предмету страхування, дотримали його письмову форму, визначили суттєві умови, у тому числі страхову суму, а тому відповідно до вимог ст. 16 Закону України " Про страхування", приписів статей 627, 629, 979 ЦК України, ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Свої позовні вимоги Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" обґрунтовує рахунком-фактури № 1/21 від 21.09.2011 року наданим СПД Коваленком О.В., згідно якого вартість матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП складає 39 136 грн. Даний рахунок-фактури не може слугувати належним доказом у даній справі тому, що саме ДТП сталося лише 28.05.2012 року, тобто після складання цього рахунку. Крім того, відповідно до довідки ДАІ від 28.05.12р. значиться про нанесення спірному автомобілю шкоди, зокрема, заднього бамперу, задньої панелі та заднього державного номеру, що взагалі не стосується блоку управління зчеплення та блоку управління КПП на стягненні яких позивач наполягає.

За таких обставин, у позові Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 39 131,28 грн. слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

Витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720, 50 грн. покладаються на позивача - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" згідно частини п'ятої статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 05.06.2013 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16 Закону України "Про страхування", ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ст. ст. 627, 629, 979, 993, 1187 ЦК України, ст. ст. 180, 181 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 35, 41, ч.3 ст. 43, ч. 5 ст. 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 10.06.2013 року

Суддя Ю.О.Підченко