Рішення № 31794893, 05.06.2013, Токмацький районний суд Запорізької області

328/1597/13-ц

05.06.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

05 червня 2013 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді: Новікової Н.В., при секретарі: Похвалітовій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ВДВС Токмацького районного управління юстиції Запорізької області, ТОВ «Кей Стоун» про визнання договору про надання послуг з реалізації арештованого майна на комісійних засадах - нікчемним,

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулися до суду з позовом до ВДВС Токмацького районного управління юстиції Запорізької області, ТОВ «Кей Стоун», в якому просили визнати договір № ZPD 281205 Про надання послуг з реалізації арештованого майна на комісійних засадах від 28.12.2001 року, укладений між ВДВС Токмацького районного управління юстиції Запорізької області та ТОВ «Кей Стоун», про продаж металевого паркану з оцинкованих листів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - нікчемним, з моменту його укладання.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачі придбали жилий будинок № 77 (з надвірними будівлями та спорудами, в тому числі металевим парканом) по АДРЕСА_1 В 2005 році ОСОБА_2 замінив старий металевий паркан на новий металевий паркан з оцинкованих листів (десяти хвильових, висотою 1,8 метрів кожний, загальною довжиною 23 метра та ворота, які складаються з 2 частин, з вхідними дверима висотою 2 метри, довжиною 3,5 метра). Наприкінці лютого 2013 року позивачі дізналися, що на їх металевий паркан 10.11.2011 року, на підставі акту опису та арешту майна, складеного державним виконавцем - Єрмолаєвою Г.Г., був накладений арешт, встановлено обмеження права користування, паркан був оцінений у суму 1170,00 гривень, і на підставі договору № ZPD 281205 Про надання послуг з реалізації арештованого майна на комісійних засадах від 28.12.2011 року проданий. Не погодившись із вказаним продажем паркану позивачі звернулися до суду.

Позивачі в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити з підстав викладених в позові.

Представник відповідача ВДВС Токмацького районного управління юстиції Запорізької області Єрмолаєва Г.Г. в судовому засіданні проти позову заперечувала, до суду надала заперечення, в яких просила відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ТОВ «Кей Стоун» до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив; заперечення проти позову не надав.

Заслухавши позивачів, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_1 від 17 березня 1973 року.

Будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі - продажу р. № 1492, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 8592195 від 11.10.2005 р.

12 квітня 2011 року постановою державного виконавця ВДВС Токмацького РУЮ було відкрите виконавче провадження з виконання вимоги № 398-у, виданої 02.11.2010 р. УПФУ в м.Токмак Запорізької області про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості зі сплати страхових внесків на користь УПФУ в м.Токмак в сумі 863,46 грн. Адреса боржника зазначена у виконавчому документі АДРЕСА_1.

В судовому засіданні сторони визнали, що ОСОБА_4 є сином позивачів та на момент відкриття виконавчого провадження був зареєстрований за адресою позивачів, тобто в будинку АДРЕСА_1.

10 листопада 2011 року при примусовому виконанні вимоги № 398-у, виданої 02.11.2010 р. УПФУ в м.Токмак Запорізької області, за адресою боржника ОСОБА_4 було описане майно - паркан з металевих листі та ворота, про що складено Акт опису та арешту майна №25792385, копія якого є в матеріалах справи.

Під час складання Акту опису та арешту майна боржника ОСОБА_4 не було вдома, перевірити майно в будинку мати не надала можливості, правовстановлюючих документів на майно не було надано, що підтверджується копіями Актів державного виконавця від 10 листопада 2011 року.

Відповідно до вимог 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

В судовому засіданні позивачі визнали, що з таким позовом до суду не звертались.

10 листопада 2011 року боржника ОСОБА_4 було призначено зберігачем паркану з металевих оцинкових листів, 10-ти хвильових, висотою 1, 8 м., загальною довжиною 23 м. та ворота, які складаються з 2-ох частин, з вхідними дверима, висотою 2 м. , довжиною 3, 5 м, що підтверджується відповідною постановою.

09 грудня 2011року заявка на реалізацію арештованого майна була направлена до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції.

28 грудня 2011 року між ВДВС Токмацького РУЮ у Запорізькій області та спеціалізованою організацією Філією ТОВ «КЕЙ СТОУН Запоріжжя» було укладено договір про надання послуг з реалізації арештованого майна на комісійних засадах за № ZPD 281205.

28 лютого 2012 року на депозитний рахунок ВДВС Токмацького РУЮ у Запорізькій області надійшли кошти від продажу майна в сумі 995, 67 грн. Згідно повідомлення торгуючої організації майно продано 27.02.2012р. Платіжним дорученням №265 від 03.03.2012р. кошти в розмірі 863,46грн. перераховані стягувачеві -УПФУ в м. Токмак,згідно виконавчого документа-вимоги № ф 398 У від 02.11.2010р.

21 березня 2012 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання вимоги № 398-у, виданої 02.11.2010 р. УПФУ в м.Токмак Запорізької області про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості зі сплати страхових внесків на користь УПФУ в м.Токмак в сумі 863,46 грн..

Дії державного виконавця під час проведення виконавчого провадження боржник або позивачі не оскаржували.

Відповідно до вимог ст. 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Посилання позивачів на ст.. 228 ЦК України як на підстави визнання правочину нікчемним є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Так, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

Позивачами доказів того, що укладений 28 грудня 2011 року договорі між ВДВС Токмацького РУЮ у Запорізькій області та спеціалізованою організацією Філією ТОВ «КЕЙ СТОУН Запоріжжя» про надання послуг з реалізації арештованого майна на комісійних засадах за № ZPD 281205 порушує публічний порядок не надано.

Керуючись ст.ст. 12, 31, 52, 59, 60 , 61 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 3, 216- 221, 224, 226, 228, 235 ЦК України, ст.ст. 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ВДВС Токмацького районного управління юстиції Запорізької області, ТОВ « Кей Стоун» про визнання договору про надання послуг з реалізації арештованого майна на комісійних засадах - нікчемним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: