Рішення № 31794352, 07.06.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" червня 2013 р.Справа № 916/825/13

За позовом: Чорноморського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області в інтересах держави в особі, якою є Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України;

до відповідача: Одеської міської ради;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеська національна морська академія;

про визнання права власності.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від прокурора: Толстик В.В. (за посвідченням);

Від позивача: Дяговець Т.М. (за довіреністю);

Від відповідача: Асташенкова О.І. (за довіреністю);

Від третьої особи: Дяговець Т.М. (за довіреністю);

В засіданні суду приймали участь:

Від прокурора: Толстик В.В. (за посвідченням);

Від позивача: Дяговець Т.М. (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи: Дяговець Т.М. (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 27.03.2013р. за вх.суду№1283/2013 Чорноморський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України звернувся до господарського суду Одеської області з позовом та уточненням до нього в редакції від 07.06.2013р. вх.суду№17724/2013 до відповідача Одеської міської ради про визнання за державою в особі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України права власності на об'єкти нерухомого майна - будівлі, які розташовані не земельній ділянці площею 2,5739 га за адресою: м. Одеса, по вул. Дідріхсона, 8 , що належать Одеській національній морській академії на праві оперативного управління, а саме:

- навчальний корпус № 7, літера «А», загальною площею 11290,6кв.м., інвентарний №10310024, балансовою вартістю 327 540347,33грн.;

- електрична підстанція літера «Б», загальною площею 46,8кв.м., інвентарний №10310046, балансовою вартістю 12983,00грн.;

- будівля (склад РІВ) літера «В», загальною площею 29,7кв.м., інвентарний №10310054, балансовою вартістю 1900,00грн;

- будівля майстерні (інженерні відділи та АХО) літера «ГГ1», загальною площею 196,9кв.м., інвентарний №10310021, балансовою вартістю 41738,00грн.;

- навчальний корпус № 1, літера «Д», загальною площею 7127,2кв.м., інвентарний №10310010, балансовою вартістю 2346480,97грн;

- навчальний корпус № 2, літера «ЕЕ1Е2», загальною площею 13234,9кв.м., інвентарний №10310002, (літера "Е" - 8672,3кв.м., літера "Е1" - 3418,7кв.м., літера "Е2" - 1143,9кв.м.) балансовою вартістю 3239513,59 грн.;

- будівля «ПП Морехідний» інвентарний №10310050, літера «Ж», загальною площею 49,2кв.м., балансовою вартістю 8882,00 грн.;

- будівля розподільчого пункту літера «З», загальною площею 28,1кв.м., інвентарний №10310044, балансовою вартістю 19356, 48 грн,

- будівля склад «ЕТВ» літера «И» загальною площею 65,7кв.м., інвентарний №10310053, балансовою вартістю 5750,00грн.

- будівля насосної станції (кінопроекційна) літера літ. «К», загальною площею 40,4кв.м., інвентарний №10310035, балансовою вартістю 31631,00грн.,

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.03.2013р. порушено провадження у справі, присвоєно №916/825/13 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеську національну морську академію.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 16.05.2013р. у зв'язку з перебуванням судді Власової С.Г. на лікарняному, справу №916/825/13 передано на розгляд судді Никифорчуку М.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.05.2013р. справу №916/825/13 прийнято до провадження суддею Никифорчуком М.І та призначено до розгляду.

У зв'язку із виходом судді Власової С.Г. з лікарняного, згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 27.05.2013р. справу №916/825/13 передано на розгляд судді Власової С.Г.

28.05.2013р. справу №916/825/13 прийнято до провадження суддею Власовою С.Г.

Прокурор та позивач на позовних вимогах наполягають.

Відповідач - Одеська міська рада відзиву на позовні вимоги та письмових пояснень по суті позовних вимог суду не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеська національна морська академія позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін,

суд в порядку ст. 75 ГПК України, встановив наступне:

З позовної заяви Чорноморського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області та пояснень третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеської національної морської академії вбачається, що Одеська національна морська академія протягом тривалого часу, з 1964р. і по теперішній час володіє та користується будівлями та спорудами які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Дідріхсона, 8.

Прокурор та позивач зазначають, що на спірні об'єкти нерухомого майна у Одеської національної морської академії відсутні належним чином оформлені правовстановлюючі документи. Свідоцтва про право власності, акти прийому-передачі будівель, акти вводу в експлуатацію всіх будівель на них відсутні.

За твердженням Позивача спірні споруди були побудовані за рахунок державних коштів в період з 1964 по 1994 роки, і з моменту їх побудови заходяться у безперервному та відкритому користуванні та володінні у Академії впродовж більш ніж 40 років (в залежності від ріку побудови).

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, спірні об'єкти нерухомості знаходиться на балансі Одеської національної морської академії

09.02.2005 відповідно до рішення Одеської міської ради від 29.04.2002 №106-ХХIV Одеській національній морській академії, як землекористувачу, виданий Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №205554, яким надано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 2,5739га для експлуатації та обслуговування учбових корпусів.

Позивач та третя особа зазначають, що неодноразово зверталися до Відповідача з листами про оформлення та видачу свідоцтва про право державної власності на навчальні корпуси, які знаходяться в оперативному управлінні Одеської національної морської академії за адресою м. Одеса, вул. Дідріхсона, 8.

Однак Відповідачем було відмовлено в оформленні та видачі свідоцтва про право державної власності оскільки згідно Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5 у Позивача та третьої особи відсутні правовстановлюючі документи на будівлі.

Позивач та третя особа зазначають, що згідно отриманих довідок з архівів м. Одеси, Одеської області та Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міськради правовстановлюючі документи на будівлі не були знайдені.

Враховуючи викладене, Прокурор та Позивач просять суд визнати за державою Україна в особі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України права власності на об'єкти нерухомого майна - будівлі, які розташовані не земельній ділянці площею 2,5739 га за адресою: м. Одеса, по вул. Дідріхсона, 8, що належать Одеській національній морській академії на праві оперативного управління, та складаються з: навчального корпусу № 7, літера «А», загальною площею 11290,6кв.м., інвентарний №10310024, балансовою вартістю 327 540347,33грн.; електричної підстанції літера «Б», загальною площею 46,8кв.м., інвентарний №10310046, балансовою вартістю 12983,00грн.; будівлі (склад РІВ) літера «В», загальною площею 29,7кв.м., інвентарний №10310054, балансовою вартістю 1900,00грн; будівлі майстерні (інженерні відділи та АХО) літера «ГГ1», загальною площею 196,9кв.м., інвентарний №10310021, балансовою вартістю 41738,00грн.; навчального корпусу № 1, літера «Д», загальною площею 7127,2кв.м., інвентарний №10310010, балансовою вартістю 2346480,97грн; навчального корпусу № 2, літери «ЕЕ1Е2», загальною площею 13234,9кв.м., інвентарний №10310002, (літера "Е" - 8672,3кв.м., літера "Е1" - 3418,7кв.м., літера "Е2" - 1143,9кв.м.) балансовою вартістю 3239513,59 грн.; будівлі «ПП Морехідний» інвентарний №10310050, літера «Ж», загальною площею 49,2кв.м., балансовою вартістю 8882,00 грн.; будівлі розподільчого пункту літера «З», загальною площею 28,1кв.м., інвентарний №10310044, балансовою вартістю 19356, 48 грн.; будівлі складу «ЕТВ» літера «И» загальною площею 65,7кв.м., інвентарний №10310053, балансовою вартістю 5750,00грн.; будівлі насосної станції (кінопроекційна) літера літ. «К», загальною площею 40,4кв.м., інвентарний №10310035, балансовою вартістю 31631,00грн.

Одеська національна морська академія повністю підтримує позов прокурора та Позивача.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Такі положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю. Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування.

Статтею 326 Цивільного кодексу України визначено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Статтею 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 116 Конституції України від 28.06.1996 р. Кабінет Міністрів України, зокрема, здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності" від 21.09.2006 року № 185-V визначено, що управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст. 4 цього Закону суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації; юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави; Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Міністерство освіти і науки молоді та спорту України (правонаступник Міністерства освіти і науки України згідно Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010 р. № 1085/2010) відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011р. №410/2011 є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти, інновацій та інформатизації, інтелектуальної власності, молоді, фізичної культури та спорту. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України відповідно до покладених на нього завдань виконує у межах повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління (п. 60 Положення).

У відповідності з п. 1.3,2.2 статуту Одеська національна морська академія (колишні назви: Одеське вище морехідне училище, Одеське вище інженерне морехідне училище, Одеська державна морська академія) заснована на державній формі власності, підпорядкована Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України утримується за рахунок коштів державного бюджету України. Майно (рухоме та нерухоме), яке обліковується на балансі Одеської національної морської академії належить до державної власності.

Згідно пунктів 2.2 та 7.1 статуту органи виконавчої влади та місцевого самоврядування не можуть вилучити або передати закріплені за Академією на правах оперативного управління будівлі, споруди, майнові комплекси, обладнання, інше майно та земельні ділянки які є державною власністю.

За академією закріплюється на праві оперативного управління земельні ділянки, будівлі, споруди, майнові комплекси, обладнання, інше державне майно вартість якого відображається на її балансі

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що Одеська національна морська академія протягом тривалого часу, з 1964 р. і по теперішній час користується будівлями та спорудами які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Дідріхсона, 8.

Згідно ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.

Про належність будівель до державної власності також свідчать договори оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та договори на виконання робіт (поточних, капітальних). Деякі приміщення, які розміщуються в будівлях здаються в оренду через регіональне відділення Фонду держмайна України в Одеській області як державна власність. Академія за рахунок коштів державного бюджету здійснює поточний та капітальний ремонт цих будівель.

З огляду на викладене вбачається, що відповідно до Закону України "Про управління об'єктами державної власності", Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України є суб'єктом управління майном, що закріплене за Одеською національною морською академією на праві господарського відання.

В силу ст. 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Статтею 170 Цивільного кодексу України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Правові підстави набуття права власності визначено у гл. 24 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності як і будь-яке інше суб'єктивне право виникає при наявності певних юридичних фактів, конкретних життєвих обставин, з якими закон пов'язує виникнення права власності на конкретне майно у певних осіб. Підстави виникнення права власності поділяються на первісні та похідні. До первісних підстав відносяться ті способи, за якими право власності виникає на річ вперше або незалежно від волі попередніх власників: новостворене майно (ст. 331), переробка речі (ст. 332), привласнення загальнодоступних дарів природи (ст. 333), безхазяйна річ (ст. 335), набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився (ст. 336), знахідка (ст. 338), бездоглядна домашня тварина (ст. 341), скарб (ст. 343), набувальна давність (ст. 344), викуп пам'ятки історії та культури (ст. 352), реквізиція (ст. 353), конфіскація (ст. 354). До похідних відносяться ті підстави, за якими право власності на річ виникає за волею попереднього власника (цивільні правочини, спадкування за законом і за заповітом).

У позовній заяві та в уточненнях до позовної заяви прокурором зазначено, що право власності держави на спірні об'єкти виникло за набувальною давністю.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Тобто, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду у випадку, коли особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном, продовжує відкрито, безперервно володіти ним протягом десяти років, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При цьому відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 р., а п. 8 цих положень встановлено, що правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином, оскільки ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, норми ст. 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року, а отже визнання права власності за набувальною давністю може мати місця не раніше 1 січня 2011 р.

Виходячи зі змісту ст. 344 ЦК, обставинами, які мають значення для справи, і, які повинен довести саме позивач, є: законний об'єкт володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).

З матеріалів справи вбачається, що за даними інвентарних карток обліку основних засобів Одеської національної морської академії, в яких міститься дата введення об'єкту в експлуатацію, акту приймання в експлуатацію державною приймальною комісією закінченого будівництвом навчально-лабораторного корпусу Одеського вищого інженерного морського училища ММФ в м. Одесі від 30.12.1970 р. та архівних довідок Державного архіву Одеської області , спірні об'єкти були збудовані у радянські часи .

Згідно ст. 90 Цивільного кодексу Української РСР в редакції від 18.07.1963 р. № 1540-VI, що був чинним під час зведення вказаних спірних будівель, державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

03.08.1990 р. Верховною радою УРСР був прийнятий Закон №142-ХІІ „Про економічну самостійність УРСР", частиною 2 статті 4 якого було встановлено, що до власності народу України належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві, сільському господарстві, транспорті, зв'язку, банки, кредитні установи, майно торгових, комунальних та інших підприємств, а також житловий фонд та інше майно на території України.

Суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном в Українській УРСР були також врегульовані прийнятим 07.02.1991 р. Законом № 697-ХІІ „Про власність", який діяв до прийняття Верховною радою України Закону України від 27 квітня 2007 року N 997-V „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України". При цьому слід зазначити, що з прийняттям у 1991 р. Закону УРСР „Про власність" з'явилися нові об'єкти та суб'єкти права власності. Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України „Про власність" власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Згідно ст. 31 зазначеного Закону до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність та власність адміністративно - територіальних одиниць (комунальна власність). Однією з основних ознак цього є суб'єкт такого права. П. 1 ст. 32 Закону України „Про власність" передбачалось, що суб'єктом права загальнодержавної (республіканської) власності державу в особі Верховної ради України, а згідно з п. 2 цієї ж статті суб'єктами права комунальної власності є адміністративно територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських рад народних депутатів.

Указом Президії Верховної Ради України від 30.08.1991 р. № 1452-XII „Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" встановлено, що підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України, з прийняттям цього Указу переходять у державну власність України.

Пунктом 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 р. № 8-92 „Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", що діяв до 18.10.2006 р. було покладено на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, крім майнових комплексів підприємств, установ, організацій, управління якими здійснюють відповідні служби Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України згідно з законодавчими актами України.

Враховуючи вищевикладені положення законодавства, суд доходить висновку, що на момент зведення за радянські часи вказаних у позові спірних будівель вони належали до державної форми власності . Після набуття у 1991 році Україною незалежності вказані об'єкти нерухомості перейшли у державну власність України.

09.02.2005 р. Одеською державною морською академією належним чином оформлено право землекористування щодо земельної ділянки, на якій розташовані спірні об'єкти нерухомості за адресою: м. Одеса, вул. Дідріхсона, 8, що вбачається з Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 205554 (а.с.35).

Станом на 07.11.2006 р. КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" був виготовлений технічний паспорт на будівлі та споруди за адресою: м. Одеса, вул. Дідріхсона, 8 користувачем яких зазначено Одеську державну морську академію, до складу яких входять спірні об'єкти, зокрема: навчальний корпус № 7, літера «А», загальною площею 11290,6кв.м., інвентарний №10310024; електрична підстанція літера «Б», загальною площею 46,8кв.м., інвентарний №10310046; будівля (склад РІВ) літера «В», загальною площею 29,7кв.м., інвентарний №10310054; будівля майстерні (інженерні відділи та АХО) літера «ГГ1», загальною площею 196,9кв.м., інвентарний №10310021; навчальний корпус № 1, літера «Д», загальною площею 7127,2кв.м., інвентарний №10310010; навчальний корпус № 2, літери «ЕЕ1Е2», загальною площею 13234,9кв.м., інвентарний №10310002, (літера "Е" - 8672,3кв.м., літера "Е1" - 3418,7кв.м., літера "Е2" - 1143,9кв.м.), будівля «ПП Морехідний» інвентарний №10310050, літера «Ж», загальною площею 49,2кв.м.; будівля розподільчого пункту літера «З», загальною площею 28,1кв.м., інвентарний №10310044; будівля складу «ЕТВ» літера «И» загальною площею 65,7кв.м. , інвентарний №10310053; будівля насосної станції (кінопроекційна) літера літ. «К», загальною площею 40,4кв.м., інвентарний №10310035.

В ході розгляду справи судом з'ясовано, що спірні будівлі обліковуються на балансі Одеської національної морської академії, постійно нею експлуатуються та утримуються за рахунок коштів державного бюджету і знаходяться у підпорядкуванні Позивача про що свідчать наявні в матеріалах справи копії інвентарних карток та відомості про нерухоме державне майно форма №2б (д) (а.с. 42-58).

Враховуючи викладене, та з огляду на наявність всіх необхідних підстав для застосування набувальної давності, а також відсутність державної реєстрації у встановленому законом порядку об'єктів нерухомого майна або відповідного рішення про прийняття чи передачу до комунальної власності громади; непред'явлення вимог щодо повернення майна попередньому власнику, будь-яких правовстановлюючих документів, що б підтверджували чи спростовували право власності інших суб'єктів на спірні об'єкти, на думку суду, з метою захисту прав держави, яка в особі позивача, якому підпорядкована Одеська національна морська академія, добросовісно володіє спірним майном і продовжує відкрито, безперервно володіти ним понад десять років, без державної реєстрації права власності на нього, що є фактично законно набутим правом власності, останнє підлягає визнанню за рішенням суду на підставі ст. 344 ЦК України.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України (глава 29 кодексу) власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу, що посвідчує його право власності.

Зі змісту та суті зазначеної статті позов з цієї підстави може заявлятись до будь-якої особи, яка словами або діями (в певних випадках бездіяльністю) заявила претензії на річ, яка перебуває у власності іншої особи, або не визнає це право у будь-який спосіб. При цьому позивач, пред'являючи такий позов, повинен надати докази вчинення відповідачем дій, у т.ч. його висловлень, які можуть бути розцінені як невизнання чи оспорювання права.

Отже, позивачем у спорах про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних правовідносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої права у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. Тобто метою подання такого позову згідно ст. 392 ЦК України є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що право власності держави, від імені якої виступає позивач, на спірне майно підлягає захисту шляхом його визнання, що сприятиме усуненню невизначеності у суб'єктивному праві щодо спірних об'єктів і перешкод у належному оформленні позивачем від імені держави набутого нею права власності на спірні об'єкти.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Чорноморського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області в інтересах держави в особі, якою є Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України про визнання за державою Україна в особі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України права державної власності на об'єкти нерухомого майна, а саме: навчального корпусу № 7, літера «А», загальною площею 11290,6кв.м., інвентарний №10310024, балансовою вартістю 327 540347,33грн.; електричної підстанції літера «Б», загальною площею 46,8кв.м., інвентарний №10310046, балансовою вартістю 12983,00грн.; будівлі (склад РІВ) літера «В», загальною площею 29,7кв.м., інвентарний №10310054, балансовою вартістю 1900,00грн; будівлі майстерні (інженерні відділи та АХО) літера «ГГ1», загальною площею 196,9кв.м., інвентарний №10310021, балансовою вартістю 41738,00грн.; навчального корпусу № 1, літера «Д», загальною площею 7127,2кв.м., інвентарний №10310010, балансовою вартістю 2346480,97грн; навчального корпусу № 2, літери «ЕЕ1Е2», загальною площею 13234,9кв.м., інвентарний №10310002, (літера "Е" - 8672,3кв.м., літера "Е1" - 3418,7кв.м., літера "Е2" - 1143,9кв.м.) балансовою вартістю 3239513,59 грн.; будівлі «ПП Морехідний» інвентарний №10310050, літера «Ж», загальною площею 49,2кв.м., балансовою вартістю 8882,00 грн.; будівлі розподільчого пункту літера «З», загальною площею 28,1кв.м., інвентарний №10310044, балансовою вартістю 19356, 48 грн.; будівлі складу «ЕТВ» літера «И» загальною площею 65,7кв.м., інвентарний №10310053, балансовою вартістю 5750,00грн.; будівлі насосної станції (кінопроекційна) літера літ. «К», загальною площею 40,4кв.м., інвентарний №10310035, балансовою вартістю 31631,00грн., підлягають задоволенню в повному обсязі, як обґрунтовані та підтвердженими належними доказами та наявними матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати за державою Україна в особі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 10, код ЄДРПОУ 37536162) право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці площею 2,5739га за адресою м. Одеса, вул. Дідріхсона, 8 із закріпленням на праві оперативного управління за Одеською національною морською академією (65029 м. Одеса, вул. Дідріхсона, 8 , код ЄДРПОУ 01127799), а саме на:- навчальний корпус № 7, літера «А», загальною площею 11290,6кв.м., електрична підстанція літера «Б», загальною площею 46,8кв.м., будівля (склад РІВ) літера «В», загальною площею 29,7кв.м., будівля майстерні (інженерні відділи та АХО) літера «ГГ1», загальною площею 196,9кв.м., навчальний корпус № 1, літера «Д», загальною площею 7127,2кв.м., навчальний корпус № 2, літера «ЕЕ1Е2», загальною площею 13234,9кв.м., (літера "Е" - 8672,3кв.м., літера "Е1" - 3418,7кв.м., літера "Е2" - 1143,9кв.м.), будівля «ПП Морехідний» літера «Ж», загальною площею 49,2кв.м., будівля розподільчого пункту літера «З», загальною площею 28,1кв.м., будівля склад «ЕТВ» літера «И» загальною площею 65,7кв.м., будівля насосної станції (кінопроекційна) літера літ. «К», загальною площею 40,4кв.м.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 12.06.2013 р.

Суддя Власова С.Г.