Рішення № 31794061, 11.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6933/13 11.06.13За позовом Одеської залізниці

до ДП «Електромонтажний поїзд № 707»

про стягнення 12 835, 95 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: юрисконсульт Кулініченко К.Г. (довіреність № б/н від 02.01.2013 року)

відповідача: представник Клінішева М.В. (довіреність № 01 від 10.06.2013 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Одеська залізниця звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з ДП «Електромонтажний поїзд № 707» 12 835, 95 грн., (у тому числі 10 484, 21 грн. - основного боргу, 389, 90 грн. - пеня, 41, 94 грн. - інфляційні втрати, 155, 90 грн. - 3 % річних та судові витрати).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 року порушено провадження у справі № 910/6933/13 та призначено її розгляд на 14.05.2013 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням представника Відповідача розгляд справи відкладався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2013 року продовжено строк вирішення спору до 24.06.2013 року.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача письмовий відзив на позов не надав, у судовому засіданні 11.06.2013 року подав повторно письмове клопотання про відкладення розгляду справи.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на необґрунтованість доводів Відповідача, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.06.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем укладено договір № ОД/Е-12-273дНЮ від 06.01.2012 року, відповідно до якого Позивач зобов'язався надати послуги по електрифікації на дільниці від станції Красноград до станції Лозова Південної залізниці включно (Харківська область та Полтавська область), а Відповідач сплатити їх вартість.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до пункту 3.1 договору № ОД/Е-12-273дНЮ від 06.01.2012 року вартість робіт склала 280 261, 44 грн. та може бути змінена за взаємною згодою сторін згідно фактично виконаних послуг та оформлена актом здавання-приймання наданих послуг (пункт 3.2).

Надання послуг по електрифікації Позивачем у липні 2012 року підтверджено актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 191 від 31.07.2012 року, підписаний Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором № ОД/Е-12-273дНЮ від 06.01.2012 року на суму 10 484, 21 грн.

Відповідно до пункту 4.1 договору субпідряду № 20-0706/БМР-Б від 07.06.2011 року Відповідач здійснює оплату фактично наданих послуг на підставі двостороннього акту здавання - приймання наданих послуг протягом двадцяти банківських днів з моменту його підписання.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач повністю не виконав свої зобов'язання за договором № ОД/Е-12-273дНЮ від 06.01.2012 року в частині сплати грошових коштів за виконані підрядні роботи, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 10 484, 21 грн., яку останній визнав, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.12.2012 року, який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач 08.11.2012 року надіслав Відповідачу вимогу про сплату заборгованості, яка залишилася останнім без відповіді та без задоволення.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт надання послуг по електрифікації підтверджується відповідним актом, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 10 484, 21 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині строків оплати виконаних робіт.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до пункту 7.6 договору № ОД/Е-12-273дНЮ від 06.01.2012 року за порушення строків оплати наданих послуг, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від неоплаченої суми за кожен день затримки платежу.

Враховуючи вищенаведене, вимога про стягнення 389, 90 грн. пені за період з 01.09.2012 року по 01.03.2013 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, (за період з 01.09.2012 року по 01.03.2013 року) суд встановив, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені Одеською залізницею вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства «Електромонтажний поїзд № 707» (03680, м. Київ, Голосіївський район, вулиця Академіка Заболотного, будинок 150А, офіс 95, ідентифікаційний код 33936276) на користь Одеської залізниці (65012, Одеська область, місто Одеса, вулиця Пантелеймонівська, будинок, 19, ідентифікаційний код 01071315) 10 484 (десять тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 21 коп. - основного боргу, 389 (триста вісімдесят дев'ять) грн. 90 коп. - пеня, 41 (сорок одна) грн. 94 коп. - інфляційні втрати, 155 (сто п'ятдесят п'ять) грн. 90 коп. - 3 % річних та 1 750 (одна тисяча сімсот п'ятдесят) грн. 50 грн. - витрати по сплаті судового збору.

3. Видати наказ.

Повне рішення складено: 13.06.2013 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.