Постанова № 31792480, 22.05.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 травня 2013 р. № 820/2305/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Пузовікової К.І.

представника позивача Оніщенка І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Люпін" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Люпін", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, уточнивши який просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби від 11 березня 2013 року № 0000102220, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 8.477 грн. та визначені штрафні санкції в сумі 2.120 грн., а також відшкодувати підприємству з державного бюджету України здійснені та документально підтверджені судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що Ізюмською ОДПІ у Харківській області ДПС проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «Люпін», за результатами якої складений акт перевірки від 22.02.2013р. за №120/2220/33335292. За висновками, викладеними у згаданому акті податковою інспекцією прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000102220 від 11.03.2013 р. Позивач не згоден з згаданим рішенням податкового органу, оскільки не допускав порушень вимог чинного податкового законодавства, а висновки акту перевірки базуються на припущеннях, не підтверджуються об'єктивними даними та суперечать положенням чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені у позові, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач - Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області Державної податкової служби, у судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином (а.с. 62), через канцелярію суду надав клопотання, в якому просив суд провести судове засідання по справі без участі представника Ізюмської ОДПІ. В даному клопотанні відповідач зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог ТОВ «Люпін», оскільки Ізюмською ОДПІ правомірно здійснено нарахування та прийняте спірне податкове повідомлення - рішення.

Окрім того, у письмових запереченнях на позов відповідач вказав, що позовні вимоги ТОВ «Люпін» є такими, що не підлягають задоволенню з огляду на обставини, встановлені в акті перевірки. Так, перевіркою об'єктивно встановлено порушення ТОВ «Люпін» п. 181.1 ст. 181 розділу У Податкового кодексу України, Положення про реєстрацію платників ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2010 № 978 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1400/18695 в частині обов'язкової реєстрації платником податку на додану вартість та на підставі пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України правомірно визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за перевірений період.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю " Люпін", пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному чинним законодавством, набув статусу суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ: 33335292, місцезнаходження: 64309, Харківська область, м. Ізюм, вул. Фрунзе, 50, кв. 1 (а.с. 32).

Підприємство перебуває на обліку як платник податків в Ізюмській ОДПІ Харківської області ДПС з 23.05.2005 р. (а.с. 33).

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

Відповідачем - Ізюмською ОДПІ Харківської області ДПС, на підставі наказу начальника ОДПІ від 06.02.2013р. № 80 "Щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Люпін", згідно направлення від 06.02.2013р. № 44 та відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755 -УІ, зі змінами та доповненнями, проведена документальна позапланова виїзна перевірка підприємства ТОВ "Люпін" з питань несвоєчасності реєстрації платником податку на додану вартість за період з 01.01.2012р. по 06.02.2013р.

Результати вказаної перевірки оформлені актом від 22.02.2013р. № 120/2220/33335292 (а.с.6- 10), за висновками якого встановлено порушення ТОВ "Люпін" п.181.1 ст. 181, розділу V Податкового кодексу України, Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2010 № 978 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1400/18695, а саме: ТОВ "Люпін" не зареєструвалось платником податку на додану вартість.

За результатами перевірки, відповідно до пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 розділу ІІ, пп. 2 п. 180.1 ст. 180, п. 181. 1 ст. ст. 181, п. 183.10 ст. 183, пп. "а" п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 1881 ст. 188, ст. 194. розділу У, п. 10 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України, Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2010 № 978 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1369/20107 ТОВ "Люпін" визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період: з лютого 2012р. по лютий 2013р. в сумі 8.477, 66 грн.

Позивач висновки акту перевірки не визнав та звернувся до відповідача із письмовими запереченнями за вих. № 12 від 27.02.2013 р. (а.с. 12).

Ізюмська ОДПІ Харківської області ДПС не погодилась з вказаними вище запереченнями підприємства та листом за вих. № 891/10/22-о-19 від 04.03.2013р. (а.с. 13-14) повідомила ТОВ "Люпін" про те, що врахувати заперечення ТОВ "Люпін" до акту перевірки від 22.02.2013р. № 120/2220/33335292 при винесенні податкового повідомлення - рішення підстав не має.

11.03.2013 р. Ізюмською ОДПІ Харківської області ДПС прийнято спірне податкове повідомлення - рішення № 0000102220, яким ТОВ "Люпін" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 10.597 грн., з яких 8.477 грн. - основний платіж та 2.120 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (а.с.5).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті перевірки від 22.02.2013р. № 120/2220/33335292 на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне:

Як вбачається з акту перевірки та не заперечується позивачем по справі, видами діяльності ТОВ "Люпін" у перевіреному періоді (з лютого 2012р по лютий 2013р.) були: 51.46.0 оптова торгівля фармацевтичними товарами (основний вид діяльності), 52.31.0 роздрібна торгівля фармацевтичними товарами, 52.32.0 роздрібна торгівля медичними та ортопедичними товарами, 52.33.0 роздрібна торгівля косметичними та парфумерними товарами, 74.11.1 адвокатська діяльність.

Фактичною підставою для прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення рішення № 0000102220 від 11.03.2013р. слугували висновки відповідача про не виконання підприємством обов'язку по нарахуванню та сплаті податкових зобов'язань з податку на додану вартість з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання реєстраційної заяви як платника податку на додану вартість. Так, в акті зазначено, що ТОВ "Люпін" до Ізюмської ОДПІ Харківської області ДПС надає декларацію по податку на на прибуток та звіти про використання РРО. Згідно з деклараціями по податку на прибуток, підприємством за період ІІ -ІУ квартали 2011р. задекларовано доход у сумі 263.632 грн. За даними звіту про використання РРО, сума отриманої у січні 2012р. виручки становить 45.396 грн.

За таких підстав, відповідач дійшов висновку, що у січні 2012р. підприємством позивача перевищено суму доходу, що передбачена п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України для обов'язкової реєстрації суб'єкту господарської діяльності платником податку на додану вартість (263.632 грн. за ІІ - ІУ кв. 2011р. + 45.396 грн. за січень 2012р. = 309.028 грн. - аркуш акту перевірки 3).

Вирішуючи спір, суд відзначає, що вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку встановлені ст. 181 Податкового кодексу України, відповідно до п. 181. якої, у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у т.ч. з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300.000 грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватись як платник податку в органи державної податкової служби за своїм місцем знаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 цього Кодексу.

З аналізу наведеної норми закону слідує, що у разі, якщо загальна сума нарахована (сплачена) особі від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 300.000 грн. (без урахування податку на додану вартість), то така особа зобов'язана зареєструватись як платник податку, подавши до органу державної податкової служби реєстраційну заяву форми 1 - ПДВ. Отже, даною нормою передбачено підстави, за наявності яких особа зобов'язана зареєструватись як платник ПДВ.

Судовим розглядом встановлено та не спростовано відповідачем за правилами, визначеними ч. 2 ст. 71 КАС України, що таких підстав у перевіреному Ізюмською ОДПІ періоді для підприємства позивача не існувало.

Підп. 14.1.186 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що оподаткована операція для цілей розділу У цього Кодексу - відповідно податок на додану вартість.

Згідно зі ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкту фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту та реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно положеннями глав 35-37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно положеннями глав 35-37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Оподатковувана поставка є різновидом оподатковуваної операції. При цьому, ознакою оподатковуваної операції, а отже, і оподатковуваної поставки, є виникнення в результаті її здійснення об'єкта оподаткування на додану вартість.

Таким чином, з аналізу наведених вище законодавчих норм випливає, що під оподатковуваними поставками слід мати на увазі саме поставку товарів або поставку послуг, у результаті яких у платника податку виникає об'єкт оподаткування податком на додану вартість та, відповідно, нараховуються податкові зобов'язання з цього податку.

Також, згідно п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків і зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Разом з тим, податковим органом в загальному обсязі товарів не було відокремлено ту частку товарів (лікарських засобів), що не підлягають оподаткуванню ПДВ.

Згідно із абзацом другим частини першої статті 2 Закону України «Про лікарські засоби» від 04.04.1996 №123/96-ВР, лікарським засобом є будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу. Якість лікарського засобу - сукупність властивостей, які надають лікарському засобу здатність задовольняти споживачів відповідно до свого призначення і відповідають вимогам, встановленим законодавством.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про лікарські засоби» Кабінетом Міністрів України 26 травня 2005 р. прийнято Постанову № 376, якою затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію). Пунктом 1 згаданого Порядку визначено, що цей Порядок встановлює механізм проведення державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, у тому числі медичних імунобіологічних препаратів, визначених статтею 2 Закону України «Про лікарські засоби» (далі - лікарські засоби), застосування яких в Україні допускається тільки після такої реєстрації.

Таким чином, в разі підтвердження того, що товар має лікувальні властивості і відповідає вимогам Закону України «Про лікарські засоби» та іншим нормативно-правовим актам в сфері охорони здоров'я, МОЗ України видає відповідне реєстраційне посвідчення, яке згідно Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 26 серпня 2005 року №426 є дозволом для медичного застосування лікарського засобу в Україні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2011р. «Питання звільнення виробів медичного призначення від оподаткування податком на додану вартість», що діє з 16.08.2011р., визначено перелік виробів медичного призначення, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «Люпін» за період з 01.04.2011 р. по 31.01.2012 р. здійснило операції з продажу товарів, які підлягають оподаткуванню ПДВ на загальну суму 16.696,63 грн., що підтверджується наданою довідкою та періодичними звітами за вказаний період: квітень 2011 р.-0,00; травень 2011 р. -0,00; червень 2011 р. -0,00; липень 2011 р. - 0, 00; серпень 2011 р. -1.704,33; вересень 2011 р. -2.458,48; жовтень 2011 р. -3.120,93; листопад 2011 р. -4.024,42; грудень 2011р. -2.565,42; січень 2012р. -2.823,05.

За правилами, встановленими підпунктом 197.1.27 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання, зокрема, лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що при визначенні граничної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, податковим органом була врахована сума одержаного доходу за операціями, які не були об'єктом оподаткування податком на додану вартість. Таким чином, досягнення та перевищення загальної суми операцій з поставки товарів за останні 12 календарних місяців межі 300.000 гривень не відбулось, і тому, у підприємства позивача не виникло обов'язку зареєструватися платником ПДВ.

Відповідно до п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податків в порядку, передбаченою статтею 183 цього Кодексу.

З приписів наведеної норми вбачається, що право на нарахування податку на додану вартість надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Однак, враховуючи ту обставину, що позивач не зареєстрований платником ПДВ, то він не має права на нарахування податку на додану вартість.

Таким чином, висновки відповідача про виникнення з 11.02.2012 р. у ТОВ «Люпін» обов'язку нарахування та сплати податкових зобов'язань з ПДВ суд вважає помилковими.

Також суд зазначає, що відповідно до п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожен встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність в звітному періоді.

Таким чином, податкові декларації подає платник податку, платником якого він є. А враховуючи, що позивач не є платником податку на додану вартість, у нього відсутній обов'язок подавати до податкового органу декларації з податку на додану вартість.

За таких обставин, суд вважає помилковим висновок податкового органу, який викладений в Акті перевірки від 22.02.2013р. № 120/2220/33335292 стосовно того, що першим звітним періодом для ТОВ «Люпін» є березень 2012р., в якому необхідно відобразити обсяги постачання за лютий 2012р. з 11.02.2012р.

Окрім того, п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України передбачено лише обов'язок особи у разі настання певних обставин для реєстрації платником ПДВ.

Разом з тим, вказаною нормою не передбачено обов'язку по нарахуванню та сплаті ПДВ у разі не реєстрації особи платником ПДВ за наявності передбачених п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України обставин.

Таким чином, слід дійти висновку, що обрані ТОВ «Люпін» види діяльності здійснені з дотриманням вимог чинного податкового законодавства.

Отже, податкове повідомлення-рішення №0000102220 від 11.03.2013р., яким ТОВ «Люпін» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 10.597,00 грн., є неправомірним.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні базується на принципах, відповідно до яких ніхто не може бути змушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Згідно п.21.1.1, п.21.1.4 статі 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Оскільки позивачем - ТОВ " Люпін", було дотримано всіх вимог Податкового кодексу України, підстав для винесення відповідачем - Ізюмською ОДПІ Харківської області ДПС податкового повідомлення - рішення № 0000102220 від 11.03.2013р. не було.

Крім того, суд відмічає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені належними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Враховуючи наведене, позов слід задовольнити.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Люпін" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби від 11 березня 2013 року № 0000102220 та відшкодувати ТОВ «Люпін» з державного бюджету України здійснені та документально підтверджені судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Люпін" (код ЄДРПОУ: 33335292, місцезнаходження: вул.Фрунзе, буд.50, кв.1, м.Ізюм, Харківська область.) судові витрати у розмірі 34,41грн. (тридцять чотири гривні сорок одну копійку).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 27 травня 2013 року.

Суддя Панченко О.В.